23 червня 2021 року Справа № 160/4691/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
29 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.12.2020 №58743 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 127) таким, що відповідає критеріям ризиковості;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 127) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення від 10.12.2020 року №58743 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність позивача п.8 критеріям ризиковості платника податків є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав. Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, а відтак має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме, бути обґрунтованим та вмотивованим, тобто повинне містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття. Однак, оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає. Так, в оскаржуваному рішенні вказано, що Комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. №1165 прийнято рішення: відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв'язку з наявністю у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках), проте, якої саме податкової інформації, відповідачем не зазначено як й не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких зафіксовані такі операції. Відсутність у рішенні інформації, що стала підставою для висновку про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості, позбавила позивача можливості дієво скористатися правом, передбаченим п.6 Порядку №1165, на подання до ДПС інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. Для з'ясування обставин обґрунтованості оскаржуваного рішення (з огляду на наявність позначки «зазначено у додатках»), позивачем направлено адвокатський запит від 21.01.2021 року щодо надання належним чином засвідчених матеріалів та іншої інформації, що розглядалась Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області при вирішенні питання про внесення ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475) до переліку ризикових платників податків, що оформлене рішенням від 10.12.2020 року №58743. У відповідь на вказаний адвокатський запит, ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом №1842/6/04-36-20-01-14 від 28.01.2021 року повідомило, що підставою включення ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» до переліку ризикових платників податків стала наявна податкова інформація, а саме: згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних платником ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» податковий кредит сформовано за рахунок придбання олії соняшникової та макухи соняшникової у ТОВ «АШЕР 8» (код 39934908, включено до переліку ризикових), у якого по ланцюгу постачання відсутнє придбання насіння соняшника. З огляду на обставини, відображені в означеному листі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, варто звернути увагу на те, що вони були предметом розгляду у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в справі №160/4721/20. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року у справі №160/4721/20 у задоволенні позовних вимог ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» - відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №160/4721/20 апеляційну скаргу ТОВ «Агро-Стрим-Груп» - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року у справі №160/4721/20 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову. Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.03.2020 р. №18166 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» таким, що відповідає критеріям ризиковості - визнано протиправним та скасовано. Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.04.2020р. №22561 про визнання ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» таким, що відповідає критеріям ризиковості - визнано протиправним та скасовано. Зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 23.12.2020 року у справі №160/4721/20 (адміністративне провадження №К/9901/35469/20) касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Стрим-Груп" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала. Отже, не дивлячись на наявність судового рішення, яке набрало законної сили, контролюючий орган з аналогічних підстав повторно виніс протиправне та необґрунтоване рішення. Позивач вважає, що у відповідача немає жодних правових підстав для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а тому рішення є безпідставним, необ'єктивним та таким, що не підтверджується жодними належними і допустимими доказами. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4691/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
23.04.2021 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Смолова К.В. надійшов попередній розрахунку судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
На виконання вимог вказаної ухвали 28.04.2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків. Відтак, відповідач вважає, що внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Так, на розгляд Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області 10.12.2020 року винесено податкову інформацію по ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. За результатами розгляду фінансово-господарської діяльності ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП», встановлено ризиковість здійснення господарських операцій при проведенні аналізу схеми руху ПДВ та зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН щодо придбання ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475) олії соняшникової та макухи соняшникової від підприємства ТОВ «АШЕР 8», у якого по ланцюгу постачання відсутнє придбання насіння соняшника. Сумнівний ПК складає 3479,3 тис. грн., що становить 95% від загального ПК. Податкові зобов'язання ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475) сформовані за рахунок реалізації олії соняшникової та макухи соняшникової на ТОВ «Щедро», яке у свою чергу експортує маргарин рослинний, суміш рослинних олій (соняшникова та пальмова) для використання в харчових цілях, готовий томатний соус, жир рослинний тощо. Також, платником податку не подаються до контролюючого органу податкова звітність з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періодів, починаючи з березня 2020 року по жовтень 2020 року, всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз. 1 п.49.2 і п.49.18 ст.49 ПКУ. Таким чином, вбачається використання «схемного» податкового кредиту та як наслідок ухилення від сплати податків до бюджету. Проаналізувавши подані позивачем документи контролюючий орган не зміг встановити походження купленого та реалізованого позивачу товару. Крім того, з посиланням на практику Верховного Суду наголошує на тому, що спірне рішення не утворює у відношенні позивача жодних прямих та невідворотних наслідків та не порушує його права. З огляду на викладене, податковий орган вважає, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
29.04.2021 року на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивачем зазначено, що в прохальній частині адміністративного позову (п.3) помилково вказано код ЄДРПОУ відповідача, а саме: 43145015, замість вірного: код ЄДРПОУ ВП 44118658, а тому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.12.2020 № 58743 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 127) таким, що відповідає критеріям ризиковості;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 127) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
21.05.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що доводи відповідача, в тому числі посилання на постанови Верховного Суду стосуються періоду, коли питання визнання платника податків ризиковим регулювалося постановою КМУ від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка втратила чинність на підставі постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", що набрала чинності 01.02.2020. Вказує, що у даній справі не підлягають до застосування положення нормативно-правового акту, який втратив чинність на момент виникнення та існування спірних відносин. Оскільки, оскаржуване позивачем рішення прийнято відповідачем 10.12.2020 року, то при його прийнятті контролюючий орган повинен керуватися нормами чинної на вказану дату постанови КМУ від 11.12.2019 №1165, а не постанови КМУ від 21.02.2018 №117. Окрім того, позивач звертає увагу, на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 16.02.2021 у справі №280/3235/20. Наголошує, що внесення позивача до переліку ризикових платників податків є рішенням відповідної регіональної комісії ДПС та беззаперечною підставою для зупинення реєстрації усіх наступних податкових накладних з посиланням на відповідний пункт Критеріїв ризиковості, що породжує негативні правові наслідки для платника податків, порушує його законний інтерес на безперешкодну реєстрацію податкових накладних, унеможливлює здійснення господарської діяльності позивача з підприємствами-платниками податку на додану вартість, створює підгрунтя для стягнення збитків з позивача у вигляді не отриманого покупцями продукції податкового кредиту, та окрім іншого негативно впливає на його ділову репутацію. Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Оскільки останній день ухвалення рішення по справі припадав на день відпустки судді, рішення ухвалено у перший робочий день судді після виходу з відпустки - 23.06.2021 року.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475) зареєстровано, як юридична особа 03.09.2015 року про що внесений запис № 1 224 102 0000 073886. На обліку в органах державної податкової служби перебуває з 04.09.2015 року, та є платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.
Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» є діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11), іншими видами: діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.17); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (код КВЕД 46.33); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); транспортне оброблення вантажів (код КВЕД 52.24); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29); ветеринарна діяльність (код КВЕД 75.00), що підтверджується матеріалами справи.
Згідно Наказу від 29.12.2017 року №4 «Про вступ на посаду директора», винесеного на підставі Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» від 27.12.2017 року та заяви ОСОБА_1 від 28.12.2017 року, ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , приступив до виконання обов'язків директора з 29.12.2017 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.
10.12.2020 року проведено засідання Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на якому розглянуто доповідну записку Соборного відділу податків і зборів з юридичних та фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо включення до переліку ймовірно ризикових СГ ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (39990475) з додатком схема руху сум ПДВ.
За результатами засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складено протокол №613 від 10.12.2020 року в якому погоджено одноголосно віднесення (внесення) ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475), як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
10.12.2020 року Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №58743 про відповідність платника податку ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» критеріям ризиковості платника податку.
Підставою зазначено пункт 8 критеріїв ризиковості платника податків: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках).
Для з'ясування обставин обґрунтованості оскаржуваного рішення (з огляду на наявність позначки «зазначено у додатках»), позивачем направлено адвокатський запит від 21.01.2021 року щодо надання належним чином засвідчених матеріалів та іншої інформації, що розглядалась Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області при вирішенні питання про внесення ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475) до переліку ризикових платників податків, що оформлене рішенням від 10.12.2020 року №58743.
У відповідь на вказаний адвокатський запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом №1842/6/04-36-20-01-14 від 28.01.2021, повідомило, що підставою включення ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» до переліку ризикових платників податків стала наявна податкова інформація, а саме: згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних платником ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» податковий кредит сформовано за рахунок придбання олії соняшникової та макухи соняшникової у ТОВ «АШЕР 8» (код 39934908, включено до переліку ризикових), у якого по ланцюгу постачання відсутнє придбання насіння соняшника. Податкові зобов'язання ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» сформовані за рахунок реалізації олії соняшникової та макухи соняшникової на ТОВ «Щедро», яке у свою чергу експортує маргарин рослинний, суміш рослинних олій (соняшникова та пальмова) для використання в харчових цілях, готовий томатний соус, жир рослинний тощо. Також зазначено, що податкову звітність з податку на додану вартість, платником податку не надано до контролюючого органу починаючи з березня 2020 року, при цьому за даними Єдиного реєстру податкових накладних протягом квітня-грудня 2020 року зареєстровано податкові накладні з реалізації/придбання товарів/послуг.
Вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2020 року №58743 про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), який набрав чинності з 1 лютого 2020 року.
Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або ”б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а” або ”б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п.5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, у Додатку №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, згідно з якими:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема, можуть бути: у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Так, Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно додатку 4 Порядку №1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Як встановлено судом, 10.12.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, прийнято рішення №58743 про відповідність ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» критеріям ризиковості платника податку (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток №1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Натомість, у рядку «податкова інформація» в оскаржуваному рішенні зазначено - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції (зазначено в додатках).
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд неодноразово вказував, що при вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання, характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (постанова від 16.12.2020 у справі №340/474/20, постанова від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, постанова від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 тощо).
Дослідивши зміст оскаржуваного рішення, судом встановлено, що останнє не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції». В рядку «податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Також, судом встановлено, що не містить жодної конкретизації щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку і зміст протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №613 від 10.12.2020 року (яка податкова інформація (отримана в межах Алгоритму дій) досліджувалась, посилань на конкретний перелік документів, які контролюючий орган вважає не поданими).
Між тим, Верховним Судом в постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 зазначено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов'язок доказування, покладений на суб'єкта владних повноважень частиною другою статті 77 КАС України.
На підтвердження обставин, що зумовили прийняття спірного рішення, відповідачем надано до суду податкову інформацію по ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП», яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме при проведенні аналізу схеми руху ПДВ та зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН щодо придбання ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475) олії соняшникової та макухи соняшникової від підприємства ТОВ «АШЕР 8», у якого по ланцюгу постачання відсутнє придбання насіння соняшника. Сумнівний ПК складає 3479,3 тис. грн., що становить 95% від загального ПК. Податкові зобов'язання ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39990475) сформовані за рахунок реалізації олії соняшникової та макухи соняшникової на ТОВ «Щедро», яке у свою чергу експортує маргарин рослинний, суміш рослинних олій (соняшникова та пальмова) для використання в харчових цілях, готовий томатний соус, жир рослинний тощо. Платником податку не подається до контролюючого органу податкова звітність з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періодів, починаючи з березня 2020 року по жовтень 2020 року, всупереч нормам пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз. 1 п.49.2 і п.49.18 ст.49 ПКУ.
Суд критично оцінює зазначену податкову інформацію як таку, що може бути підставою для висновку про ризиковість платника податку, виходячи з такого.
По-перше, за змістом податкової інформації контролюючим органом здійснено аналіз руху товару за даними ЄРПН за період з березня 2020 року по травень 2020 року. При цьому, інформація щодо охоплення перевіркою інших періодів діяльності контрагентів позивача по ланцюгу постачання відсутня.
По-друге, відповідно до положень Порядку №1165, які наводились вище, Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Суд звертає увагу, що інформація, на яку контролюючий орган посилається, як на підставу висновку про ризиковість позивача, охоплює період з березня 2020 року по жовтень 2020 року, однак питання про виключення позивача з переліку ризикових платників податків вирішувалось в грудні 2020 року. При цьому, будь-якої інформації про те, що контролюючий орган досліджував та аналізував подальшу податкову історію позивача, не надано.
Більш того, суд звертає увагу на те, що п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Як встановлено судом з матеріалів справи, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №160/4721/20 апеляційну скаргу ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року у справі №160/4721/20 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову. Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.03.2020р. №18166 про визнання ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» таким, що відповідає критеріям ризиковості - визнано протиправним та скасовано. Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.04.2020р. №22561 про визнання ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» таким, що відповідає критеріям ризиковості - визнано протиправним та скасовано. Зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 23.12.2020 року у справі №160/4721/20 (адміністративне провадження №К/9901/35469/20) касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала. Зазначене свідчить, про виключення ТОВ «АГРО-СТРИМ-ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. В той же час, не дивлячись на наявність судового рішення, яке набрало законної сили, контролюючим органом з аналогічних підстав повторно винесено протиправне та необґрунтоване рішення.
Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року у справі №160/4052/20 позовні вимоги ТОВ "АШЕР 8" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 16.03.2020 №18168 та від 02.04.2020 №20136 про визнання ТОВ «АШЕР 8» таким, що відповідає критеріям ризиковості. Зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «АШЕР 8» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Рішення набрало законної сили 04.03.2021 року. Зазначене свідчить, про виключення ТОВ "АШЕР 8" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Отже, наявність суперечливої інформації щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення дає суду підстави стверджувати, що по суті зазначені доводи контролюючого органу наразі є необґрунтованими та безпідставними та, відповідно, не можуть слугувати підставою для віднесення платника податку до ризикових.
Окремо слід зазначити, що вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Рішення від 10.12.2020 року №58743 прийнято, у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що спірне рішення від 10.12.2020 року №58743 не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, оскільки відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції» та прийняте без дотримання вимог чинного законодавства, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи, що відповідно до постанови КМУ від 30.09.2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", територіальні органи Державної податкової служби як юридичні особи публічного права ліквідовано, їх права та обов'язки перейшли до Державної податкової служби та її територіальних органів у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Наказом ДПС України від 30.09.2020 №529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. У свою чергу, відповідно до наказу Державної податкової служби України №755 від 24.12.2020, з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС України №529 від 30.09.2020, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі 240/3665/19, 17.07.2020 року у справі №280/1098/19, від 10.07.2020 року у справі №520/5168/19, 27.08.2019 року у справі №540/2077/18, суд вважає безпідставними в межах розгляду даної справи, оскільки останні сформовані щодо застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), який втратив чинність з 01.02.2020.
Суд зазначає, що Порядок №117, який втратив чинність, та Порядок №1165, який застосовний до спірних правовідносин, передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 зазначено, що право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм п.6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 16.12.2020 у справі №340/474/20 та у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що оскаржуване рішення не породжує правових наслідків для платника податків та не порушує прав останнього, оскільки таке рішення є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, яке в подальшому створює для платника податків, відносно якого воно прийнято, певні юридичні наслідки під час реєстрації податкової накладної/рахунку коригування, поданих таким платником податків, та підлягає оскарженню у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
У позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 4540, 00 грн., а також витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги попередньо визначеному розмірі 15 000,00 грн., остаточний розмір яких буде визначено на момент закінчення розгляду справи.
Крім цього, 23.04.2021 року від представника позивача-адвоката Смолова К.В. надійшов попередній розрахунок судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 грн. Станом на дату розгляду справи, заяви про остаточне визначення розміру судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги не подано.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Як, видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4 540,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2013 від 26.03.2021 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 4 540,00 підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо стягнення судових витрат за попереднім розрахунком, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 грн., суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що 13.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "БІЛІ КОМІРЦІ" (Адвокатське об'єднання) укладено договір про надання правової допомоги №01/21.
Предметом вказаного договору, у відповідності до п.1.1. є надання послуг консультаційно-правового характеру в формі захисту прав та представництва інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, в органах Державної податкової служби України, місцевого самоврядування, судових органах, в органах державної виконавчої служби, в органах Державної казначейської служби України, в правоохоронних органах, в органах досудового розслідування та в системі органів судової експертизи, надання консультацій та розробки процесуальних документів відповідно до цього Договору, а Клієнт зобов'язується прийняти ці послуги та здійснити їх оплату на умовах цього Договору.
У відповідності до п.3.5. Договору, правова допомога за цим договором здійснюється разом або окремо один від одного адвокатом Смоловим Костянтином Вікторовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2168 від 19.07.2010 року, адреса робочого місця: 49000. Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Шевченка, буд. 59, офіс 234, або/та адвокатом Палкіним Андрієм Юрійовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2184 від 20.09.2010 року, адреса робочого місця: АДРЕСА_1 та їх помічниками.
Згідно з п.4.1. Договору, за надання послуг Адвокатським об'єднанням відповідно до п.п.1.1., 2.1, 2.2 цього Договору Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар).
Винагорода (гонорар) за надання послуг Адвокатським об'єднанням відповідно до п.п.1.1., 2.1, 2.2 становить фіксований 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., яка обов'язково зазначається в рахунку-фактурі та акті приймання-передачі наданих послуг (п.4.2. Договору).
Відповідно до п.4.3., 4.4. Договору, вартість за участь у судовому засіданні формується у розмірі 500 (п'ятсот) гривень за годину роботи адвоката, але не менше 3 (трьох) годин, незалежно від фактичної тривалості судового засідання, та включає також підготовку адвоката до участі у судовому засіданні. Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню вищезазначену винагороду шляхом попередньої оплати протягом трьох днів з дати виставлення рахунку-фактури.
За фактом виконання умов вказаного Договору, позивачем надано рахунок на оплату №16 від 19.03.2021 року та акт надання послуг №16 від 05.04.2021 року.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді, у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні, без проведення судового засідання), суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 15 000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки послуги щодо ознайомлення з пакетом документів клієнта для підготовки позову, ознайомлення з пакетом документів досудового врегулювання спору, робота з доказами, які підтверджують факти, викладені в позовній заяві, робота з відповідною судовою практикою, щодо врегулювання предмету спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень, правка та друкування позовної заяви з додатками, адміністративні питання пов'язані з підготовкою та подачею позовної заяви охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому, суд дійшов висновку, про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн., що становить вартість послуг із складання та направлення до суду позовної заяви, а також, складання відповіді на відзив.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 242-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (вул.Січових Стрільців, буд.127, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39990475) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.12.2020 №58743 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (вул.Січових Стрільців, буд.127, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39990475) критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (вул.Січових Стрільців, буд.127, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39990475) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул.Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-СТРИМ-ГРУП» (вул.Січових Стрільців, буд.127, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39990475) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 540 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у порядку та в строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева