Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/251/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
22.06.2021 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10 червня 2021 року, якою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Каратау, Джамбульської області, Казахстан, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не маючого утриманців, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого останній раз вироком Ленінського районного суду від 27.10.2011 року за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 03.02.2016 року на підставі ЗУ «про внесення змін до Кримінального Кодексу України», підозрюваного у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 48 днів, тобто з 16 год. 40 хв. 10 червня 2021 до 16 год. 40 хв. 27 липня 2021, із визначенням розміру застави в сумі 102 150 грн.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10 червня 2021 року, задоволено клопотання слідчого погоджене з прокурором та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 48 днів, тобто з 16 год. 40 хв. 10 червня 2021 до 16 год. 40 хв. 27 липня 2021, із визначенням розміру застави в сумі 102 150 грн.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у тому, що він, починаючи з 02.06.2020 року, вчинив 6 епізодів таємного викрадення чужого майна (крадіжка) поєднаного з проникненням до приміщення : Новомиколаївськой сільської ради Новгородківського району, Гарманівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, Соколівської об'єднаної територіальної громади Кропивницького району, Компаніївської селищної ради №9 Кропивницького району Кіровоградської області, Компаніївської селищної раді №2 Кропивницького району Кіровоградської області.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що шість тотожних злочинів по яким особі пред'явлено повідомлення про підозру є: закінченими, умисними, корисливими, повторними, тяжкими. Об'єктом посягання є: майно потерпілих. Взято до уваги дані що характеризують особу підозрюваного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Судимість не погашена, відбував покарання в місцях позбавлення волі. Після звільнення офіційно не працевлаштувався, тривалий час не має законного джерела доходу, податки не сплачує, шкоду не відшкодовує. Нічний час інкримінованих подій та системне притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності за ст. 130 КУПАП свідчить про втрату ним сталих соціальних зв'язків, відсутності бажання стати на шлях виправлення та займатись суспільно корисною працею, зловживанні алкогольними напоями.
У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, в тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, захист прав потерпілого (ст.2 КПК України) які не зважаючи на презумпцію невинуватості переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Стосовно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, оскільки подані матеріали підтверджують існування ризиків передбачених п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто дають достатні підстави вважати, що у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою (домашній арешт, особисте зобов'язання, порука, застава), вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
Прокурор довів, що ОСОБА_8 після обставин, в яких він підозрюється постійно вчиняв умисні дії, спрямовані на приховування злочину, залишив місце події, на власний розсуд розпорядився майном потерпілих.
Відстоювання підозрюваним власної правової позиції, є вагомою підставою для перешкоджання у встановленні чи перекручуванні ним визначальних обставин у справі, знищенню слідів злочину. Попередні судимості є ризиком вчинення підозрюваним нових злочинів, що негативно позначиться на розумних строках та затягне ухвалення остаточного рішення.
Місце досудового розслідування не співпадає з місцем фактичного проживання підозрюваного, крім того підозрюваний неодноразово притягується до адміністративної відповідальності за ст.. 130 КУПАП України, тобто може зловживати алкогольними напоями, що стане приводом для неявок до суду. ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується посередньо. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні злочину до 6 років позбавлення волі, є вагомою передумовою для початку його переховування від слідства чи суду. Відсутність законного джерела доходу є приводом для вчинення нового злочину. Запропонований слідчим вид запобіжного заходу, попередить можливість вчинення підозрюваним нових злочинів та повністю забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 просив скасувати ухвалу слідчого судді та обрати ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання.
Свої вимоги обґрунтував тим, що під час розгляду клопотання слідчим і прокурором не було надано доказів що свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, доказів існування достатності підстав вважати, що існуючи ризики не зменшились. Прокурор у своєму клопотанні не навів доказів наявності ризиків для продовження запобіжного заходу у виді взяття під варту. Підозрюваний з'являвся на кожний виклик слідчого, з'являвся на виклики до суду. Підозрюваний дав показання і захищався від підозри законними методами, свідки, в тому числі сусіди, надали позитивну характеристику ОСОБА_8 . Слідчий суддя визначив надмірний розмір застави в розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму з метою перешкодити можливості підозрюваному перебувати на волі, а у випадку, якщо це не допоможе поклав на нього обов'язок носити електронний засіб контролю, фактично визначивши йому замість застави домашній арешт. Самої тільки тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється особа недостатньо для обрання запобіжного заходу. В судовому засіданні стороною захисту було доведено, що документи сільської ради були підкинуті працівниками поліції під час обшуку, який проводився до приїзду адвоката, що вказувало на фальсифікацію принаймні частини підозри. В зв'язку з фальсифікацією принаймні частини доказів і таким чином відсутністю обґрунтованості навіть частини підозри суддя зобов'язаний був відмовити в задоволенні клопотання. В порушення ст. 196 КПК України в ухвалі не зазначено доказів, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який просив відмовити в апеляційній скарзі захисника, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також, відповідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
У справі "Нечипорук та Йонкало проти України" ЄСПЛ відзначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Повідомлення про підозру було вручено підозрюваному о 18:05 год. 27.05.2021.
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів доходить висновку, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність обґрунтованої підозри, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме шести епізодів тотожних злочинів, які є: закінченими, умисними, корисливими, повторними, тяжкими. Об'єктом посягання є: майно потерпілих. Характеризуючі дані на особу підозрюваного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимість не погашена, відбував покарання в місцях позбавлення волі. Після звільнення офіційно не працевлаштувався, тривалий час не має законного джерела доходу, шкоду не відшкодовує. Нічний час інкримінованих подій та системне притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності за ст. 130 КУПАП свідчить про втрату ним сталих соціальних зв'язків, відсутності бажання стати на шлях виправлення та займатись суспільно корисною працею, зловживанні алкогольними напоями.
Також слідчим суддею правильно враховано ризики передбачені п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те що ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується посередньо. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні злочину до 6 років позбавлення волі, є вагомою передумовою для початку його переховування від слідства чи суду. Відсутність законного джерела доходу є приводом для вчинення нового злочину. Крім того, відстоювання підозрюваним власної правової позиції, є вагомою підставою для перешкоджання у встановленні чи перекручуванні ним визначальних обставин у справі, знищенню слідів злочину. Попередні судимості є ризиком вчинення підозрюваним нових злочинів, що негативно позначиться на розумних строках та затягне ухвалення остаточного рішення.
Крім того, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя правильно врахував дані про особу підозрюваного, попередні судимості, обставини шести повторних кримінальних правопорушень, тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , розмір завданих збитків, і визначив розмір застави в розмірі сорок п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 102 150 грн.
Доводи захисника - адвоката ОСОБА_7 викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що ризики зазначені в клопотанні, передбачені ст.177 КПК України не доведені, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ризики у даному кримінальному провадженні встановлені судом першої інстанції знайшли своє об'єктивне підтвердження в суді апеляційної інстанції та в повній мірі підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами доданими до клопотання.
Крім того, доводи в апеляційній скарзі стосовно надмірного розміру застави, є необґрунтованими та безпідставними. Так, судом першої інстанції при визначенні розміру застави правильно враховано характеризуючі дані на особу, попередні судимості, шість епізодів кримінальних правопорушень, тяжкість кримінальних правопорушень та розмір завданих збитків, та визначено розмір застави, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню.
Також доводи захисника з приводу того, що слідча сфальсифікувала докази по кримінальному провадженню з метою створення уяви розкриття злочину є безпідставними та спростовуються матеріалами доданими до клопотання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, враховуючи особу підозрюваного, та вищевикладені обставини, колегія суддів доходить висновку, що належна поведінка ОСОБА_8 на досудовому слідстві, може бути забезпечена лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів, також із урахуванням наявності вищевказаних ризиків, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого слідчим суддею рішення не встановлено.
За таких підстав, апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183, 376, 407,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10 червня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого погоджене з прокурором та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 48 днів, тобто з 16 год. 40 хв. 10 червня 2021 до 16 год. 40 хв. 27 липня 2021, із визначенням розміру застави в сумі 102 150 грн. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)