2-р/754/14/21
Справа № 754/8715/17
Іменем України
22 червня 2021 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Галась І.А, розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року в цивільній справі №754/8715/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , 3-тя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні, визнання способів участі у вихованні дитини,
22 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва за заявою про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року в цивільній справі №754/8715/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , 3-тя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні, визнання способів участі у вихованні дитини.
Вимоги заяви обґрунтовує тим, що зазначене рішення суду є не зовсім зрозумілим та неясним в частині, що стосується визначення місця проведення зустрічей позивачів з дитиною ОСОБА_5 , що призводить до виникнення неоднозначних та конфліктних ситуацій між учасниками справи. Заявник зазначає, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження по даному рішенню неодноразово на свій розсуд визначав місце проведення зустрічей Позивачів з дитиною (тобто, місце виконання рішення суду) шляхом (начебто) направлення вимоги мені, боржнику (Відповідачу). В цей же час, дана вимога вчасно не була вручена, а тому вона не могла її виконати як таку, що призводило до накладення виконавцем на штрафів за «невиконання» судового рішення. Зокрема, по трьом виданим судом по даній виконавчим листам № №754/8715/17 від 12.07.2019 р. державним виконавцем Попик Ольгою Василівною винесено 14 постанов державного виконавця, серед яких три постанови про накладення штрафу (у виконавчому проваджені № 59618783 від 21.12.2019; у виконавчому провадженні № 59617585 від 08.01.2020; у виконавчому провадженні № 59617969 від 20.01.2020) та три постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі (у виконавчому проваджені № 59618783 від 08.01.2020; у виконавчому провадженні № 59617585 від 20.01.2020; у виконавчому провадженні № 59617969 від 20.01.2020).
На підставі викладеного, ОСОБА_6 просить суд: роз'яснити рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.05.2019 р. у справі №754/8715/17 (номер провадження: 2/754/875/19) стосовно наступного: Чи визначає вказане Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року (територіально або в інший спосіб) місце зустрічі Позивачів з дитиною ОСОБА_5 .? Чи покладається при виконанні даного судового рішення обов'язок на Відповідачку організовувати зазначені зустрічі Позивачів з дитиною ОСОБА_5 .? Чи можна вважати місцем виконання згаданого рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31.05.2019 року поточне місцезнаходження Відповідача, з огляду на те, що рішенням Дарницького районного суду від 29.11.2016 року (справа № 753/3360/16-ц) місце проживання дитини ОСОБА_5 визначено із матір'ю - ОСОБА_6 .? Яким чином обмежено виконання рішення Депснянського районного суду м. Києвав від 31 травня 2019 року територіально?
Проаналізувавши обставини, викладені в заяві, вивчивши матеріали цивільної справи суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1ст. 258 ЦПК України, яка визначає види судових, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У п. 21постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 р. зазначено, що відповідно до ст.221ЦПК України (2001року) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно дост.124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню).
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Отже, роз'яснення рішення це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Досліджуючи подану заяву на предмет наявності підстав для її задоволення, суд виходить з того, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду України викладені в ухвалі 13 липня 2016 року у справі № 21-452п16.
Заявник просить суд роз'яснити рішення суду за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , 3-тя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні, визнання способів участі у вихованні дитини, в порядку виконання рішення (визначення місця виконання судового рішення).
Суд, проаналізувавши зміст поданої заяви про роз'яснення судового рішення та його підстави, зміст прийнятого у справі рішення, вважає, що у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду слід відмовити, оскільки рішення суду викладено у відповідності до вимог ЦПК України, є чітким та зрозумілим, в ньому чітко і конкретно зазначені висновки суду по суті заявлених позовних вимог, а тому відсутні підстави для його роз'яснення.
Крім того, зі змісту поданої заяви вбачається, що відповідач ставить питання, які стосуються лише порядку виконання рішення суду та не можуть бути вирішені в порядку, передбаченому ст. 271 ЦПК України.
З урахуванням викладеного та керуючись п. 21постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст.260,271,353 ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року в цивільній справі №754/8715/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , 3-тя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні, визнання способів участі у вихованні дитини - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: