04 червня 2021 року Справа № 160/4918/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничопромисловий та будівельний Інжинірінг" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничопромисловий та будівельний Інжинірінг" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 17.09.2020 року № 0045185630 та № 0045175630 відповідно.
В обґрунтування позивач посилається на протиправність оскаржених рішень, які на його думку суперечать статті 61 Конституції України та положенням статті 126 ПК України, позаяк нараховують штрафну санкцію за порушення строків сплати якої вже сплачено пеню. Також зазначає, що не допустив порушення статті 126 ПК України під час сплати грошових зобов'язань за поданими податковими деклараціями.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву зазначав, що приймаючи оскаржене рішення діяв у спосіб передбачений законодавством України, ураховуючи, що позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що 03.07.2020 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань із сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №44669/04-36-56-30/42078650.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту статті 57 та 203 ПК України протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість, що визначні податковим повідомленням-рішенням від 13.03.2020 року № 13635630 (кількість днів затримки складає - 22, 26, 54, 26 днів) та податковими деклараціями від 18.05.2020 року № 9109194843 (фактична сплата 30.06.2020 року (сума - 63218,30 грн., днів затримки - 29) та 26.06.2020 року (сума - 20828,70 грн., днів затримки - 25)) та від 16.06.2020 року № 9137250377 (фактична сплата 23.07.2020 року (сума - 178900,20 грн., днів затримки 23).
На підставі акту перевірки та встановлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.09.2020 року № 0045175630 та № 0045185630, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 34699, 42 грн. та 20% у сумі 18601,89 грн відповідно за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ.
При вирішені спору суд виходить із того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктом 36.1. статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 38.1. статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання
податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Згідно підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Норма пункту 126.1 статті 126 ПК України, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено, узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
Як вже встановлено судом, оскарженими рішеннями до позивача застосовано штраф у штраф у розмірі 10% у сумі 34699, 42 грн. та 20% у сумі 18601,89 грн відповідно за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ.
Судом встановлено, що позивачем протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість, що визначні податковим повідомленням-рішенням від 13.03.2020 року № 13635630 (кількість днів затримки складає - 22, 26, 54, 26 днів) та податковими деклараціями від 18.05.2020 року № 9109194843 (фактична сплата 30.06.2020 року (сума - 63218,30 грн., днів затримки - 29) та 26.06.2020 року (сума - 20828,70 грн., днів затримки - 25)) та від 16.06.2020 року № 9137250377 (фактична сплата 23.07.2020 року (сума - 178900,20 грн., днів затримки 23).
Наведені обставини підтверджуються даними облікової карти платника податку з ПДВ за 2019-2020 роки, долученою відповідачем до матеріалів справи.
При цьому, штрафна санкція, що визначена за оскарженими податковими-рішеннями є зовсім іншим видом відповідальності на відміну від того, що було визначено контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням від 13.03.2020 року № 13635630.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничопромисловий та будівельний Інжинірінг" - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна