Справа № 641/2766/18 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/2058/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
07 червня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2021 року, в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2021 року залишено без задоволення клопотання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на більш м'який.
Задоволено клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Продовжено, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12 червня 2021 року.
Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України, суд враховав дані про особу обвинуваченого, який не одружений, не має офіційного місця роботи та доходу.
Крім того, судом враховано, що під час розгляду кримінального провадження 12018220540000839 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, останній оголошувався судом у розшук, та пізніше ухвалою суду, щодо ОСОБА_6 , було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд обґрунтував прийняте рішення, тим що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, при цьому стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків які були встановлені судом при обранні міри запобіжного заходу до суду не надано, та враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену судимості обвинувачуються у вчиненні двох злочинів, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим суд вважає, що метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого його слід утримувати під вартою, оскільки ризики, на які посилається прокурор, є обґрунтованими. На даний час існують ризики вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення та можливість переховування від органів досудового розслідування та суду.
Не погодившись з рішенням районного суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою змінити йому міру запобіжного засобу на більш м'яку, не пов'язану з триманням під вартою.
В обґрунтування вимог апелянт посилається на те, що районним судом при продовженні обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою не наведено жодного обґрунтування застосування саме виняткового запобіжного заходу. Крім того прокурором не надано доказів щодо наявності обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, а саме за ч.2 ст.186 КК України, та наявності підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,5, ч.1 ст.177 КПК України.
До початку слухання справи, через канцелярію Харківського апеляційного суду, від прокурора у кримінальному провадженні та захисника обвинуваченого надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Відсутність сторін, які повідомлені належним чином, в силу вимог КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь головуючого судді; доводи обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу; перевіривши матеріали судового провадження та оскаржувану ухвалу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
При цьому, ч.1 ст.183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Апеляційний суд, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів у разі обрання його ОСОБА_6 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ці ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у скоєнні нетяжкого та тяжкого злочину проти власності, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років. Крім того, судом враховано, що під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, останній оголошувався судом у розшук.Вказане беззаперечно свідчить, що з врахуванням покарання, яке загрожує ОСОБА_6 ,він може переховуватись від слідства та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того колегія суддів враховує, що обвинувачений ніде не працює; не має постійних джерел доходів, не одружений; не має міцних соціальних зав'язків. Даних щодо захворювань, які перешкоджають або унеможливлюють перебування ОСОБА_6 під вартою суду не надано.
Таким чином обставини, що відповідно до ст. 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: тяжкість покарання, що загрожує особі; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, яка носить формальний характер; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутація обвинуваченого ; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, безумовно свідчать про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не змінилися та не зменшилися, а застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків.
Колегія суддів не може погодитись з апеляційними доводами обвинуваченого щодо відсутності або втрати актуальності ризиків п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, в зв'язку з акцентуванням в апеляційній скарзі на тому факті, що прокурором не надано доказів, щодо скоєння ним кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України. Оскільки, ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав.
Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому колегія суддів не може погодитись з обґрунтованістю апеляційних доводів обвинуваченого щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Посилання обвинуваченого та той факт, що він має постійне місце реєстрації та неофіційну роботу та зобов'язується влаштуватися на офіційну роботу - не є підставою для зміни йому міри запобіжного заходу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Крім того, слід акцентувати увагу апелянта, що на момент винесення даної ухвали апеляційною інстанцією, Комінтернівським районним судом м. Харкова 25.05.2021 року винесено нову ухвалу про продовження запобіжного заходуобвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в зв'язку з чим строк дії попередньої ухвали скінчився.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції про необхідність дотримання судом вимог ч.5 ст.28 КПК України, згідно яких кримінальне провадження щодо особи, яка тримається від вартою, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першої інстанції першочергово.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2021 року, в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -