Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 червня 2021 р. Справа№200/8649/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
18 вересня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Добропільське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 18 вересня 2020 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського ОУ ПФУ № 3421 від 29 липня 2020 року про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Добропільське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2020 року № 3421 та зарахувати до пільгового стажу період його роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» з 01 грудня 2019 року по час звернення за призначенням пенсії.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
22 вересня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/8649/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29 липня 2020 року відповідач прийняв рішення № 3421, яким відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років.
Позивач стверджував, що наявність страхового і пільгового стажу, що дає йому право на пільгову пенсію, підтверджена відповідними записами в трудовій книжці та іншими документами, що надані відповідачу.
Доводив, що як застрахована особа не може зазнавати негативних наслідків через невиконання або неналежне виконання страхувальником його обов'язків.
Рішення про відмову в призначенні пенсії вважав протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно пошурує його конституційне право на пенсійне забезпечення.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії незалежно від віку на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж - 25 років.
Вказував на те, що за даними системи персоніфікованого обліку відомостей за період роботи ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року по дату звернення за призначенням пенсії товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» не сплатило єдиний внесок, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 та ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Отже, період роботи з 01 грудня 2019 року не може бути зарахований до страхового та пільгового стажу позивача.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 24 березня 2001 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 23 травня 1996 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в його паспорті.
Відповідач - Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 37755477, місцезнаходження: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28а) зареєстроване як юридична особа, що встановлено на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що 24 липня 2020 року позивач звернувся до Добропільського ОУ ПФУ через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії.
29 липня 2020 року в. о. начальника Добропільського ОУ ПФУ Гапич М.М., за участю заступника начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Ткаченко Т.А., головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Шматько А.І., головних спеціалістів відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Юрко С.С., Панченко І.С., розглянув заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2020 року про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та прийняв рішення № 3421 про відмову в призначенні пенсії.
Рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган обґрунтував таким.
Для призначення пенсії ОСОБА_1 подав наступні документи: заяву про призначення пенсії; трудову книжку; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного; диплом; довідки про підтвердження наявного трудового стажу ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 07 липня 2020 року №№ 421, 422, 423; довідку про підтвердження наявного трудового стажу ТВД «Шахта «Білозерська» від 23 січня 2020 року № 60; довідку про кількість підземних спусків в шахту ВСП «ШУ «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 07 липня 2020 року № 424; довідки про підтвердження наявного трудового стажу ВСП «ШУ «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 31 січня 2020 року № 19 та від 23 січня 2020 року № 25; довідки про підтвердження наявного трудового стажу ТОВ «Краснолиманське» від 10 лютого 2020 року № 736, від 20 липня 2020 року № 849; довідки про кількість підземних спусків в шахту ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 24 січня 2020 року №№ 57арх, 16арх та від 04 червня 2020 року № 125арх; довідку про підтвердження наявного трудового стажу ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 13 лютого 2020 року № 26; паспорт; ідентифікаційний код.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , пенсійний орган виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 правом на пенсію незалежно від віку користуються працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій (прохідники, гірники очисного забою…) - за умови зайнятості на цих роботах - не менше 20 років.
Пенсійний орган зазначав, що заявник претендував на призначення пенсії з врахуванням підземного стажу за періоди роботи: з 29 липня 1996 року по 02 січня 1997 року, з 14 січня 1997 року по 14 лютого 2002 року, з 06 березня 2002 року по 02 серпня 2002 року, з 23 серпня 2002 року по 22 серпня 2003 року, з 26 вересня 2003 року по 15 листопада 2004 року, з 07 грудня 2004 року по 18 лютого 2006 року, з 07 грудня 2007 року по 13 квітня 2010 року, з 04 жовтня 2010 року по 16 травня 2011 року, з 01 червня 2011 року по 01 листопада 2014 року, з 27 листопада 2014 року по 17 жовтня 2017 року, з 13 листопада 2017 року по 19 березня 2018 року, з 04 травня 2018 року по 23 липня 2020 року.
За розрахунком пенсійного органу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 04 місяці 13 днів, пільговий стаж - 20 років 05 місяців 19 днів, в тому числі навчання, яке зараховується до пільгового стажу - 02 роки 11 місяців 20 днів, стаж роботи в підземних умовах ст. 14-25 - 07 років 09 місяців 11 днів, ст. 14-20 - 09 років 09 місяців 10 днів.
Покликаючись на норми ч. ч. 1-2 ст. 24 Закону № 1058, пенсійний орган дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» з 01 грудня 2019 року по теперішній час (дата звернення за призначенням пенсії) з причини несплати страхових внесків.
За цих обставин пенсійний орган вирішив відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років.
Позивачу роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З приводу роботи ОСОБА_1 в період з 01 грудня 2019 року по дату звернення за призначенням пенсії суд встановив такі обставини.
Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 свідчать, що:
Запис 38 - 04 травня 2018 року на підставі наказу від 04 травня 2018 року № 696к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» прохідником підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем в шахті тимчасово.
Запис 39 - 09 липня 2018 року на підставі наказу від 09 липня 2018 року № 851/к переведений прохідником підземним 5 розряду з повним підземнім робочим днем в шахті постійно.
Станом на 04 вересня 2020 року позивач продовжував працювати, про що свідчить відповідний запис в трудовій книжці, засвічений підписом посадової особи відділу кадрів товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» та печаткою.
Згідно з довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» від 20 липня 2020 року № 849, ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах, був зайнятий видобутком вугілля підземним способом в державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» (з 04 травня 2018 року по 17 травня 2018 року - попереднє навчання з техніки безпеки; з 04 травня 2018 року по теперішній час (20 липня 2020 року) - за професією «прохідник підземний» дільниці підготовчих робіт).
ОСОБА_1 виконував роботи на виробництві - гірничі роботи, ведення гірничих та інших видів робіт з метою добування кам'яного вугілля за професією «прохідник», що передбачена Списком № 1, розділ 1, постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.
Накази про атестацію робочих місць по підприємству: № 129 від 30 грудня 2004 року, № 479 від 29 грудня 2006 року, № 133 від 17 липня 2008 року, № 1000 від 10 грудня 2009 року, № 586 від 16 квітня 2010 року, № 212 від 11 листопада 2011 року, № 1083 від 15 липня 2013 року, № 302 від 30 березня 2018 року.
Факт зайнятості позивача повний робочий день під землею також підтверджений довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» від 04 червня 2020 року № 125арх про спуски в шахту ОСОБА_1 за 2018-2020 роки.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування (форма ОК-5) містять дані про сплату страхових внесків товариством обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» за період роботи ОСОБА_1 з червня 2018 року по листопад 2019 року. За період з грудня 2019 року по липень 2020 року відомості про сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб відсутні.
В Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування наявна інформація про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період його роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» з червня 2018 року по липень 2020 року за кодом «ЗП3014А2».
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905),
код підстави «ЗП3014А2» з 05 січня 1991 року проставляється працівникам провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 01 січня 2020 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень (позиція 1.1а).
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Список № 202).
За наслідками аналізу норм ст. 14 Закону № 1788 (положення якої аналогічні нормам ч. 3 ст. 114 Закону № 1058) та Списку № 202, Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 227/1732/17 зазначив таке:
«Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-ХІІ пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи».
Суд зазначає, що до розділу І. «Підземні гірничі роботи в шахті і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 включені такі професії (посади): «усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю)».
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що періоди роботи за професією (посадою) «прохідника» з повним робочим днем в шахті (під землею) враховуються до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 цього Закону.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
П. 6 Постанови № 656 установлено, що в трудову книжку вносяться такі відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на яку прийнятий працівник, здійснюються: для робочих відповідно до найменування професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робочих; для службовців відповідно до найменування посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.
Згідно з п. п. 2.2., 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, до трудової книжки, зокрема, вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій». Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами абз. абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно з абз. 4 п. 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
П. 10 Порядку № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти наступних висновків.
Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.
Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, визначені ст. 11 Закону № 1058.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Страхувальники визначені ст. 14 Закону № 1058.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п. п. 1, 4-1, 10, 14 ст. 11 цього Закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону, є платниками страхових внесків до солідарної системи.
Обчислення та сплату страхових внесків регламентує ст. 20 Закону № 1058.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у п. п. 1, 3, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Ч. 4 ст. 20 Закону № 1058 визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону № 1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За правилами ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п. 2 ч. 16 ст. 106 Закону № 1058 виконавчі органи Пенсійного фонду України накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.
Ч. 5 ст. 242 КАС України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України суд застосовує норми матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 20 березня 2019 у справі № 688/947/17, від 30 липня 2019 у справі № 373/2265/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 414/736/17.
Висновки Верховного Суду, викладені у цих постановах, полягають у такому.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Фактично невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України призводить до позбавлення працівника (застрахованої особи) соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Працівник (застрахована особа) не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачу періоду його роботи.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям Добропільським ОУ ПФУ рішення від 29 липня 2020 року № 3421 про відмову в призначені пенсії.
Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років, що є наслідком не зарахування до страхового і пільгового стажу позивача періоду його роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманська» з 01 грудня 2019 року по день звернення за призначенням пенсії у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Добропільського ОУ ПФУ належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Надаючи оцінку правомірності відмови Добропільського ОУ ПФУ в призначені пенсії, суд виходить з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, яке є предметом спору.
Єдиною підставою відмови пенсійного органу у призначені пенсії є недостатність стажу на підземних роботах через не зарахування до страхового і пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» з 01 грудня 2019 року по дату звернення за призначенням пенсії з причини несплати страхових внесків.
З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Добропільського ОУ ПФУ від 29 липня 2020 року № 3421 про відмову в призначені пенсії підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що невиконання страхувальником обов'язку по сплаті страхових внесків не може призводити до позбавлення позивача як застрахованої особи його конституційного права на соціальний захист та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.
Позивач як застрахована особа не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків. Як наслідок, наявність у страхувальника заборгованості зі сплати страхових внесків за певний період або несвоєчасна сплата страхових внесків не може слугувати підставою для незарахування цього періоду до страхового стажу.
Оскільки рішення Добропільського ОУ ПФУ від 29 липня 2020 року № 3421 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.
Робота позивача за професією (посадою) «прохідника», яка передбачена Списком № 1 та Списком № 202 з повним підземним робочим днем в шахті в період з 01 грудня 2019 року по дату звернення за призначенням пенсії підтверджена записами в трудовій книжці, уточнюючими довідками та індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5).
Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС з метою повного та ефективного захисту права позивача на призначення пенсії суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та застосувати такі способи захисту як зобов'язання Добропільського ОУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» прохідником підземним з 01 грудня 2019 року по дату звернення за призначенням пенсії - 24 липня 2020 року, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2020 року № 3421 про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Докази здійснення позивачем інших судових витрат суду не надані.
Суд задовольнив вимоги позивача повністю, а тому на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського ОУ ПФУ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 37755477, місцезнаходження: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28а) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 липня 2020 року № 3421 «Про відмову в призначені пенсії».
3. Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», періоду роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» прохідником підземним з 01 грудня 2019 року по дату звернення за призначенням пенсії - 24 липня 2020 року.
4. Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 липня 2020 року № 3421 про призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повне судове рішення складено 11 червня 2021 року.
Суддя Т.О. Кравченко