Провадження апел.суду №11-кп/818/1920/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа суду 1-ї інстанції № 621/3368/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
07 червня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
представників ДУ «Центр пробації» - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
засудженої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2021 року щодо вирішення питання про звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із хворобою засудженої ОСОБА_9 , -
Вироком Зміївського районного суду від 16.12.2019 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджена за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі статті 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.11.2020 вирок Зміївського районного суду Харківської області від 16 грудня 2019 року щодо засудженої ОСОБА_9 приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», а саме змінено ОСОБА_9 вид покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16 грудня 2019 року, та вирішено вважати її засудженою за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік. Відповідно до ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 15 січня 2021 року визначено відрахування 10% із суми заробітку в дохід держави.
До Зміївського районного суду Харківської області надійшло клопотання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_7 про вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням у зв'язку із хворобою ОСОБА_9 .
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2021 року звільнено ОСОБА_9 від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16 грудня 2019 року, з урахуванням ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 18 листопада 2020 року, у зв'язку із захворюванням на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання.
Не погодившись з рішенням районного суду заступник керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 26.03.2021 року, постановити нову ухвалу про відмову у задоволені клопотання - подання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_7 про звільнення засудженої ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання у зв'язку із хворобою.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу прокурор вказує на те, що ОСОБА_9 не відбуває покарання у виді позбавлення волі, в матеріалах судового провадження відсутній висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я державної або комунальної форм власності, у зв'язку з чим до засудженої неможливо застосувати положення ст.84 КК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді; доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу; пояснення представника органу пробації, який підтримав рішення суду; думку засудженої, яка заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 засуджена за вироком Зміївського районного суду від 16.12.2019 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі статті 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.11.2020 вирок Зміївського районного суду Харківської області від 16 грудня 2019 року приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», а саме змінено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік. Відповідно до ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 15 січня 2021 року визначено відрахування 10% із суми заробітку в дохід держави
Начальник Зміївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про звільнення засудженої ОСОБА_9 від покарання в зв'язку із станом здоров'я останньої на підставі ст.84 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України.
Приймаючи рішення про звільнення засудженої від відбування призначеного покарання у зв'язку із хворобою, суд першої інстанції взяв до уваги та послався на виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 436, №9п849 згідно даних яких вбачається, що заключним діагнозом встановлено наявність у ОСОБА_9 такого захворювання, як хронічний гепатит С та В, виявлені антитіла ВІЧ, хронічний пієлонефрит, інфекційний ендокардит, токсична кардіоміопатія.
Разом з цим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що зазначені медичні документи складені за наслідками обстеження ОСОБА_9 у травні 2018 року.
Відповідно до положень ч.2 ст.84 КК України, особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Крім того, чинним законодавством не врегульоване питання щодо звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із хворобою осіб, які не відбувають покарання у виді позбавлення волі. Ці обставини обумовлюють застосування аналогії права.
Обов'язковою умовою для вирішення питання про звільнення особи від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі є висновок лікарсько-консультативної комісії, який складається за результатами засідання вказаної комісії, після обстеження особи, її стаціонарного лікування та вивчення медичної документації. Без такого висновку лікарсько-консультативної комісії суд позбавлений можливості вирішувати питання, пов'язані із звільненням засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою.
Дострокове звільнення від відбування покарання за хворобою проводиться за поданням про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби, яке подається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду надсилаються висновок лікарської комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання(ч.5 ст.154 КВК України).
Згідно п. 2 розділу VI «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», який затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 року №1348/5/572 медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я ДКВС, а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров'я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності після обов'язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров'я ДКВС або закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
За п. 6 розділу VI вищевказаного Порядку, за наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров'я ДКВС. Завідувач закладу охорони здоров'я спільно з лікуючим лікарем забезпечують направлення хворого засудженого, а також необхідної медичної документації на найближче засідання лікарсько-консультативної комісії.
Отже, обов'язковою умовою для вирішення питання про звільнення особи від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі є висновок лікарсько-консультативної комісії, який складається за результатами засідання вказаної комісії, після обстеження особи, її стаціонарного лікування та вивчення медичної документації.
Враховуючи, що на час розгляду подання органу пробації, місцевий суд не мав висновків, що засуджена не може відбувати призначене покарання в зв'язку із станом здоров'я, судом врахована лише медична документації засудженої за 2018 рік, в оскаржуваній ухвалі немає аналізу тяжкості вчиненого злочину, особі засудженої, а також не надано оцінки, якими саме роботами засуджена не може займатися внаслідок свого захворювання, на думку колегії, висновки суду щодо можливості звільнення ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання за хворобою, в порядку ст.84 КК України, є передчасними.
Окрім цього, законодавцем встановлений вичерпний перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2020 №2256/5/1491. Судом першої інстанції також не зазначено в своєму рішенні, до якого саме розділу та пункту Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2020 №2256/5/1491, віднесені захворювання засудженої ОСОБА_9 .
Окремо колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те , що ухвала суду першої інстанції від 18.11.2020 р. про приведення вироку Зміївського районного суду Харківської області від 16.12.2019 р. щодо ОСОБА_9 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р. на підставі якої зараз органом пробації виконується покарання, не відповідає вимогам закону.
По-перше, ОСОБА_9 була засуджена 16.12.2019 р. до 1 року позбавлення волі зі звільненням від покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком. Але суд першої інстанції , приводячи вирок у відповідність з новим законом, призначив ОСОБА_9 покарання у виді 1 року виправних робіт , яке треба відбувати реально. Тобто суд своєю ухвалою погіршив, а не поліпшив становище обвинуваченої.
По-друге, визначивши ОСОБА_9 покарання у виді виправних робіт суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до вироку , доглядаючи за дитиною, ОСОБА_9 ніде не працює. Відповідно до ч.1 ст. 57 КК України, покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Таким чином суд взагалі не міг визначати ОСОБА_9 покарання у виді виправних робіт.
Отже без скасування або зміни ухвали суду першої інстанції від 18 листопада 2020 р. ні виконання покарання ОСОБА_9 у виді виправних робіт, ні звільнення її від цього неправильно призначеного покарання є незаконним та неможливим.
Оскільки ухвала суду першої інстанції від 18.11.2020р. ніким не оскаржена , колегія суддів позбавлена можливості вирішення цього питання в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Оскільки , з наведених вище причин, колегія суддів позбавлена можливості ухвалення свого рішення, апеляцію слід задовольнити частково, ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд подання органу пробації в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити частково.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 26 березня 2021 року щодо вирішення питання про звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із хворобою засудженої ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд подання в суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -