Справа № 539/2445/21
Провадження № 1-кс/539/522/2021
18.06.2021 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі: слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю слідчого - ОСОБА_3 , захисника володільця майна - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170570000342 від 15.06.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України про арешт майна, -
Слідчий Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про накладення арешту на автомобіль «SEAT LEON» державний номер НОМЕР_1 та мотоцикл «GEON SCRAMBLER-250» державний номер НОМЕР_2 .
Клопотання мотивоване тим, що 15.06.2021 року близько 17 год. 30 хв. водій автомобілю «SEAT LEON» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вул. Садовій, 3, м. Лубни та здійснюючи маневр повороту ліворуч допустив зіткнення з мотоциклом «GEON SCRAMBLER-250» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті даної дорожньо-транспортної події водій мотоцикла ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких встановлюється. (ЄО 5345)
15.06.2021 року в ході огляду місця ДТП було вилучено автомобіль «SEAT LEON» державний номер НОМЕР_1 та мотоцикл «GEON SCRAMBLER-250» державний номер НОМЕР_2 .
15.06.2021 року автомобіль «SEAT LEON» державний номер НОМЕР_1 та мотоцикл «GEON SCRAMBLER-250» державний номер НОМЕР_2 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий вважає, що в даному випадку є достатні підстави вважати, що вищевказане тимчасово вилучене майно зберегло на собі сліди вчинення злочину. Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України незастосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
У зв'язку з чим для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищевказаного кримінального провадження, для збереження слідової інформації, у зв'язку з проведенням ряду експертиз, у слідчого виникла потреба накласти арешт на вилучені автомобіль та мотоцикл.
У судовому засіданні слідчий заявлене клопотання про арешт майна підтримав.
Представник власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, оскільки між ОСОБА_8 та володільцем тимчасово вилученого автомобіля «SEAT LEON» ОСОБА_7 вирішені всі питання щодо відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, як з'ясувалось на даний час, тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_8 у вигляді забою грудної клітини, не потягнуть за собою відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого та захисника, прийшов до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності до п.1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що вилучені під час огляду автомобіль «SEAT LEON» державний номер НОМЕР_1 та мотоцикл «GEON SCRAMBLER-250» державний номер НОМЕР_2 постановою слідчого від 15.06.2021 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12021170570000342 відомості про яке внесені до ЄРДР 15.06.2021 за ч.1 ст.286 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_8 в результаті ДТП, яка сталася 15.06.2021 року, не є тяжкими, окрім того між потерпілим та потенційним підозрюваним досягнуто згоди про відшкодування шкоди завданої ДТП. Претензій обидва учасника один до одного не мають.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально- протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Вважаю, що слідчим не була доведена суду необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт транспортних засобів обох учасників з поміщенням їх на зберігання на майданчик зберігання речових доказів Лубенського РВП, оскільки у даному випадку (з врахуванням примирення учасників і відсутностя тяжкості тілесних ушкоджень), такі обмеження прав і свобод осіб, яким належить майно, не виправдовує такий ступінь втручання в їх право приватної власності, що є правові підстави для застосування такого арешту. Отже, до вирішення кримінального прровадження по суті достатнім заходом забезпечення кримінального провадження буде передання власникам їх майна на відповідальне зберігання.
Керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 395 КПК України,-
У задоволенні клопотання слідчого Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021170570000342 від 15.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - відмовити.
Майно, яке визнано речовим доказом у справі, та зберігається на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Лубенського РВП, що в м.Лубни, Полтавської області, вул. Київська, 2-А, а саме:
-автомобіль «SEAT LEON» державний номер НОМЕР_1 , належний згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_1 ) та
-мотоцикл «GEON SCRAMBLER-250» державний номер НОМЕР_2 належний згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_2 .,
повернути їх власникам( ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ) з відібранням від них письмових розписок про зобов'язання зберігати вказане майно до вирішення кримінального провадження по суті.
Копію ухвали слідчого судді направити слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником, законним представником, цивільним позивачем, та іншими заінтересованими особами, - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, виклик яких не проводився, - у той самий строк після одержання ними копії ухвали слідчого судді.
Повний текст ухвали складений 22.06.2021 року.
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду ОСОБА_1