Справа №:755/7948/21
Провадження №: 2/755/4278/21
про передачу справи за підсудністю
"18" червня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Десятої київської державної нотаріальної контори про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання факту непроживання із спадкодавцем, визнання такою, що не прийняла спадщину, зобов'язання вчинити дії, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 12.05.2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Десятої київської державної нотаріальної контори про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання факту непроживання із спадкодавцем, визнання такою, що не прийняла спадщину, зобов'язання вчинити дії, яка 17 травня 2021 року була передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано їй можливість виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
14 червня 2021 року до суду надійшла заява позивача про виправлення недоліків, а також позовна заява у новій редакції, в якій просить суд:
1.Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ;
2.Визнати факт непроживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 ;
3.Визнати ОСОБА_2 такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
4.Зобов'язати Десяту київську державну нотаріальну контору видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на все майно після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із позовної заяви, убачається, що спадкове майно складається з рядку об'єктів нерухомого майна, а саме: Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ; гараж АДРЕСА_4 ; садовий будинок АДРЕСА_5 та земельна ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер: 3220884400:07:002:0440 за адресою: АДРЕСА_5 .
Положеннями ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України визначаються загальні правила підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.
Водночас, приписами ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України встановлено випадки виключної підсудності цивільних справ судам.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як зазначено в постановах Верховного суду від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з положеннями ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Своє звернення до Дніпровського районного суду м. Києва позивач аргументувала тим, що основна частина спадкового майна знаходиться у Дніпровському районі м. Києва, однак будь-яких доказів щодо вартості кожного об'єкту спадкового майна, зокрема тих, що розташовані у Дніпровському районі м. Києва, матеріали позовної заяви не містять.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.
За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Судом встановлено, що спадкове майно у цій справі складається з ряду об'єктів нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки з розташованими на ній об'єктами - садовим будинком з господарськими будівлями та спорудами, що у Бориспільському районі Київської області, які на думку суду, та за відсутності доказів протилежного, становлять основну частину спадкового майна.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місцезнаходження нерухомого майна, суддя доходить висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд Бориспільського міськрайонному суду Київської області.
Керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Десятої київської державної нотаріальної контори про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання факту непроживання із спадкодавцем, визнання такою, що не прийняла спадщину, зобов'язання вчинити дії - передати за підсудністю до Бориспільського міськрайонному суду Київської області (08301, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: