Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 червня 2021 р. Справа№200/4568/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23 березня 2021 року № Ф-9898-48, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 23 березня 2021 року № Ф-9898-48 на суму 38871,38 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02 квітня 2021 року отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 березня 2021 року № Ф-9898-48 на суму 38871,38 гривень.
Посилаючись на низку судових рішення про скасування попередньо винесених відповідачем вимог, позивач зазначає, що відповідач без законних підстав виніс оскаржувану вимогу. Вважає, що на неї розповсюджується дія частини 4 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині звільнення від сплати єдиного внеску пенсіонерів, оскільки позивач є пенсіонером за віком згідно посвідчення, виданого на території Російської Федерації.
Зазначає, що стаття 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” не конкретизує, за яким законодавством особі має бути призначена пенсія. Судовими рішеннями раніше вже було встановлено, що позивач є пенсіонером і звільнена від сплати ЄСВ, тому просить врахувати висновки суду в адміністративних справах відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України.
З зазначених підстав просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, як незаконну.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано письмовий відзив разом з інтегрованою карткою платника ЄСВ. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів. Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 31 січня 2021 року становила 38871,38 гривень, тому ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу на вказану суму боргу.
Зазначає, що позивач звільняється від сплати ЄСВ тільки якщо вона є пенсіонером за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встанови наступне.
ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації та має безстрокову посвідку на постійне проживання в України серії НОМЕР_1 з 11.08.2008.
Позивач значиться на податковому обліку відповідача як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, що підтверджено свідоцтвом про сплату єдиного податку № 313623 від 19.03.2012.
Позивач має право на пенсію за віком, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 , видане Головним управлінням УПФ РФ в м. Мегіон Ханти-Мансійського автономного округу - Югра 23.01.2012.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідач у даній справі є суб'єктом владних повноважень, який відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” здійснює адміністрування зазначеного внеску з жовтня 2013 року.
Отже, безпосередньо, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) із змінами і доповненнями.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
23 березня 2021 року Головне управління ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9898-48 на суму 38871,38 гривень, станом на 31 січня 2021 року.
З наданого відповідачем розрахунку спірної вимоги вбачається, що борг виник за період з 19.07.2017 по 19.01.2021.
Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Стосовно звільнення позивача як пенсіонера від сплати ЄСВ, суд зазначає, що в статті 4 Закону № 2464 наведено перелік осіб, що є платниками єдиного внеску.
Статтю 4 цього Закону доповнено частиною четвертою згідно із Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України”, який набрав чинності з 06 серпня 2011 року.
Так, особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Право громадян України на державне пенсійне забезпечення передбачено Конституцією України та Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ.
Умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: - за віком; - по інвалідності; - в разі втрати годувальника; - за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІV.
Пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати, як встановлено ст. 1 Закону України № 1058, а пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пенсійного посвідчення позивач є пенсіонером за віком з 23 січня 2012 року. Вказана вище норма закону звільняє від сплати ЄСВ пенсіонерів за віком, до яких відноситься позивач.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що пенсія позивачу призначена за законодавством Російської Федерації, виходячи з наступного.
Україна та Російська Федерація є учасниками Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, відповідно до статті 1 якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Пунктами 1 та 2 статті 6 Угоди передбачено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
Відповідно до статті 7 Угоди при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством за новим місцем проживання пенсіонера.
Пенсія по старості, що отримує позивач відповідно до законодавства Російської Федерації, є пенсією за віком в Україні.
Крім того, за приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі № 200/2692/20-а, залишеного в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, відповідачу було роз'яснено, що суд не приймає його доводи щодо відсутності пільг для позивача, як платника єдиного внеску, посилаючись на те, що фізичні особи-підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком і отримують пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а не відповідно до законодавства іншої країни, оскільки в даному випадку позивач є отримувачем пенсії відповідно Закону РФ “Про державні пенсії в Російській Федерації” та досягла віку, визначеному статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 60 років.
Таким чином, позивач є звільненим від сплати єдиного соціального внеску як пенсіонер.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, відповідач всупереч ст. 19 Конституції України у даній справі знов посилається на свої аналогічні заперечення, викладені у справі № 200/2692/20-а, що є неприпустимим порушенням з боку суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги від 23 березня 2021 року № Ф-9898-48 на суму 38871,38 гривень підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно посвідки на постійне проживання та місцезнаходження згідно даний з ЄДР: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23 березня 2021 року № Ф-9898-48 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 23 березня 2021 року № Ф-9898-48 на суму 38871,38 гривень.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 908,00 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 червня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Шинкарьова