29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" червня 2021 р. Справа № 924/426/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 201 справу
за позовом малого приватного підприємства фірма "Ерідон", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі
до приватного підприємства "ГВМ-Агро", с. Іванівка Ярмолинецького району Хмельницької області
про стягнення 115767,99 грн пені, 463072,01 грн 48% річних, 347304,00 грн процентів за користування товарним кредитом,
представники сторін: не з'явилися
У судовому засіданні 22.06.2021р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.04.2021р. відкрито провадження у справі № 924/426/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.06.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/426/21 до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Мале приватне підприємство фірма Ерідон" звернулося з позовом до суду про стягнення з приватного підприємства "ГВМ-Агро" 115767,99 грн пені, 463072,01 грн 48% річних, 347304,00 грн процентів за користування товарним кредитом на підставі договору поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. та додатків № 1876/20/01/03 нвв від 16.08.2019р., № 1876/20/01/04 нвв від 19.08.2019р., № 1876/20/01/05 від 30.08.2019р. до договору поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч умовам укладеного договору та додатків до нього свої зобов'язання з оплати товару виконував з простроченням, що стало підставою для нарахування пені, відсотків річних та процентів за користування товарним кредитом.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, в заяві від 22.06.2021р. просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника, при цьому клопотання про зменшення пені підтримує.
Однак, приватним підприємством "ГВМ-Агро" 10.06.2021р. подано до суду клопотання про зменшення пені на 90%. Подане клопотання відповідач обґрунтовує скрутним матеріальним становищем підприємства, на підтвердження якого відповідачем надано оборотно-сальдову відомість за травень 2021р., аналіз рахунку 37 за травень 2021р., оборотно-сальдову відомість рахунку 361 за травень 2021р., оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за травень 2021р., фінансовий звіт приватного підприємства "ГВМ-Агро" за перший квартал 2021р. разом із квитанцією про його реєстрацію, фінансовий звіт приватного підприємства "ГВМ-Агро" за 2020р. разом з квитанцією про його реєстрацію, фінансовий звіт приватного підприємства "ГВМ-Агро" за 9 місяців 2020р. разом із квитанцією про його реєстрацію, фінансовий звіт приватного підприємства "ГВМ-Агро" за 1 півріччя 2020р. разом із квитанцією про його реєстрацію, фінансовий звіт приватного підприємства "ГВМ-Агро" за 1 квартал 2020р. разом із квитанцією про його реєстрацію.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
13.06.2019р. між малим приватним підприємством фірма "Ерідон" (постачальник) та приватним підприємством "ГВМ-Агро" (покупець) укладено договір поставки № 1876/20/01, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються у додатках, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 2.1. договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або євро), зазначається у додатках до цього договору.
Як передбачено п. 2.2. договору, ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в додатку до цього договору є незмінним на весь період дії цього договору.
У відповідності до п. 2.3. договору загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору), визначається додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. договору. У випадку розбіжності даних у додатках та видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що вартість тари та упаковки, в якій постачається товар, входить до ціни товару.
Сторонами у п. 3.1. договору погоджено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Відповідно до п. 3.2. договору сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару ("курс Міжбанку"). Для визначення "курсу Міжбанку" сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в додатках до цього договору ("Джерело курсу іноземних валют").
Згідно п. 3.3. договору оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату, сформованого постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. договору. Термін дії рахунку на оплату складає 3 (три) банківські дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.5. цього договору.
Відповідно до п. 3.5. договору в тому разі, коли на день проведення покупцем оплати товару, отриманого на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків (дата зарахування коштів або передачі векселів), курс іноземної валюти, визначений з дотриманням умов пункту 3.2. цього договору, є вищим за відповідний курс іноземної валюти, що використаний на дату оформлення видаткової накладної, сторони для визначення вартості товару, яка підлягає оплаті покупцем, застосовують формулу С = (А1 / А2) * B, де С - вартість товару, що підлягає оплаті; B - вартість неоплаченого товару за відповідними видатковими накладними; А1 - курс іноземної валюти на дату оплати товару, визначений згідно умов договору; А2 - курс іноземної валюти на дату оформлення видаткової накладної, визначений згідно умов договору.
У разі, коли на момент проведення розрахунків (на дату здійснення оплати або передачі векселів) курс продажу іноземних валют, визначений у відповідності до умов пункту 3.2. договору, буде меншим за відповідний курс, використаний на момент оформлення видаткових накладних, покупець проводить оплату отриманого товару, виходячи із курсу продажу іноземних валют, використаного на дату оформлення видаткових накладних.
Як передбачено п. 3.6. договору, товар, що був отриманий покупцем, в межах цього договору тільки за видатковими накладними (без підписання додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
У відповідності до п. 3.7. договору, здійснюючи оплату товару, покупець зобов'язаний зазначити у платіжному дорученні за яким саме додатком до цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов'язань за цим договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.
Пунктом 3.8. договору передбачено, що незалежно від встановлених (визначених) цим договором та додатками до нього умов та строків виконання зобов'язання (зобов'язань) з оплати отриманого товару, постачальник набуває право вимоги дострокового виконання покупцем зобов'язання (зобов'язань) за цим договором з оплати отриманого товару, а покупець безумовно, беззаперечно та безвідклично зобов'язується виконати такі вимоги постачальника у випадку, зокрема, порушення покупцем зобов'язань перед постачальником (щодо термінів оплати, строків передачі векселів, строків поставки с/г продукції, тощо) за поточним, або будь-яким іншими договорами, додатками чи рахунками.
Сторонами у п. 5.1. договору передбачено, що умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки.
Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 6.2. договору, крім відповідальності, встановленої п. 6.1. цього договору покупець: - за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Згідно п. 6.7. договору в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Як передбачено п. 6.8. договору, сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).
У відповідності до п. 9.2. договору договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Пунктом 9.3. договору передбачено, що цей договір, включаючи додатки до нього, складає повний обсяг домовленостей сторін та замінює собою всі попередні усні або письмові проекти, договори, домовленості та угоди, усні або письмові, укладені між сторонами щодо предмету цього договору. Будь-які зміни або доповнення до договору дійсні лише у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані повноважними представниками обох сторін.
16.08.2019р. між малим приватним підприємством фірма "Ерідон" (постачальник) та приватним підприємством "ГВМ-Агро" (покупець) укладено додаток № 1876/20/01/03 нвв до договору поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. (додаток 1).
Відповідно до п. 1 додатку 1 поставці підлягають товари в наступному асортименті, кількості, ціні та вартості: насіння озимої пшениці Артіст І репродукція на загальну суму 660000,24 грн.
Згідно п. 3 додатку 1 оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 10.09.2020р.
Як передбачено п. 4. додатку 1, у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 30 (тридцять) календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.
Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього договору та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару (п. 5 додатку).
Малим приватним підприємством фірма "Ерідон" поставлено відповідачу товар (насіння озимої пшениці Артіст І репродукція) на загальну суму 660000,24 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме: № 80385 від 30.08.2019р. на суму 242000,09 грн, № 80397 від 30.08.2019р. на суму 242000,09 грн, № 80402 від 30.08.2019р. на суму 176000,06 грн.
19.08.2019р. між малим приватним підприємством фірма "Ерідон" (постачальник) та приватним підприємством "ГВМ-Агро" (покупець) укладено додаток № 1876/20/01/04 нвв до договору поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. (додаток 2).
Відповідно до п. 1 додатку 2 поставці підлягають товари в наступному асортименті, кількості, ціні та вартості: насіння озимої пшениці Патрас І репродукція непротруєне на загальну суму 1100000,40 грн.
Згідно п. 3 додатку 2 оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 10.09.2020р.
Як передбачено п. 4. додатку 2, у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 30 (тридцять) календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.
Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього договору та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару (п. 5 додатку).
Малим приватним підприємством фірма "Ерідон" поставлено відповідачу товар (насіння озимої пшениці Патрас І репродукція непротруєне) на загальну суму 1100000,40 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме: № 80423 від 30.08.2019р. на суму 242000,09 грн, № 80426 від 30.08.2019р. на суму 242000,09 грн, № 80431 від 30.08.2019р. на суму 242000,09 грн, № 80438 від 30.08.2019р. на суму 242000,09 грн, № 80443 від 30.08.2019р. на суму 132000,05 грн.
30.08.2019р. між малим приватним підприємством фірма "Ерідон" (постачальник) та приватним підприємством "ГВМ-Агро" (покупець) укладено додаток № 1876/20/01/05 пд до договору поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. (додаток 3).
Відповідно до п. 1 додатку 3 поставці підлягають товари в наступному асортименті, кількості, ціні та вартості: Росаферт NPK 15-15-15 (SOP) в біг бегах 600 кг на загальну суму 2711232,00 грн.
Згідно п. 3 додатку 3 оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 28.08.2020р.
Як передбачено п. 4. додатку 3, у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 30 (тридцять) календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.
Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього договору та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару (п. 5 додатку).
Малим приватним підприємством фірма "Ерідон" поставлено відповідачу товар (Росаферт NPK 15-15-15 (SOP) в біг бегах 600 кг) на загальну суму 2711232,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме: № 83024 від 30.08.2019р. на суму 542246,40 грн, № 83031 від 30.08.2019р. на суму 542246,40 грн, № 83034 від 30.08.2019р. на суму 542246,40 грн, № 83036 від 30.08.2019р. на суму 542246,40 грн, № 83037 від 30.08.2019р. на суму 542246,40 грн.
05.11.2020р. між малим приватним підприємством фірма "Ерідон" та приватним підприємством "ГВМ-Агро" укладено угоду № 3 про залік зустрічних вимог, відповідно до п. 1 якої сторонами погоджено, що відповідно до договору поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. приватним підприємством "ГВМ-Агро" зобов'язане малому приватному підприємству фірма "Ерідон" оплатити вартість отриманого товару в сумі 7553646,04 грн.
Відповідно до п. 2 угоди відповідно до договору постачання сільськогосподарської продукції № SFGF2DAP-20/959 від 28.08.2020р. мале приватне підприємство фірма "Ерідон" зобов'язане приватному підприємству "ГВМ-Агро" оплатити вартість отриманої сільськогосподарської продукції в сумі 400124,30 грн.
Враховуючи вищевикладене, сторони прийшли до згоди провести залік зустрічних вимог на суму 400124,30 грн.
Згідно п. 3 угоди після зазначеного заліку взаємних вимог: заборгованість приватного підприємства "ГВМ-Агро" відповідно до договорів поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. перед малим приватним підприємством фірма "Ерідон" складає 7153521,74 грн.
Відповідно до Платіжного доручення № 231 від 24.11.2020р. приватним підприємством "ГВМ-Агро" сплачено малому приватному підприємству фірма "Ерідон" 7153521,74 грн (призначення платежу: за товар).
З урахуванням викладеного, оскільки відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості товару згідно договору поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. та додатків до нього з простроченням, позивач звернувся з позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень статті 509 ЦК України, яку розширює стаття 173 ГК України, вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору купівлі-продажу (поставки), про що, зокрема, свідчать договірні зобов'язання сторін - постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Відповідно до частини 1, 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 3 додатків № 1876/20/01/03 нвв від 16.08.2019р. та № 1876/20/01/04 від 19.08.2019р. нвв оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 10.09.2020р.
Відповідно до п. 3 додатку № 1876/20/01/05 пд від 30.08.2019р. оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2.-3.3. договору поставки в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 28.08.2020р.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач відповідно до договору поставки № 1876/20/01 від 13.06.2019р. та додатків №№ 1-3 до нього поставив відповідачу товар (насіння озимої пшениці Артіст І репродукція, насіння озимої пшениці Патрас І репродукція непротруєне, Росаферт NPK 15-15-15 (SOP) в біг бегах 600 кг), що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Приватним підприємством "ГВМ-Агро" повністю виконано свої зобов'язання щодо оплати поставленого малим приватним підприємством фірма "Ерідон" товару згідно договору № 1876/20/01 від 13.06.2019р. та додатків №№ 1-3 до нього, що підтверджується платіжним дорученням № 231 від 24.11.2020р. та угодою про залік зустрічних вимог № 3 від 05.11.2020р. Однак, приватне підприємство "ГВМ-Агро" виконало зобов'язання з оплати товару із простроченням термінів, визначених у п. 3 додатків до договору поставки, що стало підставою для нарахування згідно п.п. 6.2., 6.7. договору поставки та п. 4 додатків до нього пені та процентів.
За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.2. договору, крім відповідальності, встановленої п. 6.1. цього договору покупець: - за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Як передбачено п. 6.8. договору, сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).
Судом здійснено перерахунок пені у системі "Законодавство", відповідно до якого правомірною до стягнення буде пеня у розмірі 115767,99 грн:
по додатку № 1876/20/01/03 нвв від 16.08.2019р.: з 11.09.2020р. по 23.11.2020р. на суму 660000,24 грн = 16013,12 грн;
по додатку № 1876/20/01/04 нвв від 19.08.2019р.: з 11.09.2020р. по 04.11.2020р. (зарахування зустрічних вимог в сумі 400124,30 грн згідно угоди № від 05.11.2020р.) на суму 1100000,41 грн = 19836,07 грн, 3 05.11.2020р. по 23.11.2020р. на суму 699876,11 грн = 4359,88 грн;
по додатку № 1876/20/01/05 пд від 30.08.2019р.: з 31.08.2020р. по 23.11.2020р. на суму 2711232,00 грн = 75558,92 грн.
Таким чином, пеня в розмірі 115767,99 грн розрахована позивачем вірно, тому вимога про її стягнення є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 6.7. договору в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Судом здійснено перерахунок 48% річних у системі "Законодавство" (аналогічно розрахунку пені), відповідно до якого 48% річних в розмірі 463072,01 грн розраховані позивачем вірно, тому вимога про їх стягнення є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Пунктами 6.1., 6.2., 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України).
Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.
В підписаних сторонами додатках до договору поставки, сторони п. 4 передбачили, що у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 30 (тридцять) календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.
Судом здійснено перерахунок 36% відсотків за користування товарним кредитом у системі "Законодавство" (аналогічно розрахунку пені та 48% річних), відповідно до якого 36% відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 347304,00 грн розраховані позивачем вірно, тому вимога про їх стягнення є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно зменшення розміру пені судом враховується, що частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У частині 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду. При цьому господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку виняткових обставин, за яких можливе зменшення пені, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).
Питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Суд також приймає до уваги, що незважаючи на допущені відповідачем прострочення з оплати за поставлений позивачем товар, сума основного боргу відповідачем була погашена повністю, порушення відповідачем договірних зобов'язань не спричинило негативних наслідків господарській діяльності малого приватного підприємства фірма "Ерідон".
Беручи до уваги вищенаведене, дослідивши зібрані у справі докази та обставини справи в їх сукупності, урахувавши наведені положення законодавства, встановивши наявність обставин, які мають істотне значення для визначення розміру штрафних санкцій та їх зменшення у цьому випадку, зокрема, враховуючи ступінь виконання зобов'язань за договором (повне виконання до звернення позивача з позовом до суду), враховуючи майновий стан відповідача, період прострочення, наслідки порушення зобов'язання, нарахування позивачем 48% річних та процентів за користування товарним кредитом, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, суд дійшов висновку про винятковість даного випадку та вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому чинним законодавством, а саме положеннями ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України та зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 57884,00 грн (50%).
За таких обставин клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 50%. В решті частини клопотання про стягнення пені суд відмовляє.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 463072,01 грн 48% річних, 347304,00 грн процентів за користування товарним кредитом, 57884,00 грн пені. У задоволенні 57884,00 грн пені суд відмовляє.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, при цьому при розподілі судового збору щодо вимоги про стягнення пені судом беруться до уваги приписи п. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов малого приватного підприємства фірма "Ерідон", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі до приватного підприємства "ГВМ-Агро", с. Іванівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 115767,99 грн пені, 463072,01 грн 48% річних, 347304,00 грн процентів за користування товарним кредитом задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "ГВМ-Агро" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Іванівка, вул. Шевченка, 62, ідентифікаційний код 38171525) на користь малого приватного підприємства фірма "Ерідон" (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, 46, ідентифікаційний код 19420704) 57884,00 грн (п'ятдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) пені, 463072,01 грн (чотириста шістдесят три тисячі сімдесят дві гривні 01 коп.) 48% річних, 347304,00 грн (триста сорок сім тисяч триста чотири гривні 00 коп.) процентів за користування товарним кредитом, 13892,16 грн (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні 16 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті позову в частині стягнення 57884,00 грн пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.06.2021 року.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу (08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46);
3 - відповідачу (32140, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Іванівка, вул. Шевченка, буд. 62);
Всім рекомендованим з повідомленням.