Справа № 215/3944/21
3/215/1543/21
23 червня 2021 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; який 14.03.2021 та 10.01.2021 притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, який ніде не працює; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
12.06.2021 о 21:20 год. в м.Кривому Розі по вул. Адм.Головка біля будинку №71, ОСОБА_1 керуючи транспортним ВАЗ21033, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, що не реагують на світло, неприродна блідість, порушення мови. Від проходження огляду у встановленому законом порядку в медичному закладі КПНДОР відмовився у присутності двох свідків. Правопорушення зафіксовано на бодікамеру АЕ 00221, 00089. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали адміністративної справи приходжу до висновку про винуватість ОСОБА_1 та наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 116755 від 12.06.2021 (а.с. 1), направленням (а.с.4), поясненнями свідків (а.с. 2,3), рапортом (а.с. 5), карткою обліку адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП Тернівським районним судом м.Кривого Рогу від 14.03.2021 та 10.01.2021 (а.с.8,9), рапортом працівника поліції (а.с.5), записом відеофіксації скоєння правопорушення з поліцейських бодікамер (а.с.6), довідкою від 15.06.2021, згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії (а.с. 7).
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст.130 КУпАПпередбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки від 15.06.2021 встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с.8), тому він підлягає адміністративній відповідальності, як інша особа, яка відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння, що передбачено нормами ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним є адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб,без конфіскації транспортного засобу, окільки доказів того, що у власності ОСОБА_1 є транспортні засоби суду не надано.
Також слід зазначити, що відповідно до статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку.
У справі Швидка проти України у рішенні від 30 жовтня 2014 року Європейський суд констатував порушення ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у зв'язку з тим, що суд розглянув апеляційну скаргу заявниці на постанову суду першої інстанції про визнання її винною у вчиненому адміністративному правопорушенні вже після того, як вона відбула призначене її покарання у повному обсязі, і цей перегляд таким чином не міг виправити недоліки суду першої інстанції.
Таким чином, з метою недопущення порушення прав і свобод особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та якій обрано захід стягнення у вигляді адміністративного арешту, з урахуванням практики ЕСПЛ, суд вважає, що не слід виконувати постанову про застосування адміністративного арешту негайно після її винесення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, яке відповідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 454 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 281, 283-285, 287, 289, 291, 294, 308 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 грн. на користь держави. (Державна судова адміністрація України).
Строк адміністративного арешту обчислювати з моменту затримання особи.
Постанова підлягає виконанню після вступу її в законну силу.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.