Справа № 755/5101/21
"14" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Шелудько В.А.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи Десятої Київської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
позивач звернувся до суду із позовом до Київської міської ради за участю третьої особи Десятої Київської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги мотивував тим, що 09 червня 2017 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Давидовою Т.М. посвідчено заповіт, складений ОСОБА_2 , за яким вона усі свої права та обов'язки, які їй належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . 02 березня 2021 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності спадкодавця на спадкове майно. У зв'язку з чим просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та витребувано у Десятої Київської державної нотаріальної контори (02100, вул. Бажова, 9/13, м. Київ) належним чином завірені матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23 квітня 2021 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
14 червня 2021 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Позивач у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи Десятої Київської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
3 02 лютого 1980 року ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (а.с. 70).
Згідно інформаційної довідки Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 06 грудня 2019 року ОСОБА_2 належить 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 - 1/3 частина (а.с. 71).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 (а.с. 66).
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.
Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 була його дружина ОСОБА_2
Згідно із ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва з 13 серпня 1985 року ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 43).
Згідно листа Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 07 лютого 2020 року ОСОБА_3 з 13 серпня 1985 року зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 46).
Тому суд приходить висновку, що ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не заявила про відмову від неї.
Отже, ОСОБА_2 мала право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
09 червня 2017 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Давидовою Т.М. посвідчено заповіт, складений ОСОБА_2 , за яким вона усі свої права та обов'язки, які їй належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 (а.с. 44).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 42), після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 71).
02 грудня 2019 року позивачем подано до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 41).
02 березня 2021 державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності спадкодавця на спадкове майно (а.с. 74).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оформити спадкові права в порядку, встановленому статтею 1297 ЦК України позивач не може через відсутність правоустановчих документів на нерухоме майно, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Частиною 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
За життя спадкодавець не зареєструвала належне їй нерухоме майно відповідно до норм діючого законодавства.
У теперішній час оформити право власності на спірне майно є неможливим у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Згідно ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи Десятої Київської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Керуючись ст.ст. 25, 392, 1216, 1217, 1218, 1233, 1261, 1267, 1268, 1270, 1296 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, п.23 постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третьої особи Десятої Київської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 червня 2021 року.
Суддя Н.Є.Арапіна