Справа №:755/10186/21
Провадження №: 2/755/5253/21
про залишення позовної заяви без руху
"22" червня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Завод «Маяк», третя особа: В.о. голови правління-генерального директора Акціонерного товариства «Завод «Маяк» Квас Віктор Олексійович, про стягнення боргу по заробітній платі і вихідній допомозі та середнього заробітку за час затримки розрахунків, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 17.06.2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Завод «Маяк», третя особа: В.о. голови правління-генерального директора Акціонерного товариства «Завод «Маяк» Квас Віктор Олексійович, про стягнення боргу по заробітній платі і вихідній допомозі та середнього заробітку за час затримки розрахунків, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: 1. Стягнути з Акціонерного товариства «Завод «Маяк» на користь ОСОБА_1 : 1) невиплачену заробітну плату за лютий 2020 року в розмірі 30 000,00 грн; 2) вихідну допомогу, визначену ст. 44 Кодексу законів про працю України, в розмірі 160 242,00 грн; 3) середній заробіток за час затримки розрахунків з 18.03.2020 року в розмірі 400 605,00 грн; 4) відшкодування моральної шкоди у сумі 106 828,00 грн.; 2. Покласти на в.о. голови правління-генерального директора Акціонерного товариства «Завод «Маяк» Кваса Віктора Олексійовича обов'язок покриту шкоду, заподіяну Акціонерному товариству «Завод «Маяк» та дочірньому підприємству «Виробничо-комерційне підприємство «Маяк-Сервіс» у зв'язку з оплатою ОСОБА_1 часу вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач, посилаючись на положення ч. 2 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначає, що звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
В силу ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати.
Основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з підпунктом 3.8 п. 3 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору входить до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відтак вихідна допомога при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене убачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та про стягнення вихідної допомоги підлягають оплаті судовим збором за ставками, передбаченими для позовних вимог майнового характеру.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то остання також підлягає обкладенню судовим збором за ставками для позовних вимог немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: - позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270 гривні.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, виходячи зі ставок встановлених Законом України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», за дві позовні вимоги майнового характеру про стягнення вихідної допомоги в розмірі 160 242,00 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунків з 18.03.2020 року в розмірі 400 605,00 грн позивачу слід сплати судовий збір у розмірі 5 608,47 грн, а також - сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, та надати суду відповідні підтверджуючі документи щодо цього або ж надати суду документи, що підтверджують інші підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.
Також, у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві відсутня адреса місцезнаходження третьої особи по справі - в.о. голови правління-генерального директора Акціонерного товариства «Завод «Маяк» Кваса В.О., що підлягає усуненню.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Завод «Маяк», третя особа: В.о. голови правління-генерального директора Акціонерного товариства «Завод «Маяк» Квас Віктор Олексійович, про стягнення боргу по заробітній платі і вихідній допомозі та середнього заробітку за час затримки розрахунків - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: