23 червня 2021 року Справа № 160/112/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протравними та зобов'язання вчинити певні дії,-
04 січня 2021 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо використання при проведенні 01.11.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) з її основним дійсним розміром у 85 відсотків, нечинної довідки про грошове забезпечення № 83/16778 від 12.03.2008, та щодо відмови провести в добровільному порядку компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з невиплаченим грошовим доходом частини його пенсії із розрахунку її дійсного розміру 85 % з 01.01.2016; та у відмові виплати у відповідності до вимог ст. 61 вказаного вище Закону цієї недоотриманої та не проіндексованої частини пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружині ОСОБА_1 , та у відмові здійснити їй доплату до допомоги на поховання, яка була б розрахована із розміру пенсії чоловіка в розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої допомоги;
- зобов'язати Відповідача здійснити повторно перерахунок пенсії ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) з її основним дійсним розміром у 85 відсотків згідно довідки про грошове забезпечення № 83/16778 від 15.03.2018, наданої Відповідачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей»; статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з 01.01.2016 року; із урахуванням вказаних у протоколі перерахунку від 01.11.2019 надбавок та підвищень за період з 28.03.2018 по 28.11.2019: індексації, підвищення за постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 № 355 та компенсації втрати частини доходів у відповідності до ч. 2 ст. 55 вказаного Закону у зв'язку з невиплаченим грошовим доходом частини його пенсії із розрахунку її дійсного розміру 85 % з 01.01.2016 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та здійснити у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплату Позивачу цієї недоотриманої частини пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум чоловіку Позивача, його дружині ОСОБА_1 та здійснити їй доплату до допомоги на поховання, яка була б розрахована із розміру пенсії чоловіка в розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року та № 704 від 30.08.2017 року відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 починаючи з 01.01.2016 року. Однак при цьому неправомірно, на думку позивача, обчислив розмір пенсії виходячи з 70%, а не з 85% сум грошового забезпечення, як це передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у редакції, що була чинною на момент призначення пенсії ОСОБА_2 . Не погодившись з діями пенсійного органу, позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року в розмірі 85% від відповідних сум грошового забезпечення. Однак, відповідач листом відмовив у здійсненні такого перерахунку. Неправомірні дії відповідача щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 , мали наслідком недоотримання позивачем сум пенсії її померлого чоловіка та витрат на його поховання. Викладені обставини спонукали позивача звернутися за захистом своїх прав до суду.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/112/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 р. вищезазначена позовна заява була залишена без руху.
В даній ухвалі судом запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали, шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи та документу на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 67,20 грн. за належними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору
04 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява позивача від 02 лютого 2021 року, якою на виконання ухвали суду позивач виправив відповідні недоліки позовної заяви, зокрема, надавши позовну заяву, оформленої у відповідності до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства у відповідності до кількості учасників справи, а також квитанцію про доплату судового збору в розмірі 67,20 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/112/21 за даним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
12 березня 2021 р. до суду надійшов від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 та вважає, що вимоги задоволенню не підлягають. Так відповідач зазначив, що відсотковий розмір пенсії померлого годувальника з 85% до 70% був змінений з 01.01.2015 року та до суду не оскаржувався. В свою чергу при здійсненні перерахунку пенсії померлого годувальника з 01.01.2018 відсоткове значення(70%) від суми грошового забезпечення змінено не було та не оскаржено в судовому порядку. Право на перерахунок пенсії не є конституційним правом, та твердження позивача щодо звуження існуючих пенсійних справ є безпідставними, оскільки призначений та отримуваний розмір пенсії позивача не було скасовано чи зменшено. Проте померлий годувальник не скористався своїм правом на відновлення втраченого права на перерахунок своєї пенсії. Також зазначив що вимоги позивача компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням термінів їх виплати, вважає передчасним та не обґрунтованим, оскільки таких прав позивача порушено не було.
15 березня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому, зокрема, позивач зазначає щодо обґрунтованості позовних вимог та безпідставність відмови відповідача щодо перерахунку пенсії та доплати до допомоги на поховання, яка б була розрахована із розміру пенсії чоловіка позивача в розмірі 85 % відповідний сум грошового забезпечення відповідно, в тому числі індексації та компенсації витрати частини доходу, у зв'язку з неправомірним нарахуванням 70 % грошового забезпечення померлого чоловіка.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 20 травня 1994 року і довічно на підставі висновку № 83/16778 Міністерства внутрішніх справ союзу СССР призначено пенсію за вислугу років з основним розміром пенсії 75% грошового забезпечення.
На підставі постанови КМУ № 07.11.07 № 1294 пенсія була перерахована, та основний розмір грошового забезпечення змінився на 85%.
З 01 квітня 2018 року на підставі постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року ОСОБА_2 було здійснено перерахунок пенсії та основний розмір пенсії було зменшено до 70 %.
28 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , подав до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області письмове звернення з вимогою провести перерахунок та виплату пенсії із розрахунку її основного розміру у розмірі 85% грошового забезпечення.
11 листопада 2019 року листом Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області було повідомлено, що підстави для перерахунку пенсії відсутні з посилання на норми законодавства.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, наданого позивачем.
17 січня 2020 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області позивачу надано довідку, про те, що остання, як вдова ветерана органів внутрішніх справ, має право на пільги, передбачені п. 6-9 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної полії і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
26 травня 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області з вимогою надати документи, що стосуються перерахунку пенсії ОСОБА_2
22 червня 2020 року отримала відповідь № 11377-9878/В-02/8-0400/20 на своє звернення щодо питань перерахунку її пенсії та пенсії її померлого чоловіка в якій, зокрема, зазначено, що на виконання Постанови № 103 ОСОБА_2 було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року за чинною на цю дату редакцією Закону № 2262, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70 % відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058, згідно якого проводився перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17. Розмір пенсії чоловіка та розмір пенсії позивача обчислено без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тому підстави для нарахування індексації пенсії відсутні. Позивач перебуває на обліку у управлінні як отримувач пенсії в разі втрати годувальника, призначеної відповідно до Закону №2262 з 02.12.2019 року.
Вважаючи, що її покійному чоловіку було недоплачено пенсійні виплати, незаконно зменшено їх розмір, а тому і зменшено розмір інших виплат, позивач звернулась з позовом до суду про перерахунок та виплату пенсії її померлому чоловіку, індексації цих виплат та збільшення розміру витрат на поховання.
Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України від 09 квітня 1991 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності (частина друга статті 1 Закону № 2262-ХІІ).
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (частина третя статті 1 Закону № 2262-ХІІ).
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, спірні правовідносини регулюються саме вищевказаним Законом №2262-XII.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 61 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частини друга, третя статті 61 Закону № 2262-ХІІ).
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Згідно з абзацом першим пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
Крім того за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1).
Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 від 13 листопада 1966 року ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
Також за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1).
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім'ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Абзацом першим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»).
Відповідно до частини другої статті 64 Житлового Кодексу Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно паспорту ОСОБА_2 Серія НОМЕР_3 , останній був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з паспорту ОСОБА_1 Серія НОМЕР_4 , позивач також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позивач є дружиною, яка проживала разом з ОСОБА_2 на день його смерті, а тому вона має право на виплату недоотриманих за життя померлого чоловіка, належних йому сум пенсії за всі періоди невиплати йому пенсії.
Щодо визнання дій відповідача щодо використання при проведенні 01.01.2016 року та в подальшому перерахунку пенсії ОСОБА_2 з її основним дійсним розміром у 70 % неправомірними та зобов'язання відповідача повторно здійснити перерахунок з її основним дійсним розміром у 85 %, згідно довідок, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини щодо порядку та умов перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, в тому числі особам, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, регулюються Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України від 23.12.2015 № 900-VІ "Про внесення змін до деякі законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівник органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" із змінами та доповненнями, чинними на момент виникнення спору.
За приписами ч. 18 ст. 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63 Закону.
Відповідно до ст. 63 Закону №2262-XII, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Відповідно до п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) (далі Порядок-45), пенсії, призначені відповідно до Закону-2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСПС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, то враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова-103), якою передбачено умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону - 2262, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Постановою - 103 передбачено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом - 2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по ЗІ грудня 2017 року; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 звертався з заявою про перерахунок пенсії та виплати частини з урахуванням компенсаційних втрат, але відповідачем перерахунок та нарахування пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяким іншим категоріям», постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» у розмірі 85% не здійснювалось.
Дії відповідача щодо перерахунку пенсії у відповідності до Постанови КМУ № 103 ОСОБА_2 , за життя у судовому порядку не оскаржував.
За ст. 45 Закону № 2262, сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Як вже зазначено судом вище, відповідно до стаття 61 Закону № 2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовоослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За положенням статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання спірних коштів належить тим членам сім'ї пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, якщо відповідні кошти підлягали виплаті самому пенсіонеру, але за життя він їх не отримав незалежно від причин (тобто вже були нараховані).
Суд зазначає, що право на звернення до відповідача та до суду за перерахунком пенсії ОСОБА_2 належало виключно такій особі.
Так, право на соціальне забезпечення, одним з видів якого є виплата пенсії (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо), полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об'єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю. Право на пенсійне забезпечення випливає зі змісту права на соціальний захист, спрямованого на забезпечення громадян у зв'язку зі старістю, інвалідністю, втратою годувальника, з інших передбачених законом підстав і реалізується шляхом надання особі такого виду матеріальної підтримки як пенсії. Відтак, таке право на пенсію нерозривно пов'язане з особою пенсіонера, якому призначена, нарахована та виплачується така пенсія.
Крім того, відповідно достатті 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1219 ЦК України визначає права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, тобто, ті, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутностівходять до складу спадщини.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, суд дійшов до висновку, що предметом передачі членам сімї померлого пенсіонера можуть бути лише конкретні суми пенсій, допомог або інших виплат, встановлених законом, які належали пенсіонеру за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Оскільки, матеріали справи не містить доказів щодо перерахунку та нарахування відповідачем ОСОБА_2 відповідних сум пенсії за його життя (грошове забезпечення у розмірі 85 %, індексація), вказані виплати не можуть вважатись сумою пенсії, що підлягають виплаті пенсіонеру, у розумінні ст. 61 Закону № 2262, тому позовні вимоги щодо протиправності дій та зобов'язання здійснити повторно перерахунок пенсії ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) з її основним дійсним розміром у 85 відсотків згідно довідки про грошове забезпечення № 83/16778 від 15.03.2018, наданої відповідачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей»; статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з 01.01.2016 року; із урахуванням вказаних у протоколі перерахунку від 01.11.2019 надбавок та підвищень за період з 28.03.2018 по 28.11.2019: індексації, підвищення за постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 № 355, та як наслідок, компенсації втрати частини доходів у відповідності до ч. 2 ст. 55 вказаного Закону у зв'язку з невиплаченим грошовим доходом частини його пенсії із розрахунку її дійсного розміру 85 % з 01.01.2016 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та здійснити у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплату позивачу цієї недоотриманої частини пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум чоловіку позивача, його дружині ОСОБА_1 та здійснити їй доплату до допомоги на поховання, яка була б розрахована із розміру пенсії чоловіка в розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплаченої допомоги задоволенню не підлягають.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Європейський Суд з прав людини у постанові від 29.07.2010р. у справі «Стрельцов и другие военные пенсионеры из Новочеркасска против Российской Федерации» визнав, що особи мають право на підтримання скарг своїх померлих родичів у межах ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Вказаного висновку Європейський Суд з прав людини дійшов виходячи з того, що право на отримання заробітної плати і прирівняних до неї платежів, пенсій та інших грошових сум, які виплачуються в якості засобів для існування і підлягали виплаті, проте не були отримані громадянином за життя, належать членам сім'ї померлої особи.
На підставі викладеного та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що лише нарахована пенсійним органом сума пенсії входить до складу спадщини, підлягає виплаті спадкоємцям; за цих умов наведені правовідносини допускають правонаступництво.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати з відповідача не стягуються.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протравними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко