Справа №:755/9895/21
Провадження №: 2/755/5078/21
про залишення позовної заяви без руху
"18" червня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам Трейд» про стягнення своєчасно невиплаченої заробітної плати, суми остаточного розрахунку після відсторонення від роботи, усунення порушень трудового законодавства за час перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди, -
До Дніпровського районного суду м. Києва 14.06.2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам Трейд» про стягнення своєчасно невиплаченої заробітної плати, суми остаточного розрахунку після відсторонення від роботи, усунення порушень трудового законодавства за час перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: стягнути з ТОВ «Кам Трейд» на користь ОСОБА_1 суми остаточного розрахунку при звільненні з роботи 17 000,00 грн, середнього заробітку за час затримки виплати остаточного розрахунку 10 400,00 грн, суми заподіяної моральної шкоди 27 400,00 грн, витрат на складання позовної заяви - 1 000,00 грн, разом 55 800,00 грн.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
В силу ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене убачається, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає оплаті судовим збором за ставками, передбаченими для позовних вимог майнового характеру.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то остання також підлягає обкладенню судовим збором за ставками для позовних вимог немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: - позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270 гривні.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, виходячи зі ставок встановлених Законом України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», за позовну вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати остаточного розрахунку у розмірі 10 400,00 грн позивачу слід сплати судовий збір у розмірі 908,00 грн, а також - сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, та надати суду відповідні підтверджуючі документи щодо цього або ж надати суду документи, що підтверджують інші підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.
Крім того, у позовній заяві позивач просить витребувати у відповідача ряд доказів, зокрема: накази про прийняття відповідача на роботу та звільнення, табель обліку робочого часу, розрахунок нарахованої заробітної плати та здійснених з неї утримань податків і зборів, відомості про виплачені суми заробітної плати, розрахунок суми остаточного розрахунку з врахуванням строку затримки з його виплатою по 10.06.2021 року включно, довідку про перерахування соціальних внесків до бюджету і звіту до пенсійного фонду про відпрацьований час і виплачену заробітну плату.
Вимоги до змісту клопотання про витребування доказів судом встановлені у ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Убачається, що, у порушення вимог ч. 2 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, при обґрунтуванні клопотання про витребування доказів позивачем не зазначено про вжиті ним заходи для отримання вказаних доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів, що підлягає усуненню.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам Трейд» про стягнення своєчасно невиплаченої заробітної плати, суми остаточного розрахунку після відсторонення від роботи, усунення порушень трудового законодавства за час перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: