Постанова
Іменем України
18 червня 2021 року
м. Харків
справа № 646/7677/20
провадження № 22-ц/818/3867/21
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С.. Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК»
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу
за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 березня 2021 року, ухвалене суддею Демченко С.В., в залі суду в м. Харкові,
Представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позову посилався на те, що 31 травня 2019 року ОСОБА_1 , приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі підписаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ "А-БАНК" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 28 листопада 2020 року має заборгованість в загальному розмірі - 25139 грн. 4 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 18660 грн. 38 коп.; заборгованість за відсотками - 6479 грн. 02 коп.
У зв'язку із чим просив суд стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором № б/н від 31 травня 2019 року у розмірі 25139,4 гривень та судові витрати у розмірі 2102 гривні.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ «Акцент Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що боржник користувався кредитом, що свідчить про те, що боржник ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, факт ознайомлення відповідача з Умовами і Правилами також підтверджується його підписом в анкеті - заяві. Крім того, позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто відповідач погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів (ч.2 ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України - фактичне прийняття пропозиції до укладення договору дією) і вже повинен сплачувати проценти. Також апелянт посилається на те, що в даному випадку до матеріалів справи додано не тільки Тарифи із сайту Банку (як зазначив суд), а Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко оговорені всі умови кредитування, строки, процентна ставка, та інше. Паспорт продукту підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, і саме він підтверджує оформлення даного виду кредиту відповідачем, відкриття йому відповідного рахунку та отримання обслуговуючої (кредитної) картки. Номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор між сторонами погоджено, саме її зазначено в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яку вона підписала власноруч. Крім того, якщо вважати, що розмір відсоткової ставки між сторонами не погоджений, суд повинен був стягнути відсотки в розмірі облікової ставки Національного Банку України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням ціни позову та малозначності справи, суд апеляційної інстанції проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді предмет договору (вид кредитування, розмір кредитного ліміту) ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, строки повернення кредиту.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується із такими висновками суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 31 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до АТ "Акцент-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим нею була підписана анкета-заява №б/н від 31 травня 2019 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. З підписанням відповідної анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, що містяться в рекламному буклеті, складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг, з якими вона ознайомилась.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №SAMABWFC00002046884 від 31 травня 2019 року, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 28 листопада 2020 рік становить 25139 грн. 4 коп.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, приходить до висновку, що аргументи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» є частково виправданими.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).
За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Апеляційним судом встановлено, що у підписаній відповідачем анкеті-заяві позичальника від 31 травня 2019 року процентна ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31 травня 2019 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку розміщених на сайті банку, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку їх нарахування.
Також, варто зазначити, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування,
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Викладене узгоджується з висновками викладеними в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №14-131цс19 від 03 липня 2019 року.
Посилання в апеляційній скарзі на Паспорт споживчого кредиту, який за доводами Банку містить основні умови кредитування, то він не може бути підставою для повного задоволення позову, оскільки термін "Паспорт споживчого кредиту" випливає зі змісту Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, які ОСОБА_1 , які не підписані, а тому не можуть свідчити про узгодження цих умов кредитного договору між сторонами, що вимагає положення статей 3, 627 ЦК України.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20-ц, провадження № 61-14573св20.
Також, Паспорт споживчого кредиту (а.с.7) містить інформацію щодо типу кредитного продукту як "Універсальна", "Універсальна Голд" та і Карта «Зелена» за якими вказані різні умови. У ньому зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.
У третьому розділі Паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці до 200 000,00 грн, однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Окрім того, у цьому Паспорті міститься посилання на те, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною лише до 01 січня 2019 року, в той час як позивач просить стягнути заборгованість, яка виникла станом на 31 травня 2020 року. Тобто, період дії умов Паспорту є значно меншим, ніж той, за який Банк просить стягнути заборгованість.
Як встановлено вище, заява-анкета, підписана ОСОБА_1 не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та посилання на Паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
Враховуючи, що Паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка була надана ОСОБА_1 та була актуальною лише до 01 січня 2019 року і матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником, отже, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відсотків за користування кредитом, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування, а тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення лише тіло кредиту.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, банк до позовної заяви надав розрахунок заборгованості за договором, а також виписку по картковому рахунку, яка була надана Банком апеляційному суду та яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги у цій справі як доказ, передбачений ч.3 ст.367 ЦПК України, на виконання вимог ч.5 ст.12ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі, з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_1 після підписання анкети-заяви отримала кредитну картку та користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, частково погашала заборгованість за кредитним договором.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, колегія суддів вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, та стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18660,38 грн, оскільки позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відсотків за користування кредитом, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування, а тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення лише тіло кредиту.
Укладеним сторонами договором не встановлений розмір процентів за користування кредитними коштами. Натомість, АТ «Акцент-Банк» не заявляло вимоги про стягнення з відповідачки процентів на рівні облікової ставки Національного банку України та не надало суду першої інстанції відповідного розрахунку заборгованості. За таких обставин у суду були відсутні підстави для стягнення процентів в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, є необґрунтованими.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати в повній мірі законним та обґрунтованим в розумінні ст.263 ЦПК України, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в частині відмови в стягненні заборгованості за кредитом, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.
Відповідно до положень частини тринадцятої статті 141, підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 3900,79 грн (розрахунок 18660,38 грн (задоволена частинна вимог) х 100 : 25139,40 грн (ціна позову) = 74,23 %; позивач поніс наступні витрати: 2102 грн судового збору за подання позову та 3153 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 5255 грн х 74,23 % = 3900,79 грн).
Керуючись ст. ст. 141, 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент - Банк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 березня 2021 року в частині відмови в стягненні заборгованості за кредитом скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором 31 травня 2019 року в розмірі 18660 грн. 38 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3090 грн 79 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.Ю. Тичкова