18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
31 травня 2021 року м. Черкаси справа № 925/518/21
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання Л.В.Романенко, в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом Фермерського господарства «Агрофірма «Базис», Черкаська область, Уманський район, с. Кочубіївка, вул. Колгоспна, 8
до Паланської сільської ради, Черкаська область, Уманський район, с. Паланка, вул. Грушевського, 11
про визнання права власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації,
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: М.В.Новіков - адвокат - за ордером;
від відповідача: М.А.Драчевський - за посадою - самопредставництво;
І.А.Лесько - за посадою - самопредставництво.
Фермерське господарство «Агрофірма «Базис» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Паланської сільської ради, в якому просить суд:
- визнати за Фермерським господарством «Агрофірма «Базис», код ЄДРПОУ 00857048, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7124384500:02:000:1712, 7124384500:02:000:1714, 7124384500:02:000:1715, 7124384500:02:000:1716, 7124384500:02:000:1717, 7124384500:02:000:1718, 7124384500:02:000:1719, 7124384500:02:000:1721, 7124384500:02:000:1723, 7124384500:02:000:1724, 7124384500:02:000:1726, 7124384500:02:000:1728, 7124384500:02:000:1729, 7124384500:02:000:1730, 7124384500:02:000:1732, 7124384500:02:000:1733, 7124384500:02:000:1735,
7124384500:02:000:1736, 7124384500:02:000:1737, 7124384500:02:000:1738,
7124384500:02:000:1739, 7124384500:02:000:1740, 7124384500:02:000:1741,
7124384500:02:000:1742, 7124384500:01:001:0430;
- скасувати державну реєстрацію права власності Паланської сільської ради (код ЄДРПОУ 26261301) на земельні ділянки, кадастрові номери 7124384500:02:000:1712, 7124384500:02:000:1714, 7124384500:02:000:1715, 7124384500:02:000:1716, 7124384500:02:000:1717, 7124384500:02:000:1718, 7124384500:02:000:1719, 7124384500:02:000:1721, 7124384500:02:000:1723, 7124384500:02:000:1724, 7124384500:02:000:1726, 7124384500:02:000:1728, 7124384500:02:000:1729, 7124384500:02:000:1730, 7124384500:02:000:1732, 7124384500:02:000:1733, 7124384500:02:000:1735, 7124384500:02:000:1736, 7124384500:02:000:1737, 7124384500:02:000:1738, 7124384500:02:000:1739, 7124384500:02:000:1740, 7124384500:02:000:1741, 7124384500:02:000:1742
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В розгляді справи оголошувалась перерва в судовому засіданні з 18.05.2021 до 25.05.2021, з 25.05.2021 до 31.05.2021.
В судовому засіданні:
Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Вказує на правонаступництво активів та боргів КСПП «Нива» фермерським господарством Агрофірма «Базис». Вказує на невизнання та заперечення Паланською сільською радою права власності позивача на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що були у власності КСПП «Нива» відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серія ЧР №15-43 від 14.07.1995 (том 1, а.с. 5-6).
Відповідач вимоги заперечує. Вказує на пропуск позивачем строку позовної давності, вказує на відсутність правонаступництва ФГ внаслідок реорганізації КСПП «Нива», відсутність звернення позивача до ради, відсутність права приватної власності у ФГ на землі державної власності, на недопустимість доказів позивача, на відсутність Державного акту на землю. Подано письмовий відзив на позов (том 1, а.с. 81-109).
За результатами розгляду справи та обговорення обставин судом 31.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.
Згідно з інформацією Державного земельного кадастру, - земельні ділянки, які є предметом спору, - зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власність відповідача, окрім земельної ділянки кадастровий номер 7124384500:01:001:0430, яка зареєстрована Державному земельному кадастрі як комунальна власність.
Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 14.07.1995 Серія ЧР №15-43 Колективному сільськогосподарському пайовому підприємству «Нива» с. Кочубіївка Уманського району передано у колективну власність 1620,4 га землі. Тривалість, підставність та законність користування КСПП «Нива» землями сільськогосподарського призначення - під сумнів не ставилась.
За висновком землевпорядника від 15.07.2020, - земельні ділянки кадастрові номери: 7124384500:02:000:1712, 7124384500:02:000:1714, 7124384500:02:000:1715, 7124384500:02:000:1716, 7124384500:02:000:1717, 7124384500:02:000:1718, 7124384500:02:000:1719, 7124384500:02:000:1721, 7124384500:02:000:1723, 7124384500:02:000:1724, 7124384500:02:000:1726, 7124384500:02:000:1728, 7124384500:02:000:1729, 7124384500:02:000:1730, 7124384500:02:000:1732, 7124384500:02:000:1733, 7124384500:02:000:1735, 7124384500:02:000:1736, 7124384500:02:000:1737, 7124384500:02:000:1738, 7124384500:02:000:1739, 7124384500:02:000:1740, 7124384500:02:000:1741, 7124384500:02:000:1742, 7124384500:01:001:0430 - входили до складу земель, які були власністю колективного сільськогосподарського пайового підприємства «Нива», с. Кочубіївка, Уманського району - згідно з Державним актом на право колективної власності на землю від 14.07.1995 Серія ЧР №15-43. Вказані земельні ділянки не підлягали паюванню та не були розпайовані.
Позивач заявляє про абсолютне та універсальне правонаступництво юридичної особи - КСПП «Нива», та свої права і господарський інтерес на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення внаслідок переходу права ФГ «Базис» на майно, активи та пасиви і борги КСПП «Нива».
Позивач звернувся до відповідача з заявою про передачу йому у власність спірних земельних ділянок, але сільська рада відмовила.
У відзиві на позов відповідач вказує, що до висновку землевпорядника від 15.07.2020 не додані документи, на які йде посилання в ньому, та не зазначено на підставі яких нормативно-правових актів зроблено цей висновок. Відповідач вважає, що даний висновок складений з порушенням Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
Невизнання права позивача на спірні земельні ділянки стали причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та відновлення становища позивача.
Відповідачем заявлялись клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, допит свідків, витребування документів тощо.
Ухвалою від 18.05.2021 суд відмовив відповідачу у задоволенні вказаних клопотань.
Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 ГК України).
Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:
наявності у позивача певного права (інтересу);
порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача;
належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Тобто відповідно до ГПК України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Позивач звернувся з позовом в господарський суд з вимогами до відповідача:
- визнати за Фермерським господарством «Агрофірма «Базис», код ЄДРПОУ 00857048, право власності на зазначені земельні ділянки;
- скасувати державну реєстрацію права власності Паланської сільської ради (код ЄДРПОУ 26261301) на зазначені земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами.
Щодо статусу сторін в процесі:
Позивач. Колективне підприємство КСПП «Нива» (зареєстроване в 1994) перетворене в ФГ АФ «Базис» (зареєстроване в 2010), зі збереженням ідентифікаційного номеру, видів діяльності підприємства. Відповідно до положень Статуту ФГ «Базис» є правонаступником КСПП «Нива». В усіх публічних джерелах ФГ «Базис» позиціонує себе як правонаступник КСПП «Нива». Позивач документально підтверджує проведення загальних зборів КСПП, прийняття рішення про реорганізацію КСПП, утворення фермерського господарства на активах КСПП, виділення майна, що не підлягало паюванню. Правонаступник погасив борги КСПП перед цільовими фондами та державним бюджетом.
Відповідач. Паланська сільська рада внаслідок адміністративної реформи об'єднала територію 18 населених пунктів. Сільська рада є органом місцевого самоврядування, діяльність якого регламентована положеннями Конституції України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України орган місцевого самоврядування може діяти лише у спосіб, визначений Законом, - і не інакше.
І позивач і відповідач є самостійними юридичними особами, суб'єктами господарювання, з внесенням даних ЄДРПОУ.
Суд враховує, що саме орган місцевого самоврядування має доводити правомірність своїх дій.
Суд враховує, що Паланська сільська рада не є і не була ні засновником, ні учасником, ні зацікавленою особою в утворенні, перетворенні та реорганізації КСПП «Нива» в ФГ «Базис», не контролювала реорганізацію, не була вигодонабувачем від діяльності ФГ «АФ «Базис».
Щодо моменту порушення права.
Представник позивача пояснив, що позивач дізнався про те, що спірні землі входили до Державного акту на право колективної власності на землю від 14.07.1995 серія ЧР № 15-43 лише з висновку від 15.07.2020, з цього часу позивач дізнався, що має право власності на спірні землі, а до цього часу позивач не знав про вказану обставину, тому і був змушений укласти договір оренди з уповноваженим органом (РДА). Згідно з інформацією Державного земельного кадастру, - земельні ділянки, які є предметом спору, зареєстровані за відповідачем 16.10.2019.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки позивач дізнався про порушення свого права 15.07.2020, а відповідач порушив право власності позивача на землю 16.10.2019, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності.
Заяву відповідача про застосування строку позовної давності (том 2, а.с. 16-17) належить відхилити, порушене право позивача підлягає захисту.
Відповідач також в судовому засіданні підтвердив регулярне і повне внесення позивачем орендної плати та податку за спірні земельні ділянки, що підтверджує добросовісність позивача у користуванні спірними земельними ділянками.
Щодо статусу спірних земельних ділянок.
Згідно з інформацією Державного земельного кадастру, - земельні ділянки, які є предметом спору, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власність відповідача, окрім земельної ділянки кадастровий номер7124384500:01:001:0430, яка зареєстрована Державному земельному кадастрі як комунальна власність.
Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 14.07.1995 серія ЧР № 15-43 колективному сільськогосподарському пайовому підприємству «Нива», с. Кочубіївка, Уманського району, передано у колективну власність 1620,4 га землі. Тривалість, підставність та законність користування КСПП «Нива» землями під сумнів не ставилась.
Як вбачається з висновку від 15.07.2020 - земельні ділянки кадастрові номери: 7124384500:02:000:1712, 7124384500:02:000:1714, 7124384500:02:000:1715, 7124384500:02:000:1716, 7124384500:02:000:1717, 7124384500:02:000:1718, 7124384500:02:000:1719, 7124384500:02:000:1721, 7124384500:02:000:1723, 7124384500:02:000:1724, 7124384500:02:000:1726, 7124384500:02:000:1728, 7124384500:02:000:1729, 7124384500:02:000:1730, 7124384500:02:000:1732, 7124384500:02:000:1733, 7124384500:02:000:1735, 7124384500:02:000:1736, 7124384500:02:000:1737, 7124384500:02:000:1738, 7124384500:02:000:1739, 7124384500:02:000:1740, 7124384500:02:000:1741, 7124384500:02:000:1742, 7124384500:01:001:0430 - входили до складу земель які були власністю колективного сільськогосподарського пайового підприємства «Нива» с. Кочубіївка Уманського району - згідно з Державним актом на право колективної власності на землю від 14.07.1995 серія ЧР № 15-43; вказані земельні ділянки не підлягали паюванню та не були розпайовані.
У відзиві відповідач вказує, що до висновку від 15.07.2020 не додані документи, на які йде в ньому посилання і не зазначено, на підставі яких нормативно-правових актів зроблено цей висновок, відповідач вважає, що даний висновок складений з порушенням Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
Суд критично оцінює таку позицію Відповідача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Висновок від 15.07.2020 є письмовим доказом, а не є висновком експерта, не є висновком державної експертизи землевпорядної документації, а тому законом не встановлено щодо даного письмового доказу особливих чи додаткових вимог, яким він має відповідати.
Обставини, викладені у висновку від 15.07.2020,- відповідачем по суті не заперечуються, відповідач не подав жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені у висновку.
Обставини, викладені у висновку від 15.07.2020, визнані у судовому засіданні 18 травня 2021 року головою Паланської сільської ради Р.В. Яремчуком.
Державний акт на право колективної власності на землю від 14.07.1995 серія ЧР № 15-43 не скасований, не погашений, не визнаний судом недійсним, не вилучений, і є чинним.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю), - власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі може вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.
Відповідно до приписів ст. 20 Закону України «Про власність» (в редакції, діючій на момент видачі Державного акта), - суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до положень ст. 5 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю), - суб'єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
Відповідно до ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції,
чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю), - право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.
Вказаним беззаперечно доведено, що власником спірних земельних ділянок до моменту своєї реорганізації було КСПП «Нива».
КСПП «Нива» та ФГ «Агрофірма «Базис» мають єдиний ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00857048, що підтверджується: свідоцтвом про державну реєстрацію КСПП «Нива», Свідоцтвом про державну реєстрацію ФГ «Агрофірма «Базис».
Відповідно до п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, у редакції чинній на час реорганізації, - у разі включення суб'єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб'єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб'єктом протягом усього періоду його існування. У разі перереєстрації (створення) суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов'язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.
Те, що ФГ «Агрофірма «Базис» є правонаступником КСПП «Нива», також підтверджується: протоколом № 8 загальних зборів трудового колективу КСПП «Нива» від 19 лютого 2000 року, витягом зі статуту ФГ «Агрофірма «Базис». Судом у засіданні оглянуті документи позивача, копії яких подані в справу стосовно правонаступництва КСПП «Нива».
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування дійсності протоколу №8 загальних зборів трудового колективу КСПП «Нива» від 19 лютого 2000 року чи Статуту ФГ «Агрофірма «Базис».
Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», - при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
ФГ «Агрофірма «Базис» прийняло на себе усі обов'язки КСПП «Нива», а відповідно і набуло усіх прав КСПП «Нива», що підтверджується: актом прийому-передачі заборгованості перед бюджетом, актом прийому-передачі кредиторської заборгованості організаціям, актом прийому-передачі об'єктів, що не розпайовуються, актом прийому-передачі об'єктів соціально-культурного призначення, актом прийому-передачі основних засобів.
Указом Президента України від 03 грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» визначено обов'язкове перетворення КСГП в інші форми господарювання. А саме: передбачалося забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу із цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями.
При цьому вихід або зміна членів колективного сільськогосподарського підприємства не є перешкодою для перетворення сільськогосподарського підприємства.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №299/3439/16-ц викладено правову позицію про можливість перетворення колективного сільськогосподарського підприємства на фермерське господарство.
У постанові від 14 вересня 2020 року у справі №296/443/16-ц, Верховний суд в черговий раз проголосив правові позиції щодо правонаступництва викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі №910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) де вказано, що «при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків. Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. …Отже, уже з дня державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП «Донецька залізниця».
Верховний Суд встановив правову позицію, - землі які не підлягали паюванню - залишилися у власності колективних сільськогосподарських підприємств ї є власністю правонаступників цих підприємств. Вказана правова позиція закріплена у п. 4.84 постанови Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №921/75/19;
п. 47-50 постанови Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №917/258/19,
п. 45 постанови Верховного Суду у справі №924/1020/17 від 31.08.2018 р.
Відповідно до п. 7 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції 2001), - юридичні особи, що одержали у власність, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
На сьогодні законодавство не передбачає права колективної власності на землю, але зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі Державного акту на право колективної власності на землю, не можуть бути підставою для припинення права власності на землю.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують правомірність припинення права власності КСПП «Нива» на спірні земельні ділянки.
Незважаючи на вказане, спірні земельні ділянки зареєстровані як власність відповідача, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру.
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, дана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року №910/10987/18. У зв'язку з чим, право власності на спірні землі перейшло до позивача незалежно від наявності чи відсутності державної реєстрації права власності на землю за іншими особами.
Як вбачається із матеріалів даної справи, відбулося безпідставне фактичне повернення земельних ділянок колективної форми власності у власність держави. Разом з тим таке повернення у власність держави можливе лише і виключно у випадках, передбачених законом, а саме у статті 23 ЗК України 1990 року чи статті 140 ЗК України 2001 року.
У цьому випадку відбулося необгрунтоване та невиправдане втручання держави у право колективної власності на земельні ділянки та порушення права на землі правонаступника - ФГ «Базис». Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
При цьому суд критично оцінює посилання відповідача на практику Верховного Суду, подану ним у справу, оскілки ця практика стосується іншого предмету спору та інших обставин (том 2, а.с. 18-22, 32-36).
Поданий Відповідачем лист вих. 01 від 26.05.2021 (том 2 а.с. 99-100) не є висновком експерта та не є доказом у розумінні вимог ГПК України до доказів. Лист не породжує у спірній ситуації ніяких прав чи обов'язків для учасників процесу. Певні докази можуть бути спростовані лише у певний спосіб.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності - недопустимість ревізування рішень судів, в тому числі які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» №4909/04 від 10.02.2010, рішення «Трофімчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» №4994/04 від 09.09.2011).
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь позивача 66368,00 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 231-233, 236-241 ГПК України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за Фермерським господарством «Агрофірма «Базис», Черкаська область, Уманський район, с. Кочубіївка, вул. Колгоспна, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00857048, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7124384500:02:000:1712, 7124384500:02:000:1714, 7124384500:02:000:1715, 7124384500:02:000:1716, 7124384500:02:000:1717, 7124384500:02:000:1718, 7124384500:02:000:1719, 7124384500:02:000:1721, 7124384500:02:000:1723, 7124384500:02:000:1724, 7124384500:02:000:1726, 7124384500:02:000:1728, 7124384500:02:000:1729, 7124384500:02:000:1730, 7124384500:02:000:1732, 7124384500:02:000:1733, 7124384500:02:000:1735,
7124384500:02:000:1736, 7124384500:02:000:1737, 7124384500:02:000:1738,
7124384500:02:000:1739, 7124384500:02:000:1740, 7124384500:02:000:1741,
7124384500:02:000:1742, 7124384500:01:001:0430.
Скасувати державну реєстрацію права власності Паланської сільської ради, Черкаська область, Уманський район, с. Паланка, вул. Грушевського, 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26261301, на земельні ділянки
кадастрові номери 7124384500:02:000:1712, 7124384500:02:000:1714, 7124384500:02:000:1715, 7124384500:02:000:1716, 7124384500:02:000:1717, 7124384500:02:000:1718, 7124384500:02:000:1719, 7124384500:02:000:1721, 7124384500:02:000:1723, 7124384500:02:000:1724, 7124384500:02:000:1726, 7124384500:02:000:1728, 7124384500:02:000:1729, 7124384500:02:000:1730, 7124384500:02:000:1732, 7124384500:02:000:1733, 7124384500:02:000:1735, 7124384500:02:000:1736, 7124384500:02:000:1737, 7124384500:02:000:1738, 7124384500:02:000:1739, 7124384500:02:000:1740, 7124384500:02:000:1741, 7124384500:02:000:1742
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Стягнути з відповідача: Паланської сільської ради, Черкаська область, Уманський район, с. Паланка, вул. Грушевського, 11, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26261301, номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача: фермерського господарства «Агрофірма «Базис», Черкаська область, Уманський район, с. Кочубіївка, вул. Колгоспна, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00857048, номер рахунку в банку невідомий
66368,00 грн судового збору
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 15.06.2021.
Суддя Г.М.Скиба