Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8174/21
Провадження № 1-кс/758/2945/21
15 червня 2021 року Подільський районний суд міста Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
третьої особи, яка володіє майном ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання третьої особи ОСОБА_3 про скасування арешту майна - автомобіля BMW X5, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , зареєстрованого на ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), у кримінальному провадженні № 12020100070002136 від 24.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2021 року у справі № 758/4892/21 -
10.06.2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що є законним власником майна ухвалою суду накладено арешт на його майно та, в тому числі заборонено ним користуватися, що порушує його права, як власника, оскільки на даний час потреба в арешті автомобіля відпала.
У судове засідання третя особа підтримала своє клопотання з підстав, які у ньому зазначені.
Прокурор у судове засідання не з'явився, свої заперечення не подав.
Заслухавши учасника справи, вивчивши клопотання та документи додані до клопотання суд прийшов до наступного висновку.
Установлено, що в провадженні СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12020100070002136, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 24.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст.289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.06.2020 о 06:05 год. невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Г.Гонгадзе, 18-Г, незаконно заволоділа транспортним засобом, а саме: автомобілем марки BMW Х5 чорного кольору, р.н. НОМЕР_3 , номер кузова (ідентифікаційний номер) НОМЕР_4 (ідентифікаційний номер), який зареєстрований на ОСОБА_5 (далі також «автомобіль»).
В подальшому, 08.04.2021 в ході огляду міста події за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Білогородка, вул. Жукова, буд.44, слідчим Бучанського РУН ГУНП в Київській області вилучено автомобіль BMW Х5 чорного кольору, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова (ідентифікаційний номер) НОМЕР_2 , зареєстрований на ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Оскільки вилучений автомобіль був упізнаний потерпілим ОСОБА_3 як власний транспортний засіб, раніше викрадений, постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 від 09.04.2021 зазначений автомобіль був визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню №12020100070002136 та переданий на зберігання на спеціальному майданчику за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Борисів, вул. Боженка, 23.
За клопотанням прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києві від 15.04.2021 по справі №758/4892/21 було накладено арешт на автомобіль BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , зареєстрований на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною використання та відчуження автомобілю.
Автомобіль марки BMW Х5 чорного кольору, номер кузова НОМЕР_4 був придбаний у ФРН дружиною заявника, ОСОБА_5 , що підтверджується Рахунком/Крнтрактом від 01.03.2018. Після купівлі автомобілю ОСОБА_5 , цей автомобіль був ввезений на територію України та розмитнений, що підтверджується вивізною митною декларацією, ввізною митною декларацією, посвідченням Державної митної служби про реєстрацію транспортного засобу.
В подальшому автомобіль було зареєстровано на ОСОБА_5 у сервісному центрі МВС України, що підтверджується сертифікатом відповідності від 06.03.2018, висновком експертного дослідження автомобілю від 10.03.2018 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .
Згідно з висновком експерта від 18.05.2021 №СЕ-19/111-21/17406-КДТЗ, наданим за наслідками проведення за призначенням слідчого судової транспортно-трасологічної експертизи, ідентифікаційний номер 5UXKS4C50E0J94147 наданого на дослідження автомобілю BMW Х5, номерні знаки НОМЕР_1 , змінений кустарним способом, шляхом вварювання номерної панелі з прилеглими до неї деталями (частина днища з правою опорною чашею амортизатора, яка є номерною деталлю з ідентифікаційним номером кузов та лонжероном в зборі) в кустарних умовах. Ймовірний первинний ідентифікаційний номер кузова транспортного засобу, наданого на дослідження, є НОМЕР_4 .
Зазначений висновок експерта відповідає іншим матеріалам справи. Зокрема, як встановлено ухвалою про арешт майна слідчого судді Подільського районного суду міста Києві від 15.04.2021 по справі №758/4892/21 та іншими матеріалами розслідування, потерпілий ОСОБА_3 впізнав свій автомобіль як за переглядом відеоролику в мережі Інтернет, так і на місцевості у місті Білогородка, викликавши одразу працівників поліції та повідомивши про характерні ознаки автомобілю за якими він впізнав власний автомобіль. Крім того, ОСОБА_3 у присутності працівників поліції власним ключем відкрив автомобіль, що було б неможливо, якби автомобіль до викрадення не належав ОСОБА_3 . Крім того, матеріалами розслідування встановлено невідповідність технічних характеристик автомобілю та зазначених у документації. Зокрема, всі агрегати арештованого автомобілю з номерами відповідають ідентифікаційному номеру НОМЕР_4 , а не 5UXKS4C50E0J94147 (на який накладено арешт), розрізняються модифікації двигуна тощо.
Крім того, відповідно до висновку 0609/1 спеціаліста з трасологічного дослідження автомобіля BMW Х5, складеного 09.06.2021 на замовлення та за рахунок потерпілого ОСОБА_3 (Додаток №19), спеціалістом Науково-дослідного бюро судових експертиз надано більш категоричний висновок, що ідентифікаційний номер досліджуваного автомобілю було змінено шляхом вварюваня в кузов номеронесучої деталі з номером НОМЕР_2 з іншого автомобілю. Натомість, первинним ідентифікаційним номером був номер НОМЕР_4 .
Отже, матеріалами розслідування встановлено, що арештований автомобіль BMW Х5 BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , зареєстрований на ОСОБА_4 , є автомобілем BMW Х5 чорного кольору, р.н. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , який перебуває у спільній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер якого змінений кустарним способом.
Станом на дату подачі цього клопотання в кримінальному провадженні №12020100070002136 проведено транспортно-трасологічну експертизу, якою встановлено факт переробки ідентифікаційного номеру автомобілю та вчинені інші необхідні процесуальні дії.
Тому, у зв'язку з відсутністю подальшої потреби арешту автомобіля в подальшому, заявник просив скасувати арешт зазначеного автомобіля.
Прокурором будь-які заперечення з цього приводу не надані, до суду у визначений час не з'явився та про причини неможливості прибуття не повідомив.
Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 36 КПК України).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).
Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 статті 173 КПК України).
Усталеної практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для продовження арешту зазначеного майна, оскільки обставини справи не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, не встановлені будь-які можливі негативні наслідки, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власника майна та інших осіб.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання третьої особи ОСОБА_3 про скасування арешту майна - автомобіля BMW X5, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , зареєстрованого на ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), у кримінальному провадженні № 12020100070002136 від 24.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт майна - автомобіля BMW X5, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , зареєстрованого на ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2021 року у справі № 758/4892/21.
Зобов'язати орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100070002136 від 24.06.2020 року повернути ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , автомобіля BMW X5, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , зареєстрованого на ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1