23 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5086/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року № 21-205вих.21 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року № 21-205вих.21, без обмеження суми максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В обґрунтування позову позивач вказав, що з 07 листопада 2001 року перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ у розмірі 90% від заробітної плати.
Відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII та рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 Волинською обласною прокуратурою 24березня.03.2021 йому видано довідку за № 21-205 вих. 21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. У зв'язку з цим 30 березня 2021 року звернувся у Луцький сервісний центр ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про перерахунок пенсії (реєстраційний № 3782), до якої разом з іншими запитуваними документами долучив також оригінал вищевказаної довідки Волинської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) та заяву щодо порядку та умов перерахунку пенсії.
За результатами розгляду заяви, відповідач листом за № 3468-2819/Д-02/8-0300/21 від 21 квітня 2021 року повідомив, що відповідно до статті 86 Закону № 1697 пенсія прокурорам призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням цього, з 01 квітня 2021 року йому проведено перерахунок пенсії та встановлено її у розмірі 60% заробітної плати за посадою заступника керівника окружної прокуратури з обмеженням максимальної суми пенсії десятикратним прожитковим мінімумом, встановленим для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає, що дії управління щодо відмови у перерахунку пенсії є неправомірними і такими, що вчинені всупереч чинного законодавства, оскільки при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії. Відтак, до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії та зменшуватися відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, оскільки такі обмеження виникли після призначення йому пенсії та звужують його права.
Наголошує, що його право на перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати та без обмеження її максимальним розміром є незаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
17 червня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги позивача не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач з 07 листопада 2001 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинської області та отримує пенсію за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року.
30 березня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про перерахунок пенсії. До заяви додав довідку Волинської обласної прокуратури № 21-205 вих.21 від 24 березня 2021 року про розмір заробітної плати ( грошового забезпечення) за відповідною посадою заступника керівника окружної прокуратури станом на 15 березня 2021 року.
Розглянувши заяву та додану до неї згадану довідку ГУ ПФУ у Волинській області позивачу провело перерахунок пенсії у розмірі 60% з обмеженням десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії позивача, після перерахунку, з 01 квітня 2021 року становить 17 690 грн.
При цьому, ГУ ПФУ у Волинській області посилається на частину двадцяту статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року відповідно до якої пенсія прокурорським працівникам призначається у розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідач також наголосив, що діють норми вказаної статті щодо обмеження максимального розміру пенсій десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. З врахуванням наведеного відповідач у задоволенні позову просить відмовити.
22 червня 2021 року позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не спростував доводів та аргументів наведених у позовній заяві, а позиція ГУ ПФУ у Волинській області суперечить вимогам Конституції України, чинному законодавству та судовій практиці.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 07 листопада 2001 року отримує пенсію за вислугою років згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, яка призначена в розмірі 90% місячної заробітної плати. Право на отримання даного виду пенсії у розмірі 90% від заробітної плати за відповідною посадою підтверджено також рішенням Луцького міськрайонного суду від 31 серпня 2016 року (справа № 161/3648/16-а).
Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2021 року Волинською обласною прокуратурою позивачу видано довідку №21-205 вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 15 березня 2021 року. Довідка видана відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020.
30 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі зазначеної довідки.
За результатами розгляду заяви відповідач листом за № 3468-2819/Д-02/8-0300/21 від 21 квітня 2021 року повідомив позивача, що відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII пенсія прокурорам призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням цього, з 01 квітня 2021 року позивачу проведено перерахунок пенсії та встановлено її у розмірі 60% заробітної плати з обмеженням максимальної суми пенсії десятикратним прожитковим мінімумом, встановленим для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку з 01 квітня 2021 року пенсії у розмірі 90% на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року за № 21-205 вих. 21 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на час призначення пенсії), первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII без обмеження суми пенсії максимальним розміром, позивач з даним позовом звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачали виплату пенсії в максимальному розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
Поряд з цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) (за винятком окремих його положень), який теж містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Закону №1697-VII з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон №1789-ХІІ, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 .
Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 1789-ХІІ, містились у частинах тринадцятій, вісімнадцятій статті 50-1 цього Закону, отже з набранням чинності Законом № 1697-VII ці положення статті 50-1 втратили чинність.
Щодо правового регулювання перерахунку пенсії за Законом №1697-VII, слід зазначити, що згідно з частиною тринадцятою статті 86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII (в редакції Закону України від 24 грудня 2014 року №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вищевказаного Рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:«Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року № 21-205 вих. 21.
Не заперечує цього права і відповідач, про що прямо зазначає у відзиві, однак заперечує право позивача на перерахунок пенсії у розмірі 90% від усіх складових заробітної плати без обмеження її суми граничним розміром.
Такі аргументи відповідача суд вважає необґрунтованими і безпідставними з огляду на таке.
Як встановлено судом, пенсія позивачеві призначена з 07 листопада 2001 року в розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати, тобто в максимальному розмірі, встановленому статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ.
Водночас частиною другою статті 86 Закону №1697-VII встановлено, що пенсія прокурорам призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
При цьому, абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, у зв'язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів становить 60 відсотків місячної заробітної плати та обмежується максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, на переконання суду, вказані положення статті 86 Закону №1697-VII не можуть застосовуватись при перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, з огляду на таке.
Так, у Рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року (справа №308/11498/16-а) висловив правову позицію про те, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, то при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Крім того, у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18 Верховний Суд зазначив, що застосування нового відсоткового розміру до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, безпідставним є застосування до спірних правовідносин норм Закону №1697-VІІ в частині визначення як відсоткового розміру пенсії, так і обмеження її максимальним розміром, оскільки вказаний закон поширює свою дію на працівників прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
В контексті наведеного суд зауважує, що обмеження максимального розміру пенсій десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, стосовно пенсій, призначених, зокрема, відповідно Закону України «Про прокуратуру», було введено Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ), який набув чинності 01 жовтня 2011 року.
Водночас пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VІ визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Зазначене свідчить, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить конституційним принципам, зокрема, вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач має право на перерахунок пенсії згідно з довідкою Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року за № 21-205 вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмеження граничного розміру пенсії.
Таким чином, не здійснивши перерахунок пенсії позивачу на підставі його заяви згідно з довідкою Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року № 21-205 вих.21 в розмірі 90% і без застосування граничного розміру, відповідач допустив протиправні дії, чим порушив право позивача на гарантоване пенсійне забезпечення.
Отже, при перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Частина друга ст. 86 Закону № 1697-VII регулює правовідносини з призначення пенсії, а не її перерахунку, що не є тотожним поняттям, оскільки процедури призначення та перерахунку пенси різні за змістом і механізмом їх проведення.
Оскільки перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати, то при визначенні перерахованого розміру не може бути застосоване законодавство, яке стосується порядку призначення пенсії. Частина двадцять статті 86 Закону № 1697- VII яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови з 01 квітня 2021 року в перерахунку та виплаті позивачу пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року за № 21-205 вих.21 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Враховуючи те, що за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача у даному спорі, то підлягає до задоволення і похідна позовна вимога - про зобов'язання ГУ ПФУ Волинській області здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року за № 21-205 вих.21 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вказані вимоги позивача не можуть розцінюватися судом як такі, що заявлені передчасно, з таких підстав.
З відповіді від 21 квітня 2021 року та відзиву на позов від 16 червня 2021 року ГУ ПФУ у Волинській області не заперечує право позивача на перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року, а власне заперечує право на перерахунок та виплату пенсі в розмірі 90% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру
З цієї позиції відповідача можна зробити висновок, що після визнання за позивачем лише права на перерахунок пенсії (без вирішення питань щодо її відсоткового розміру при перерахунку та щодо застосування обмежень), відповідачем буде здійснено такий перерахунок, але не у тому відсотковому розмірі відносно заробітної плати, який встановлений позивачу при призначенні пенсії (90%) та з обмеженням її граничним розміром.
Таким чином, у даному випадку, вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру, не є передчасними, а тому підлягають до задоволення.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах процесуального та матеріального законів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про прокуратуру», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови з 01 квітня 2021 року в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року за № 21-205 вих.21 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 24 березня 2021 року за № 21-205 вих.21 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Суддя Ф.А. Волдінер