ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19040/20
провадження № 2-о/753/29/21
"25" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Сирбул О.Ф.
за участю секретарі - Лаптєвій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа-Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні,-
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що 31 жовтня 1980 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , 1956 року народження. Подружжя спільно виховувало дітей, будували міцні сімейні стосунки, спільно вели господарство і проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік ОСОБА_2 помер.
За життя ОСОБА_2 отримував дохід, який у свою чергу заявник витрачала на оплату квартири, комунальні послуги, придбання одягу, продуктів харчування, ліків та інші потреби. Проживаючи разом з чоловіком, заявник була на повному його утриманні і його допомога була для неї постійним і головним джерелом для існування. Отже ОСОБА_1 перебувала на повному матеріальному утриманні чоловіка.
Заявник перебуває обліку в Пенсійному фонді України в Дарницькому районі м. Києва, де отримує пенсію за віком при повному стажі, що підтверджується Пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 2100 грн.
У зв'язку з нестачею коштів для забезпечення своїх першочергових потреб, заявник виявила бажання для переведення на пенсію в разі втрати годувальника.
Звернувшись до органів пенсійного фонду заявник отримала відмову в зв'язку відсутністю документів, які підтверджують факт її з чоловіком ОСОБА_2 фактичного проживання на момент його смерті.
Посилалась на ту обставину, що смерті чоловіка, нею було приватизовано квартиру в якій вони спільно мешкали з чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєструвала право власності на квартиру.
Заявник зауважила, що проживала разом з чоловіком весь час до моменту його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
На сьогоднішній день таку довідку заявник отримати не може, оскільки місто Кіровськ, сьогоднішній день - Голубівка), в якому вони з чоловіком проживали, з 2014 року, після початку агресії з боку Російської Федерації, знаходиться під окупацією самопроголошеної Луганської Народної Республіки. Після початку окупації, вона виїхала з території свого міста, та знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, відсутністю на території їх з чоловіком місця проживання органів місцевого самоврядування і органів державної влади України, заявник не має змоги отримати таку довідку, яка б підтвердила факт спільного проживання з чоловіком, та її перебування на його утриманні.
На підставі наведеного просила задовольнити заяву та встановити факт сумісного проживання та її перебування на утриманні чоловіка до моменту його смерті. Надала до суду заяву про розгляд заяви у її відсутність
Заінтересована особа про розгляд заяви повідомлена належним чином.
Суд розглянув справу у відсутність учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 жовтня 1980 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки від 31.10.2018 ОСОБА_1 було взято на облік як внутрішньо переміщену особу та зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
З копії паспорта заявниці ОСОБА_1 вбачається її зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 26 липня 1985 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік ОСОБА_2 помер у м. Кіровськ.
Після смерті чоловіка ОСОБА_2 , 15.08.2006 заявницею було приватизовано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєструвала за собою право власності на квартиру, що вбачається з витягу Про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.09.2006 №11778470.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Частиною 2 цієї статті визначено хто відноситься до непрацездатних членів сім'ї, у тому числі і чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Частина 3 статті визначає, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Заявник перебуває обліку в Пенсійному фонді України в Дарницькому районі м. Києва, де отримує пенсію за віком за списком №2, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як внутрішньо переміщена особа.
28 лютого 2020 року заявник зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника згідно Закону, а також до категорії працюючих пенсіонерів.
Згідно чого, ОСОБА_1 переведено до категорії працюючих пенсіонерів з 04.11.2019.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, в зв'язку із відсутністю документів, що засвідчують факт проживання з померлим за однією адресою та ведення з ним спільного господарства.
Крім того, заявниці роз'яснено, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення .
Пунктом 8 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам дано роз'яснення, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце. Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.
Судом встановлено, що також підтверджується зібраними матеріалами справи, ОСОБА_1 з померлим чоловіком ОСОБА_2 до моменту його смерті фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільний бюджет та заявник ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За таких обставин, суд вважає, що факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_2 та знаходження її на утриманні чоловіка знайшли своє підтвердження, а заява підлягає задоволенню.
Встановлення в судовому порядку зазначених фактів необхідне заявниці для встановлення факту її перебування на утриманні померлого годувальника та оформлення переведення її на пенсію в разі втрати годувальника уГоловному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10,13, 259, 263 - 265, 315-319 ЦПК України, суд ,-
Заяву - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 18.03.2002.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: