ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3614/21
провадження № 2/753/4977/21
"08" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Родіонової О.В. , Листопадової Н.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про захист прав споживача
11 березня 2021 року Позивач звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», у якому просив:
- визначити діїПАТ «Укртелеком» щодо нарахування заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 309,04 грн. - незаконними;
- зобов'язати ПАТ «Укртелеком» здійснити перерахунок заборгованості за телекомунікаційні послуги за період з червня 2019 року по вересень 2019 року у розмірі 309,04 грн., повністю виключивши зазначену суму заборгованості;
- стягнути з ПАТ «Укртелеком» відшкодування моральної шкоди у розмірі 70000, 00 грн.;
- стягнути з ПАТ «Укртелеком» збитки у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 13020, 00 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
Свої вимоги мотивує тим, що на його адресу від відповідача - ПАТ «Укртелеком» надійшов лист попередження, згідно якого була пред'явлена заборгованість за телекомунікаційну послугу в розмірі 309 грн. 04 коп.
Позивач зазначає, що 26 вересня 2017 року за адресою : АДРЕСА_1 , надання телекомунікаційних послуг було припинено і з цього часу вказаними послугами він не користувався, а у липні 2019 року розрахувавшись за послуги радіоточки, перестав користуватись і цією послугою. Заборгованості за вказані послуги не мав, оскільки регулярно і в повному обсязі проводив відповідну оплату.
Крім того, позивач зазначив, що внаслідок постійного пред'явлення неіснуючої заборгованості за послуги, які він не спожива та йому фактично не надавались, ігнорування з боку відповідача його заяв та заперечень з приводу нарахування заборгованості, отримав моральну шкоду і стрес, а тому просив стягнути з відповідача моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 70 000, 00 грн.
Також, позивач просив стягнути з відповідача збитки, понесені з вини ПАТ «Укртелеком», внаслідок порушення норм діючого законодавства та його прав за по оплаті юридичних послуг у розмірі 13020, 00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
В своїх запереченнях зазначив, що Позивачу було надано телекомунікаційні послуги фіксованого телефонного зв'язку за №5663473 та користування радіоточкою згідно особового рахунку № НОМЕР_1 на суму 309,04 грн. Зазначений рахунок було відкрито в ПАТ «Укртелеком» на ім'я позивача, про що позивач зазначає в позовній заяві.
Відповідач пояснив, що у період з 26.09.2017 року по 29.07.2019 року телефон № НОМЕР_2 не працював через викрадення лінейно-кабельних споруд зв'язку. Згідно зі ст. 40 Закону за час відсутності телефонного зв'язку абонентна плата за користування телефоном Позивачу не нараховувалась. 29.07.2019 року було відновлено цілістність телекомунікаційної мережі та відновлено нарахування абонентної плати за користування вказаним телефоном. При цьому, надання Позивачу послуги з користування радіоточкою не припинялось протягом зазначеного часу. Проте, Позивач за надані послуги здійснював оплати не в повному обсязі, в результаті чого і виникла заборгованість, у зв'язку з чим позивачу було направлено лист - попередження про існуючу заборгованість у розмірі: 309,04 грн.
Представник Відповідача вимоги щодо стягнення моральної шкоди та збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг вважала безпідставними.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує проти позову, вважає доводи наведенні в позовній заяві не обґрунтованими, та такими, що відповідають дійсності. Враховуючи вищевикладене, просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити., з наступних підстав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
ПАТ «Укртелеком» є оператором телекомунікацій та надає споживачам послуги відповідно до Закону України «Про телекомунікації», «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012 р.(далі Правила).
Згідно з п.14. Правил, надання послуг здійснюється у разі:
1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених НКРЗІ;
2) їх оплати споживачем.
Судом встановлено, ПАТ «Укртелеком» було відкрито на ім'я Позивача особовий рахунок № НОМЕР_1 , згідно якого ПАТ «Укртелеком» надавало телекомунікаційні послуги фіксованого телефонного зв'язку за № НОМЕР_2 та користування радіоточкою.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач зазначає, що 26 вересня 2017 року за адресою : АДРЕСА_1 , надання телекомунікаційних послуг було припинено і з цього часу вказаними послугами він не користувався, а у липні 2019 року розрахувавшись за послуги радіоточки, перестав користуватись і цією послугою.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З листа №09568009-вих-80D481 від 28.08.2020 вбачається, що Відповідачем розглянуто звернення Позивача з приводу відмови від оплати за будь-які послуги ПАТ «Укртелеком» та надано відповідь, що у період з 26.09.2017 року по 29.07.2019 року телефон № НОМЕР_2 не працював через викрадення лінейно-кабельних споруд зв'язку. Згідно зі ст. 40 Закону за час відсутності телефонного зв'язку абонентна плата за користування телефоном Позивачу не нараховувалась. 29.07.2019 року було відновлено цілістність телекомунікаційної мережі та відновлено нарахування абонентної плати за користування вказаним телефоном.
Що стосується моральної шкоди та стягнення збитків у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг, суд вважає, що у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом чи/або іншим ушкодженням здоров'я; 2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана, вини останнього в її заподіянні. Пунктом четвертим передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Судом не здобуто доказів на підтвердження факту порушення прав Позивача, заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характер. Так, у позовній заяві не зазначено, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Позивачем не надано доказів, які б свідчили про його моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків чи про те, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про захист прав споживача слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 020 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,суд,
У задоволенні ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про захист прав споживача - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.Р. Лужецька