Справа № 755/3410/21
"24" травня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Савлук Т. В., при секретарі Бурячек О. В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , є однією і тією ж особою та чоловіком ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, заявник ОСОБА_1 посилається на наступне, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю чоловіка заявниця у встановленому законом порядку подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, однак отримала відмову, оскільки відповідно до наданих особистих документів померлого чоловіка та містяться розбіжності в написанні прізвища, а саме: в свідоцтві про одруження прізвищі чоловіка зазначено як « ОСОБА_2 », в паспорті громадянина України, виданого на ім'я чоловіка, прізвище « ОСОБА_2 », оскільки за життя чоловіка помилку при написанні прізвища не було виправлено, що потягло с за собою помилку щодо прізвища чоловіка, яке зазначено у свідоцтві про смерть, за наведених обставин заявник вимушена звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів померлого чоловіка - паспорта громадянина України та Свідоцтва про смерть, що необхідно для реалізації права на отримання пенсії в зв'язку із втратою годувальника.
23 лютого 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
28 квітня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві направило письмові пояснення по справі з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, за змістом пояснень зацікавлена особа просила розглядати заяву у їх відсутність та винести рішення відповідно до вимог чинного законодавства,
17 травня 2021 року заявник ОСОБА_1 подала уточнену заяву, відповідно до якої, просить: «Встановити юридичний факт, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві 25 січня 2000 року на ім'я ОСОБА_2 та Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 від 26 грудня 2020 року, видане Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 »
Заявник в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити на підставі наявних у справі доказів.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, подало письмові пояснення по справі з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини та просили винести рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з положень п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Як роз'яснено у п. 12 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.
Правовстановлюючий документ - це документ, який підтверджує права певного суб'єкта та складений у порядку, передбаченому законодавством.
Закон України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування», визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування», особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
При зверненні особи за призначенням (порахунком) пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, та допомоги на поховання органами Пенсійного фонду України керуються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахування) пенсії відповідно до Закону України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Судом встановлено, що з 21 червня 1963 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 укладено шлюб, після державної реєстрації шлюбу дошлюбне прізвище дружини змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, видане Дніпровським районним у місті Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), серія НОМЕР_2 .
Після смерті чоловіка, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, однак 29 січня 2021 року отримала відмову в переведенні з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки відповідно до наданих документів, а саме свідоцтва про одруження вбачається розбіжність в прізвищі померлого годувальника ОСОБА_2 .
Верховною Радою України 26 червня 1992 року було затверджено постанову № 2503-XII «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження» та КМУ затвердив зразок бланка паспорта громадянина України постановою № 353 від 4 червня 1994 року.
Паспорт громадянина України - документ, що підтверджує особу і громадянство України його власника. Видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
25 січня 2000 року Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві видано паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2 , на другій сторінці паспорту (у перші три рядки внесені дані в називному відмінку про прізвище, ім'я та по батькові громадянина російською мовою) зазначено: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану (Відділами реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) у місті Києві).та регулюється Законом України від 01.07.2010 № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану". Державна реєстрація смерті проводиться: за заявою родичів померлого та/ або представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
У разі реєстрації смерті вносяться наступні відомості: прізвище, ім'я та по батькові, стать, громадянство, дата смерті, у якому віці померла особа, місце смерті та її причина, дата і місце народження (для дітей віком до одного року - кількість місяців і днів), місце проживання, документ, що підтверджує факт смерті; прізвище, ім'я та по батькові особи, що звернулася за реєстрацією смерті, серія і номер, яким органом видано паспорт або паспортний документ, дата його видачі; серія і номер свідоцтва про смерть; дата і номер актового запису в книзі реєстрації смертей; найменування органу реєстрації актів цивільного стану, що здійснив реєстрацію смерті; прізвище, ім'я та по батькові особи, що здійснила реєстрацію, та її посада, дата і номер внесення відомостей до Реєстру.
26 грудня 2020 року Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано Свідоцтво про смерть на ім'я « ОСОБА_2 », який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання положень пункту 4.2 розділу ІV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при прийманні документів перевіряють зміст і належне оформлення наданих документів, зокрема, на відповідність прізвища, імені, по батькові, що зазначені в наданих заявником документах, паспорту громадянина України, фіксують та засвідчують виявлення розбіжностей (невідповідності)
В разі виявлення розбіжностей в написі прізвища, імені та по батькові в наданих заявником документах, належність цих документів заявникові встановлюється в судовому порядку. Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено встановлення ідентичності записів прізвища, імені та по батькові на підставі експертного висновку.
Необхідність встановлення фактів як правило стосується документів, які було видано за часи існування СРСР коли майже усі документ, зокрема такі, що посвідчують особу, заповнювались російською мовою через що, вже під час незалежності України внесло певну плутанину та завдало складнощів особам, на чиє ім'я такі документи видано.
Відповідно до паспорта громадянина України, який видано на ім'я (українською мовою) - « ОСОБА_2 », (російською мовою) - « ОСОБА_2 », убачається, що при заповненні документу на українську мову, було допущено помилку у написанні прізвища, у зв'язку з зазначенням неправильного написання прізвища у паспорті громадянина України потягнуло за собою помилку при внесенням відомостей у свідоцтві про смерть, відповідно до свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_3 , пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_4 , та посвідчення з місця роботи № НОМЕР_5 , вбачається, що вірне написання прізвища померлої особи на українській мові є « ОСОБА_1 », у зв'язку з розбіжністю та невірного написання прізвища особи на українській мові, у заявника утворилась перешкода в реалізації права на пенсійне забезпечення в зв'язку з втратою годувальника.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. ( ст. 89 ЦПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, оскільки у заявника відсутня можливість звернутись до компетентного органу для виправлення помилки при написанні прізвища особи, якій належить паспорт громадянина України та свідоцтва про смерть, в даному випадку рішення суду не замінює собою документи, які видані відповідними органами, а лише підтверджує належність таких документів померлій особі, що у подальшому наддасть заявнику можливість на виникнення, зміну та припинення охоронюваних законом прав, свобод та інтересі, а також здійснення особистих майнових чи немайнових прав, які належать їй відповідно до положень ст. 46 Конституції України.
На підставі викладеного та керуючись Закону України «Про загальне обов'язкове державне пенсійне страхування»,статтями 2, 4-5, 76-81, 263-265, 293, 315-317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,- задовольнити.
Встановити юридичний факт, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25 січня 2000 року на ім'я « ОСОБА_2 » (українською мовою) - ОСОБА_2 » (російською мовою), належить одній і тій самі особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Васильків, Київської області, громадянина України.
Встановити юридичний факт, що Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2864, на ім'я « ОСОБА_2 » (українською мовою), належить одній і тій самій особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Васильків, Київської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільно процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.