про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог
22 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5476/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправними дій щодо відмови в нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020-2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату позивачу, як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 05 травня за 2020-2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2020-2021 роках він отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На думку позивача, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вважаючи, що виплата допомоги у 2020-2021 роках здійснена не в повному обсязі, звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та виплату її з урахуванням раніше виплачених сум за 2020-2021 роки, однак відповідач відмовив у такому перерахунку грошової допомоги.
Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та вважає, що відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву від 11.06.2021 відповідач вказує на пропуск позивачем строку на звернення до суду з позовною вимогою щодо виплати одноразової грошової допомоги за 2020 рік, зазначаючи про те, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався у квітні 2020 року з дати зарахування коштів на рахунок ВЧ, в той час як до суду звернувся 25.05.2021 (дата підписання позовної заяви), відповідно останнім пропущено шестимісячний строк на звернення до суду.
15.06.2021 на адресу суду надійшла заява позивача, в якій останній заперечив пропуск строку на звернення до суду, мотивуючи наступним:
- про порушення своїх прав дізнався випадково 16.05.2021;
- практика ЄСПЛ визначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених Законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним;
- Верховним Судом неодноразово констатувалось, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком;
- правопорушення, вчинене відповідачем є триваючим, а відтак, право на звернення до суду у позивача не обмежене будь-яким строком;
- під час розв'язання публічно-правових спорів про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати, зокрема і компенсаційних виплат У разі порушення законодавства про оплату праці потрібно застосовувати положення ч.2 ст.233 КЗпП, тобто строки звернення до суду у цій категорії спорів не застосовуються.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії з огляду на наступне.
Частинами першою-другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на її картковий рахунок.
При цьому, позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він випадково дізнався від військовослужбовця 16.05.2021.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В даному випадку, суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якої в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
В той же час, суд зауважує, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги (ст. 17-1 Закону № 3551-XII).
Тобто, Законом № 3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
При цьому, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 розглядаючи справу № 607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, враховуючи позицію Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік сплив 30.03.2021.
В той же час, до суду позивач звернувся 26.05.2021, тобто з пропуском строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Доводи позивача про те, що про порушення своїх прав він випадково дізнався 16.05.2021, суд вважає безпідставними, оскільки отримання такої інформації не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи також не містять.
Щодо інших причин поважності пропуску строку звернення до суду наведених позивачем в поданій заяві від 15.06.2021, то суд вважає за необхідне вказати, що щорічна разова грошова допомога до 05 травня не є ані пенсійною виплатою в розумінні законодавства про пенсійне забезпечення, ані компенсаційною виплатою в розумінні ст.233 КЗпП України, відтак, зазначені підстави не стосуються обставин справи та заявлених позовних вимог і до уваги судом не беруться.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою і четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду даного позову на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України щодо заявлених позовних вимог за 2020 рік.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в частині визнання протиправними дій щодо відмови в нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату позивачу, як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В.Дмитрук