Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 червня 2021 р. Справа№200/3859/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бєломєстнова О.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
06.04.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), у якій просить:
- визнати дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо відмови в перерахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням базового місяця для обчислення індексації січня 2008 протиправною;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період 03.08.2015 по 08.08.2017, з урахуванням базового місяця для обчислення індексації січня 2008 та з 05.05.2016, 10.04.2016, 01.06.2016;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми індексації (індексу інфляції) з серпня 2020 року по момент винесення рішення суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він в період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Також має статус учасника бойових дій. Відповідно до витягу з наказу ТВО командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.08.2017 року № 181 його було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. 31.07.2020 року він звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату йому індексації грошового забезпечення, яка не була нарахована та виплачена в період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року. На вказану заяву 07.08.2020 року позивач отримав письмову відповідь, в якій відповідач фактично відмовив йому у виплаті індексації грошового забезпечення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7761/20-а від 28.09.2020 року його адміністративний позов до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 03 серпня 2015 року по 08 серпня 2017 року.
На виконання вищевказаного рішення суду позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 3723,59 грн., незважаючи на те, що відповідачем йому надано розрахунок індексації за спірний період в сумі 67 699,37 грн. 26.11.2020 року позивачем була подана заява до відповідача щодо надання роз'яснень щодо виплаченої суми індексації грошового забезпечення. Була отримана відповідь, в якій військова частина НОМЕР_1 зазначила, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є серпень 2015 року, який настав з дня вступу на службу згідно вказівок Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Позивач вважає, що такі дії відповідача стосовно застосування серпня 2015 року замість січня 2008 року базовим місяцем є неправомірними.
Ухвалою суду від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.04.2021 року відповідач засобами електронного зв'язку надав відзив на адміністративний позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовував тим, що після відмови у виплаті індексації грошового забезпечення, оскільки не було окремого роз'яснення щодо нарахування та виплат військовослужбовцям індексації грошового забезпечення, - позивач звернувся до суду. Згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7761/20-а від 28.09.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року був задоволений.
Після цього відповідач відразу приступив до вирішення питання про негайне виконання рішення суду з урахуванням обов'язкового алгоритму дій командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України щодо нарахування та виплат за фондом грошового забезпечення в межах бюджетних коштів на рік, згідно з якими командування військової частини здійснює виплати тільки після їх погодження з юридичною службою та Департаментом фінансів Міністерства оборони України, як відповідальними за бюджетну програму, при здійснені перевірки відповідних фінансових розрахунків частини. Після відповідного погодження Департаментом фінансів військова частина зробила заявку на виділення коштів по розрахунку і при надходженні коштів 26.03.2021 року виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року у сумі 3723,59 грн.
Отже, відповідно до рішення суду ОСОБА_1 було нараховано та виплачено в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року в сумі 3723,59 грн., оскільки базовий місяць для нарахування індексації був визначений саме серпень 2015 року, який настав з урахуванням вступу на службу до військової частини НОМЕР_1 . Зазначає, що дійсно раніше на усне прохання позивача до фінансово-економічної служби частини вирахувати йому індексацію з визначенням базового місяця січня 2008 року йому помилково був наданий розрахунок за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року в сумі 67 699,37 грн., який просить суд не брати до уваги.
Крім того, наголошує на тому, що військова частина НОМЕР_1 повністю фінансується з Державного бюджету України, а також що індексація грошових доходів позивачу здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З 30.04.2021 року по 17.05.2021 року та з 28.05.2021 по 01.06.2021 включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував у відпустці за графіком. З 07.06.2021 року по 10.06.2021 року включно суддя Бєломєстнов О.Ю. перебував на лікарняному.
Дослідивши подані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України та учасником бойових дій, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 від 10.05.2013 року та посвідченням серії НОМЕР_5 від 14.04.2016 року.
03.08.2015 року позивач уклав з Міністерством оборони України контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Згідно витягу з наказу ТВО командира військової частини НОМЕР_1 № 181 від 08.08.2017 року молодшого сержанта ОСОБА_1 з 08.08.2017 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7761/20-а від 28.09.2020 року, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 03 серпня 2015 року по 08 серпня 2017 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 03 серпня 2015 року по 08 серпня 2017 року.
Згідно довідки відповідача за № 953 від 16.04.2021 року, індексація за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року в сумі 3723,59 грн. нарахована та виплачена ОСОБА_1 в повному обсязі.
Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку індексації за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року ОСОБА_1 , базовим місяцем для нарахування індексації був визначений серпень 2015 року.
Вважаючи протиправною виплату відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.10.2020 року на виконання рішення суду, із застосуванням серпня 2015 року як базового місяця для цього, замість січня 2008 року, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених законних прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За приписами ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
З урахуванням відсутності окремого закону щодо індексації грошового забезпечення військовослужбовців, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до положень ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно положень ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частиною 2 тієї самої статті визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7761/20-а від 28.09.2020 року, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 03 серпня 2015 року по 08 серпня 2017 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 03 серпня 2015 року по 08 серпня 2017 року.
Зазначене рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/7761/20-а від 28.09.2020 року військовою частиною НОМЕР_1 нарахована та виплачена позивачу індексація грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року в сумі 3723,59 грн.
При цьому, базовий місяць для нарахування індексації був визначений серпень 2015 року.
У зв'язку з наведеним суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 17.07.2003 року прийнято Постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» № 1078 (надалі - Порядок).
Згідно з п.4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У п.1-1 Порядку визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до п.5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Тобто саме він є базовим для обчислення індексу споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
З 01.12.2015 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 року Порядок доповнено пунктом 10-2.
Відповідно до нього для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Це спростовує твердження відповідача про індивідуальне обрахування індексу споживчих цін для кожного військовослужбовця та визначення базовим місяцем для цього місяця прийняття останнього на службу. Базовим є місяць, у якому мало місце підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, що прямо зазначено у нормативно-правовому акті уповноваженого на його розроблення органу - КМ України.
Крім того, згідно з п.14 Порядку роз'яснення щодо його застосування надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів постановлено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008 року та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Тобто базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця в даному випадку за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.
З розрахунку відповідача вбачається, що на виконання рішення суду індексація грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року була виплачена ОСОБА_1 за базовим місяцем - серпень 2015 року у сумі 3723,59 грн. Викладене зазначене також у відзиві відповідача на адміністративний позов.
З огляду на викладені вище висновки щодо порядку обчислення індексації позивачеві, судом встановлена помилковість розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року, зокрема у частині базових місяців.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відповідачем здійснено протиправні дії щодо відмови позивачу в перерахунку індексації грошового забезпеченняза період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми індексації з серпня 2020 року по момент винесення рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 1,2 Закону України “Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених стоків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (тобто, з 01 січня 2001 року). Під доходами у цьому законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Суд зазначає, що Верховний Суд приймаючи постанову у справі №240/11882/19 вказав на таке.
Системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17.
Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи справу №240/11882/19, вказала, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Суд при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від викладеної вище правової позиції та вважає, що наведені правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, підлягають саме такому застосуванню.
Крім того, аналогічна позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.
За приписами ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 03.08.2015 року по день фактичної виплати індексації.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Тому достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:
- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з відрахуванням раніше виплаченої суми індексації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 03.08.2015 року по день фактичної виплати індексації.
Окрім того, позивач у позовних вимогах просив суд допустити рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць. Вирішуючи питання щодо можливості звернення рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць суд зазначає наступне.
Нормами ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Метою допущення часткового виконання судового рішення до набрання законної сили таким рішенням у повному обсязі є забезпечення позивача коштами, що необхідні для його життєдіяльності у найближчий час, до початку надходження регулярних платежів. Предметом спору у даній справі є не поточні виплати грошового забезпечення, а заборгованість, що виникла перед позивачем раніше. Тому допущення рішення до негайного виконання у даному випадку не відповідає меті даного процесуального інституту.
Крім того, таке допущення передбачене статтею 371 КАС України для рішень у справах, у яких предметом спору є стягнення певної суми, а не зобов'язання вчинити певні дії, як у даній справі.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст.139 КАС Українирозподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 03.08.2015 року по 08.08.2017 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з відрахуванням раніше виплаченої суми індексації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 )нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 03.08.2015 року по день фактичної виплати індексації.
Повний текст рішення складено та підписано 17 червня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.