про залишення позовної заяви без розгляду
м. Вінниця
08 червня 2021 р. Справа № 120/1937/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
за участі:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Бедіна С.М.
представника відповідача: Вовни І.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Ухвалою суду від 16.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою зазначено, що питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом (клопотання про поновлення строку звернення до суду) буде розглянуто та вирішено у підготовчому судовому засіданні.
20.04.2021 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, яке обгрунтовано тим, що обчислення строків для подачі заяви розпочався 01.04.2020 року, з дня отримання та підписання позивачем розписки про отрмання: трудової книжки та витягу з наказу про звільнення.
Ухвалою суду від 25.05.2021 витребувано у Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції особову справу ОСОБА_1 для огляду у судовому засіданні.
08.06.2021 у судовому засіданні судом оглянуто особову справу ОСОБА_1 . Позивач та його представник просили суд поновити строк для звернення до суду та задовольнити клопотання про поновлення строку. В свою чергу, представник відповідача просив адміністративний позов залишити без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Вислухавши думку позивача, його представника та представника відповідача, та дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд зауважує, що реалізація захисту порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законодавцем.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльністьна державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предмет даного позову, зокрема, стосується протиправності наказу № 37/ОС-20 від 31.03.2020 про звільнення позивача з посади молодшого інспектора 2-ї категорії відділу режиму і охорони Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)".
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас частиною 1 статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
За приписами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.
Виходячи з цього, встановлений у частині 1 статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Також суд зазначає, що в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 висловлено правову позицію щодо пріоритету застосування частини п'ятої статті 122 КАС України по відношенню до статті 223 КЗпП України у правовідносинах, що виникають під час проходження та звільнення з публічної служби.
Тобто, відповідно до вимог частини 5 статті 122 КАС України даний позов має бути поданий до суду у місячний строк з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення до суду вказано, що витяг з оскаржуваного наказу від 31.03.2020 за № 37/ОС-20 позивачеві було вручено лише 10.02.2021 у відповідь на адвокатський запит, а зміст отриманої позивачем трудової книжки не містив підстав звільнення, тому строк на звернення до суду необхідно обраховувати з 10.02.2021.
Однак суд такі доводи позивача оцінює критично та зазначає, що в дослідженій судом 08.06.2021 особовій справі ОСОБА_1 міститься розписка про отримання позивачем документів, зокрема, трудової книжки та витягу з наказу про звільнення. Дана розписка підписана ОСОБА_1 та ним власноручно проставлено дату отримання «01.04.2020».
Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача та зазначає, що у данному випадку строк звернення до суду необхідно обчислювати з 01.04.2020. Втім адміністративний позов надійшов на адресу суду 10.03.2021.
Інших поважних причин, які об'єктивно та непереборно перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду із вищезазначеними вимогами, представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено.
Отже, позов подано з пропуском місячного строку на звернення до суду у спорах щодо проходження публічної служби і причини цього пропуску не є поважними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011).
Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом, за витіком яких правовідносини вважаються усталеними.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 і 4 статті 123 вказаного Кодексу.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем та представником позивача в порушення вимог частини 1 статті 77 КАС України не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_2 на підставі положень частини 3 статті 123 КАС України необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 122,123,240,243,248, 256 КАС України, суд, -
У задоволені заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Клопотання Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали сторони можуть отримати: 14.06.2021 року.
Суддя Мультян Марина Бондівна