18 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20504/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Булгакової І. В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (далі - ПрАТ «Енерговугілля»)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 [колегія суддів: Алданова С. О. (головуючий), судді Мартюк А. І., Зубець Л. П.]
за заявою ПрАТ «Енерговугілля» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Донпром» (далі - ТОВ «Донпром»)
зі справи № 910/20504/16
за позовом ПрАТ «Енерговугілля»
до державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (далі - ДП «Укрвуглереструктуризація»),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державне підприємство «Донвуглереструктуризація»,
про стягнення заборгованості у розмірі 6 453 200,71 грн.
1. Короткий зміст вимог заявника
1.1. ПрАТ «Енерговугілля» звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій заявник просить суд звернути стягнення на грошові кошти ТОВ «Донпром», яке має заборгованість перед ДП «Укрвуглереструктуризація» у розмірі 242 418,05 грн. за мировою угодою від 04.07.2017, затвердженою ухвалою господарського суду Донецької області від 23.08.2017 зі справи № 905/1016/17, у рахунок погашення заборгованості за рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2017 зі справи № 910/20504/16.
1.2. Заяву обґрунтовано тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у цій справі, яке набрало законної сили, з ДП «Укрвуглереструктуризація» на користь ПрАТ «Енерговугілля» стягнуто 6 453 200,71 грн. заборгованості. На момент звернення ПрАТ «Енерговугілля» з цією заявою зазначене судове рішення виконано лише частково, сума заборгованості становить 5 767 233,58 грн. Водночас з Єдиного державного реєстру судових рішень ПрАТ «Енерговугілля» стало відомо, що ДП «Укрвуглереструктуризація» є кредитором ТОВ «Донпром» на суму 242 418,05 грн. за мировою угодою від 04.07.2017, затвердженою ухвалою господарського суду Донецької області від 23.08.2017 зі справи № 905/1016/17. За таких обставин ПрАТ «Енерговугілля» має право на звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «Донпром» у межах його заборгованості перед ДП «Укрвуглереструктуризація» в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2020 (суддя Босий В. П.) заяву ПрАТ «Енерговугілля» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ «Донпром» задоволено.
2.2. Місцевий господарський суд, встановивши обставини наявності заборгованості ТОВ «Донпром», що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили, однак не виконано перед боржником у цій справі (ДП «Укрвуглереструктуризація»), дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ПрАТ «Енерговугілля».
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 зазначену ухвалу господарського суду міста Києва скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ПрАТ «Енерговугілля» відмовлено.
2.4. За результатами перегляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції встановив, що на момент звернення ПрАТ «Енерговугілля» до господарського суду міста Києва із заявою про звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «Донпром» сплинув строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (ухвали господарського суду Донецької області від 23.08.2017 зі справи № 905/1016/17 про затвердження мирової угоди від 04.07.2017).
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПрАТ «Енерговугілля», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить касаційний суд скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції як законну і обґрунтовану.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частин першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», статті 331 ГПК України, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку, щодо звернення ПрАТ «Енерговугілля» із заявою в порядку статті 336 ГПК України поза межами строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
4.2. Помилковий висновок апеляційного суду щодо пропуску строків пред'явлення виконавчого документа до виконання призвів до неправильного застосування ним положень частини другої статті 336 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 зі справи № 925/1048/17 та від 29.10.2020 зі справи № 1/242.
4.3. Трирічний строк для пред'явлення ухвали господарського суду Донецької області від 23.08.2017 зі справи № 905/1016/17 про затвердження мирової угоди від 04.07.2017 до виконання сплинув 21.11.2020, оскільки мав обраховуватися з урахуванням наданого судом відстрочення виконання ухвали на 90 днів.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. ТОВ «Донпром» подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило оскаржувану постанову суду апеляційної інстанцій залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
5.2. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2017 стягнуто з ДП «Укрвуглереструктуризація» на користь ПрАТ «Енерговугілля» 6 453 200,71 грн. заборгованості за договором про переведення боргу від 15.04.2015 № 1930.
6.2. Господарський суд міста Києва 09.02.2017 на виконання зазначеного рішення видав відповідний наказ, який знаходиться на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у зведеному виконавчому провадженні ВП № 58746282, за яким боржником є ДП «Укрвуглереструктуризація».
6.3. Як зазначає стягувач, з Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо про ухвалу господарського суду Донецької області, якою затверджено мирову угоду від 23.08.2017 у справі № 905/1016/17 за позовом ДП «Укрвуглереструктуризація» до ТОВ «Донпром» про стягнення неустойки в розмірі 242 418,05 грн.
6.4. Зі змісту зазначеної ухвали господарського суду Донецької області вбачається, що датою набрання нею чинності є 23.08.2017. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які документи, якими б засвідчувалися обставини пред'явлення ДП «Укрвуглереструктуризація» цієї ухвали до примусового виконання, що відповідно до приписів пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» переривало б строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
7. Законодавство України
7.1. Закон України «Про виконавче провадження»:
пункт 2 частини першої статті 3:
- відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
частини перша, друга, четверта та шоста статті 12:
- виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців;
- строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття;
- строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення;
- стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції;
частини перша, четверта статті 53:
- виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб;
- на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
7.2. ГПК України:
частини перша статті стаття 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина перша статті 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
частини перша, друга статті 336:
- суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили;
- суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред'явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили;
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
стаття 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Верховний Суд зауважує, що під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду, має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76- 79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.
Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.
8.2. Водночас, враховуючи положення частини другої статті 336 ГПК України, при розгляді такої заяви судам також необхідно з'ясовувати обставини щодо дотримання заявником строків звернення з нею до суду, оскільки сплив такого строку виключає можливість її задоволення судом в силу імперативних приписів закону.
8.3. Задовольняючи заяву ПрАТ «Енерговугілля» про звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «Донпром», місцевий господарський суд виходив з доведеності факту наявності заборгованості ТОВ «Донпром» перед ДП «Укрвуглереструктуризація», підтвердженої рішенням суду, яке набрало законної сили та залишилось невиконаним боржником.
8.4. Однак, як з'ясував апеляційний суд, такий висновок суду першої інстанції зроблено без дослідження обставин виконання судового рішення зі справи № 905/1016/17. Так, суд апеляційної інстанції, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, встановив, що:
- в матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 23.08.2017 про затвердження мирової угоди як виконавчого документа у справі № 905/1016/17;
- оскільки датою набрання чинності ухвали є 23.08.2017, трирічний строк пред'явлення її до виконання сплинув 24.08.2020;
- ПрАТ «Енерговугілля» із заявою про звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «Донпром» звернулося 23.10.2020, тобто поза межами строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Факт пропуску ДП «Укрвуглереструктуризація» строку на пред'явлення ухвали господарського суду Донецької області від 23.08.2017 про затвердження мирової угоди до виконання встановлено також ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2020 зі справи № 905/1016/17, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.03.2021, якою відмовлено у задоволенні заяви ДП «Укрвуглереструктуризація» про поновлення строку для пред'явлення до виконання зазначеного виконавчого документа.
8.5. З огляду на наведене Верховний Суд не вбачає порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у прийнятті оскаржуваної постанови, у тому числі норм частин першої, другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» і статті 331 ГПК України, на які ПрАТ «Енерговугілля» посилається у касаційній скарзі.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника з висновком суду апеляційної інстанції щодо спливу строку на пред'явлення ухвали господарського суду Донецької області від 23.08.2017 про затвердження мирової угоди до виконання з підстав надання судом відстрочення виконання ухвали на 90 днів.
Однак, як правильно наголосив суд апеляційної інстанції, зазначеною ухвалою господарського суду Донецької області не передбачено відстрочення її виконання. Узгодження сторонами умови щодо дев'яностоденного строку виконання ТОВ «Донпром» одного з обов'язків (щодо інших обов'язків строки не визначені) мирової угоди, не спростовує унормованого приписами ГПК України та Закону України «Про виконавче провадження» порядку обчислення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання - з дати набрання чинності судового рішення.
8.6. Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 зі справи № 925/1048/17 та від 29.10.2020 зі справи № 1/242, відхиляються Верховним судом, оскільки названі судові рішення не є релевантними для справи, що розглядається, зважаючи на відмінний зміст спірних правовідносин та фактично встановлені обставини у цих справах.
8.7. Інші доводи касаційної скарги ПрАТ «Енерговугілля» правильності висновку суду апеляційної інстанції не спростовують та не впливають на них.
8.8. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам відповідає.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи ПрАТ «Енерговугілля» про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права у прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
9.2. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ПрАТ «Енерговугілля» без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Судові витрати
У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 зі справи № 910/20504/16 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова