Справа №:755/9684/21
Провадження №: 1-в/755/335/21
"22" червня 2021 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючої судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Дніпровського районного відділу з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну несплаченої суми штрафу покаранням відповідно до закону, установив :
Суть питання, що вирішується ухвалою
Інспектор указаного районного відділу з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області подав до суду дане подання про заміну засудженому несплаченої суми штрафу за вироком суду покаранням відповідно до закону у т.ч. у виді громадських робіт, за наявності для того підстав, у зв'язку із наявністю обставин регламентованих ч. 3 ст. 26 КВК України та ст. 53 КК України.
Встановлені судом обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04.09.2020 ОСОБА_3 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1 275 гривень на користь держави.
Після набрання судовим рішення законної сили його було направлено на виконання заявнику.
У ході виконання вироку факту сплати штрафу засудженим заявником не установлено.
Мотиви, з яких Суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
У судове засідання сторони будучи повідомленими про день та час розгляду клопотання (подання), згідно вимог ст. 135 КПК України, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, однак суд, враховуючи положення ст.ст. 7, 22, 26, ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність та вивчивши наявні матеріали, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 53 КК штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Згідно ст. 26 КВК засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою статті 26 КВК, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону (ст. 26 КВК).
Статтею 53 КК у її частині 5 визначено, що у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
При цьому слід відмітити, що таке питання, у силу норм ст. 537, 539 КПК, має розглядати суд, який постановив вирок.
Так, як згідно ч. 1 ст. 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: п. 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: 2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу; 4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України).
У цій справі заявник порушив питання про необхідність вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), а тому, у силу положень п. 4) ч. 2 ст. 539 КПК, це клопотання має розглядати суд, який ухвалив вирок, тобто Дарницький районний суд міста Києва.
Як має діяти Суд у разі установлення факту непідсудності клопотання на етапі його розгляду цей Кодекс не регламентує.
У той же час, в ухвалі ВС від 19.02.2019 по справі № 569/17036/18 (№ в ЄДРСР 79957677) сформовано правовий висновок проте, що якщо після призначення судового засідання буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу (судове рішення) про закриття апеляційного провадження.
Аналогічний підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду, яка вважала за необхідне закрити касаційне провадження, відкрите за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі № 738/1482/16-к).
У справі № 761/10509/17 Велика Палата Верховного Суду постановою від 15.05.2019 закрила касаційне провадження у справі саме, як помилково відкрите.
Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З огляду на, що думку суду, слушним буде, з урахуванням норм ст.ст. 7, 9 КПК, та окресленої практики ВС у подібних, хоча і не тотожних ситуаціях, постановити ухвалу (судове рішення) про закриття провадження, так як є установленими після призначення судового засідання обставини визначені п. 4) ч. 2 ст. 539 КПК.
З цих підстав та керуючись ст.ст. 369-372, 376, 537-539 КПК України Суд постановив:
закрити провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
С у д д я Оксана БІРСА