ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16247/20
провадження № 2/753/1351/21
(ЗАОЧНЕ)
"01" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.
при секретарі - Григораш Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ,про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ,про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . В спірній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , які в зазначеній квартирі не проживають та не з'являються, не сплачують комунальні платежі, не отримують кореспонденцію за даною адресою, особистих речей в квартирі не мають, у зв'язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом, в якому просила визнати осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К.від 30.10.2020 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У зв'язку із відстороненням судді ОСОБА_8 від здійснення правосуддя, 23.11.2020 р.,у встановленому ЦПК України порядку справу передано у провадження судді Лужецької О.Р.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Лужецької О.Р. від 26.11.2020 р. справу прийнято до свого провадження.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надали, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 21.04.2015 р. (а.с.9-11) та копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с.12)
Як вбачається із відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», в спірній квартирі зареєстровані відповідачі відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 . (а.с.24)
Як зазначає позивач, відповідачі в зазначеній квартирі не проживають.
Таким чином, відповідачі, будучи зареєстрованими у квартирі, що на даний час належить, позивачу на праві власності, порушують її права та законні інтереси, як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном.
Як зазначає ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частина 1 ст.319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, квартира (стст.379, 382 ЦК).
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачами суду не надано.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи, що реєстрація відповідачів порушує права позивача вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 необхідно визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копії договору №21/09/2020-01 про надання правової (правничої) допомоги від 21.09.2020 р., укладеного між адвокатом Апосталюком О.О. та ОСОБА_1 (а.с.19), додатку №1 до договору №3-20 про надання правничої допомоги - вартість послуг (а.с.17), детальний опис робіт (наданих послуг) на суму 5 000 грн. (а.с.20); свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.18), ордер на надання правової допомоги. (а.с.17)
Як вбачається із матеріалів справи, позивач довела належними доказами, що понесла витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн., у зв'язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідачів.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 16, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ,про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 140 грн. 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 833 грн. 33 коп.
Стягнути із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 140 грн. 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 833 грн. 33 коп.
Стягнути із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 140 грн. 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 833 грн. 33 коп.
Стягнути із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 140 грн. 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 833 грн. 33 коп.
Стягнути із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 140 грн. 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 833 грн. 33 коп.
Стягнути із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 140 грн. 13 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 833 грн. 33 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА