Справа № 183/1345/14-ц
№ 2-сз/183/1/21
16 червня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судового засідання Пащенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, -
до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про повернення судового збору.
Заяву обґрунтовано надмірною сплатою судового збору на суму 3236,00 грн. при поданні заяви про збільшення позовних вимог від 23 серпня 2016 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заяву виходячи з наступного.
28 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, вказавши ціну позову 1997598 грн. /т.1 а.с.1/ та сплативши судовий збір в розмірі 3654,00 грн. /т.1 а.с.5/.
23 серпня 2016 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій, окрім іншого, збільшено ціну позову на 487533,35 грн. /т.6 а.с.27-29/, при цьому позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3236,00 грн. /т.6 а.с.30/.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року, первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково, в тому числі - стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 3654 грн. 00 коп.
Постановою Верхового Суду від 25 квітня 2018 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2019 року, окрім іншого, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3250 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, окрім іншого, затверджено мирову угоду, укладену 19 червня 2020 року між сторонами у справі. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року визнано нечинним, провадження у справі закрито.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачений вичерпний перелік підстав, за яких повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до чч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Як наведено в пункті 44 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.
Таким чином, з комплексного аналізу чинного законодавства вбачається, що повернення судового збору можливо за клопотанням особи яка його сплатила у визначених ч. 1 ст. 7 Закону випадках, перелік яких є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За абз.2 ч.2 ст.6 вказаного Закону, у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Також, як наведено в пункті 18 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року, у разі якщо позивач на підставі частини другої статті 31 ЦПК збільшив розмір позовних вимог, заявив нові вимоги або до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, у зв'язку з чим збільшилась ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону № 3674-VI, частини третьої статті 80 ЦПК повинен сплатити до звернення до суду з відповідною заявою несплачену суму судового збору, розмір якого має відповідати ставкам, встановленим пунктом 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.
Матеріали справи підтверджують, що позивач, при зверненні з позовом сплатила максимальний розмір судового збору, встановлений законодавством станом на 28 лютого 2014 року, заявивши вимоги про розподіл спільного майна подружжя. При цьому, положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на дату подання позову було встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлювалася ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Відтак, 1% ціни позову становив 19975,98 грн., що значно перевищує максимальний розмір судового збору для даної категорії позовів - 3654,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.176 ЦПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. Також за абз.2 ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Так, в редакції на момент збільшення позовних вимог, Закон України «Про судовий збір» передбачав, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлювалася ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Однак 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої з 01 січня 2016 року становили суму в розмірі 6890,00 грн., що також не перевищує 1% ціни позову, вказаної позивачем при первісному зверненні до суду.
За таких обставин, збільшивши позовні вимоги на суму 487533,35 грн., заявляючи вимоги при зверненні з позовом - поділ спільного майна подружжя, розмір судового збору не змінився, виходячи з положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, перевіривши та з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про повернення судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору задовольнити.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при подачі до суду заяви про збільшення позову до ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3236 (три тисячі двісті тридцять шість) гривень 00 копійок згідно з квитанцією № 9649007 від 22 серпня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя О.В. Сорока.