Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1399/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд.10; код ЄДРПОУ: 42206328)
до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40108599)
про стягнення заборгованості
без виклику учасників справи
19.04.2021 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій просить суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області заборгованість за електричну енергію в сумі 9 699,71 грн., заборгованість по пені у сумі 106,56 грн., 3% річних у сумі 25,35 грн., а також судовий збір у сумі 2 270,00 грн.
В обґрунтування позивач посилається на несплату відповідачем заборгованості за фактично спожиту електричну енергію за період з січня 2021 року по березень 2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2021 прийнято позовну заяву (вх.№1399/21 від 19.04.2021) Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1399/21. Визначено, розгляд справи №922/1399/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України), строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.4 ст.250 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст. 251 ГПК України). Роз'яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.
13.05.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.310926 від 13.05.2021), в якому зазначив, що 24 грудня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі шляхом застосування конкурентної процедури відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії для потреб Головного управління Національної поліції в Харківській області на 2021 рік. У зв'язку із тривалістю процедури закупівлі Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури із постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на 90 днів у 2021 році (до укладення договору про постачання електричної енергії). За результатами Проведення відкритих торгів між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛ» 15 березня 2021 року було укладено договір №255т/НР/ХОЕ/УЗ про постачання електричної енергії у 2021 році. Також, між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Aкціонерним товариством «Харківобленерго» 12 квітня 2021 року було укладено договір №739/21 про надання послуг у 2021 році з розподілу електричної енергії (строк дії договору з 15 березня 2021 року по 31 грудня 2021 року). На думку відповідача, із відносин, які склалися між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» беззаперечно вбачається, що на 2021 рік договір про постачання електричної енергії не укладався. Головне управління Національної поліції в Харківській області не брало на себе будь-яких зобов'язань перед Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» щодо оплати поставленої електричної енергії. Договір №739/20-1 та комерційна пропозиція до нього не містила умов його продовження на 2021 рік. Тому твердження позивача про те, що між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» існує укладений договір про постачання електричної енергії у 2021 році, однак Головне управління Національної поліції в Харківській області його не виконує, є необґрунтованим та не підтверджується наданими позивачем копіями документів.
Також відповідач стверджує, що підписання актів постачання електричної енергії можливе тільки за наявності укладеного договору на її постачання. Між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» не було укладено договір щодо постачання електричної енергії у 2021 році. Тому Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було повернуто акти приймання-передачі електричної енергії за період з 01.01.2021 по 14.03.2021 без підписання з боку Головного управління Національної поліції в Харківській області та без проведення відповідної оплати. Окрім того, відповідно до вищезазначених правових приписів приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» повинно було припинити постачання електричної енергії для Головного управління Національної поліції в Харківській області починаючи з 01 січня 2021 року (з дати закінчення договору №739/20-1). З 01 січня 2021 року постачання електричної енергії для Головного управління Національної поліції в Харківській області повинно здійснювати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго». На думку відповідача, позивач не надав належних доказів того, що саме ним здійснювалось постачання електричної енергії для Головного управління Національної поліції в Харківській області, а не Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як це передбачено правовими приписами. Також на переконання відповідача, за відсутності договору про постачання електричної енергії для Головного управління Національної поліції в Харківській області у Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» відсутні правові підстави для вимоги щодо стягнення грошових коштів у сумі 2 233,92 грн. (січень 2021 року у сумі 1 813,88 грн., лютий 2021 року у сумі 1,64 грн., березень 2021 року у сумі 418,40 грн.) за розподіл електричної енергії для подальшого їх перерахунку до AT «Харківобленерго» так як такий обов'язок міг бути у Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», як постачальника універсальних послуг, тільки за наявності відповідного договору на постачання електричної енергії. За відсутності відповідного договору на 2021 рік Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» не зобов'язане перераховувати кошти за розподіл AT «Харківенергозбут», а значить і вимога про їх стягнення є необґрунтованою та безпідставною. При цьому, вимога про стягнення 3% річних від простроченої суми також с необґрунтованою, оскільки позивач не довів, що саме Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» постачало електричну енергію з січня 2021 року по14 березня 2021 року (включно) для структурного підрозділу Головного управління Національної поліції в Харківській області.
20.05.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області позивач надав відповідь на відзив (вх.№11627 від 20.05.2021), в якій зазначив, що у Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" були відсутні правові підстави щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, зокрема у січні 2021 року, та переведення Головного управління Національної поліції в Харківській області на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Вважає, що відповідач помилково посилається на умови договору про закупівлю електричної енергії від 14.02.2019 №739/19, від 02.03.2020 №739/20 та від 22.12.2020 №739/20-1, як такі, що мають переважне значення ніж публічний договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019. На думку позивача, умови договору про закупівлю на який посилається відповідач лише доповнюють умови договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019, який має пріоритет перед договором про закупівлю.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (надалі - Закон), з 01.01.2019 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 (надалі - Постанова №1268).
Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Таким чином правонаступником в частині прав та обов'язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 залишається AT "Харківобленерго", яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.
Відповідно до п.13 Перехідних положень Закону, передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Пунктом 2 Постанови №1268 передбачено, що суб'єктам господарювання, які провадили діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, рекомендовано здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до цих Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Таким чином, після відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії до 01.01.2019 AT "Харківобленерго" (оператор системи розподілу) передано дані щодо побутових споживачів, що постачають електричну енергію на території Харківської області, постачальнику універсальної послуги - Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут".
Так, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Пунктом 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Як свідчать матеріали справи, 23.09.2016 між Акціонерним товариством (постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №763-413 (а.с.72-76 т.1).
26.12.2018 Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулось до постачальника з підписаною заявою-приєднанням до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг для об'єкта за адресою: Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, пров. Майстрів, б.1 (а.с.77 т.1).
Як вбачається з підписаної відповідачем вищезазначеної заяви-приєднання, на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та з метою неперервного електрозабезпечення за об'єктами споживача, наведеними у додатку до цієї заяви-приєднання, учасником роздрібного ринку електричної енергії постачальник універсальних послуг ПрАТ “Харківенергозбут", який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРНКП), від 19.06.2018 №505, повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом AT “Харківобленерго” згідно з постановою НКРНКП від 16.11.2018 №1446 та приєднання споживача з 01.01.2019 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах договору про постачання електричної енергії/договору про користування електричною енергією №763-413 від 23.09.2016 за особовим рахунком № НОМЕР_1 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Договір, відповідно до умов заяви-приєднання, вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору, яка повертається споживачем на адресу ПрАТ "Хківенергозбут" (м. Харків, вул. Плеханівська, 126), та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з заявою-приєднанням, та/або з дати, указаної в заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ПрАТ “Харківенергозбут" із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив певний обсяг електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було передано дані від оператора системи розподілу AT "Харківобленерго", який виконує функції АКО на території Харківської області, відповідно до яких Головне управління Національної поліції в Харківській області з 01.01.2019 споживає електричну енергію у постачальника універсальних послуг ПрАТ "Харківенергозбут" за об'єктом за адресою: Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, пров. Майстрів, б.1., облік електричної енергії за яким здійснюється згідно переданих фактичних даних АКО, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційна пропозиція до нього розміщені на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
За таких обставин, між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 (надалі - Договір) (а.с.9-12 т.1) на умовах комерційної пропозиції №2 (надалі - Комерційна пропозиція №2) (а.с.13 т.1) для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.
Відповідно до п.1.1. Договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року N 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2.Договору).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору (п.2.1.Договору).
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність.
Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності (п.2.2.Договору).
Умови надання універсальних послуг споживачу повинні передбачати, зокрема, ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором (п.3.1.Договору).
Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (п.5.1.Договору).
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п.5.2.Договору).
Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п.5.3.Договору).
Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ.
Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію (п.5.5.Договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.8.Договору).
Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок).
При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п.5.9.Договору).
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.5.10.Договору).
Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника.
При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію споживачу постачальник зобов'язаний окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії (п.5.13.Договору).
Відповідно до п.6.2. Договору, споживач зобов'язується забезпечувати, зокрема своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі, зокрема порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі (п.9.2.Договору).
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п.13.1.Договору).
Відповідно до п.10 Комерційної пропозиції №2, Договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Як свідчать матеріали справи, 02.03.2020 Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (споживач) було підписано комерційну пропозицію №2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів (надалі - Комерційна пропозиція №2/7) (а.с.14-15 т.1).
Таким чином, з 02.03.2020 відповідачу було змінено комерційну пропозицію №2 на комерційну пропозицію №2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.
Відповідно до п.1. Комерційної пропозиції №2/7, ціна на електричну енергію, що постачається споживачу включає в себе наступні складові:
- ціна купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України.
- тариф на послугу постачальника універсальних послуг, який затверджений регулятором;
- тариф на послугу з розподілу електричної енергії на відповідному класі напруги, який затверджений регулятором;
- тариф на послуги з передачі електричної енергії, який затверджений регулятором.
Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, застосовуються згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.02.2015 №220 “Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню” (із змінами і доповненнями). У разі зміни ціни постачальник повідомляє споживача не пізніше чим за 20 днів до ведення її в дію. Інформація про діючу ціну електричної енергії розміщується на офіційному веб-сайті постачальника.
Сума коштів, яку має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії на діючу ціну у розрахунковому періоді.
Пунктом 3 Комерційної пропозиції №2/7 визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі акта приймання-передачі електричної енергії та виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу ” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
Пунктом 4 комерційної пропозиції №2/7 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений не пізніше 20 календарних днів після закінчення розрахункового періоду. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Відповідно до п.6 Комерційної пропозиції №2/7, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору системи розподілу
У разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки.
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем (п.7.Комерційної пропозиції №2/7).
Відповідно до п.10 Комерційної пропозиції №2/7, Договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Як стверджує позивач, останнім у січні, лютому та березні 2021 року на виконання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 було поставлено відповідачу електроенергію на підставі чого складено відповідні актиприймання-передачі електричної енергії за січень 2021 року на загальну суму 7 855,44 грн., за лютий 2021 року на загальну суму 7,18 грн., та за березень 2021 року на загальну суму 1 837,09 грн. (а.с.30-32 т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з переданими даними від AT “Харківобленерго” відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:
- за січень 2021 на суму 6 546,20 грн., ПДВ 20% складає 1 309,24 грн., разом з ПДВ 7855,44 грн.
Так, відповідачем за січень 2021 року спожито 2211 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за січень 2021 року було отримано на руки 01.02.2021 уповноваженою особою відповідача провідним спеціалістом УФЗБО ГУНП в Харківській області Гойда І.В., згідно доручення Національної поліції України ГУНП в Харківській області від 28.10.2016 №1138/119/05/31-2016 “Про призначення відповідальних осіб Борівського ВП Ізюмського ВП ГУ НП із Харківській області за доставку та одержання документів по використанню електричної енергії”. Рахунок не сплачений.
- за лютий 2021 року на суму 5,98 грн., ПДВ 20% складає 1,20 грн., разом з ПДВ 7,18 грн.
Так, відповідачем за лютий 2021 року спожито 2 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за лютий 2021 року було отримано на руки 01.03.2021 уповноваженою особою відповідача провідним спеціалістом УФЗБО ГУНП в Харківській області Гойда І.В., згідно доручення Національної поліції України ГУНП в Харківській області від 28.10.2016 №1138/119/05/31-2016 “Про призначення відповідальних осіб Борівського ВП Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області за доставку та одержання документів по використанню електричної енергії”. Рахунок не сплачений.
- за березень 2021 року на суму 1 530,91 грн., ПДВ 20 % складає 306,18 грн., разом з ПДВ 1 837,09 грн.
Так, відповідачем за березень 2021 року спожито 510 кВт*год згідно фактичних даних, а саме відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Станом на 01.03.2021 існувала заборгованість 7 862,62 грн. Рахунок за березень 2021 року було отримано на руки 01.04.2021 уповноваженою особою відповідача провідним спеціалістом УФЗБО ГУНП в Харківській області Гойда І.В., згідно доручення Національної поліції України ГУНП в Харківській області від 28.10.2016 №1138/119/05/31-2016 “Про призначення відповідальних осіб Борівського ВП Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області за доставку та одержання документів по використанню електричної енергії” (а.с.18-29 т.1).
Як стверджує позивач, вищезазначені рахунки відповідачем не сплачені.
Акти звіряння взаємних розрахунків отримані на руки уповноваженою особою відповідача провідним спеціалістом УФЗБО ГУНП в Харківській області Гойда І.В. згідно доручення (а.с.35-38 т.1).
З огляду на зазначене, загальна заборгованість відповідача за електричну енергію складає 9 699,71 грн., на підтвердження чого позивач надає детальний розрахунок заборгованості.
У зв'язку з наведеним позивачем відповідно до умов Договору нараховано відповідачу пеню та 3% річних.
Докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.
В свою чергу відповідач стверджує, що між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» не було укладено договір щодо постачання електричної енергії у 2021 році. Тому Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було повернуто акти приймання-передачі електричної енергії за період січень - березень2 021 року без підписання з боку Головного управління Національної поліції в Харківській області та без проведення відповідної оплати, про що листами №1245/119/05/29-2021 від 26.03.2021 та №1586/119/05/29-2021 від 09.04.2021 було повідомлено позивача (а.с.78-84 т.1).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).
Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи положення пункту 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 №1268 відповідно до якого, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, та положення абзацу 5 пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідно до якого, фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії, на підставі заяви-приєднання Головного управління Національної поліції в Харківській області до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг для об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції №2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів (комерційну пропозицію до договору змінено з 02.03.2020 за погодженням сторін).
Відповідач, підписавши вищезазначену заяву-приєднання погодися, що з метою неперервного електрозабезпечення за об'єктам відповідача (за адресою: АДРЕСА_1 ) постачальник універсальних послуг ПрАТ “Харківенергозбут" приєднує споживача з 01.01.2019 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах договору про постачання електричної енергії №763-413. Договір, відповідно до умов заяви-приєднання, вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з заявою-приєднанням, та/або з дати, указаної в заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ПрАТ “Харківенергозбут" із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив певний обсяг електричної енергії.
Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Підписуючи Комерційну пропозицію №2/7 до Договору сторони погодили, що Договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (п.10).
Доказів заявлення відповідачем у строк встановлений Комерційною пропозицією №2/7 до Договору про припинення дії цього Договору матеріали справи не містять.
В свою чергу відповідач стверджує, що між ним та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" також укладалося ряд договорів про постачання електричної енергії, зокрема договір №739/20-1 від 22.12.2020, який діяв до 31.12.2020. При цьому, 24.12.2020 відповідачем було розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі шляхом застосування конкурентної процедури відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії для потреб Головного управління Національної поліції в Харківській області на 2021 рік. У зв'язку із тривалістю процедури закупівлі відповідачем було оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури із постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на 90 днів у 2021 році (до укладення договору про постачання електричної енергії). Окрім того на думку відповідача, відповідно до правових приписів позивач повинен був припинити постачання електричної енергії для відповідача починаючи з 01.01.2021. В подальшому, за результатами проведення відкритих торгів між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛ» було укладено договір №255т/НР/ХОЕ/УЗ від 15.03.2021 про постачання електричної енергії у 2021 році. Також, між відповідачем та позивачем було укладено договір №739/21 від 12.04.2021 про надання послуг у 2021 році з розподілу електричної енергії (строк дії договору з 15.03.2021 по 31.12.2021). На переконання відповідача, саме із зазначених відносин, які склалися між відповідачем та позивачем беззаперечно вбачається, що на 2021 рік договір про постачання електричної енергії не укладався, відповідач не брав на себе будь-яких зобов'язань перед позивачем щодо оплати поставленої електричної енергії. А договір №739/20-1 та комерційна пропозиція до нього не містила умов його продовження на 2021 рік.
Так, дослідивши надані відповідачем на підтвердження своєї правової позиції договори про закупівлю електричної енергії, судом встановлено наступне.
14.02.2019 між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (учасник) було укладено договір №739/19 про закупівлю електричної енергії на умовах комерційної пропозиції для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, суб'єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житловокомунальних послуг населенню, установ та організацій, які утримується за рахунок коштів (внесків) населення (надалі - Договір №739/19) (а.с.85-89 т.1).
Відповідно до п.1.1. Договору №739/19, учасник постачає, електричну енергію код за ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії), як різновид товару для забезпечення потреб замовника, а замовник оплачує учаснику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі по тексту - Договір про постачання електричної енергії ПУП), зокрема Договору №763-413 від 01.01.2019.
Сторони уклали цей договір для врегулювання правових та економічних засад (умов, порядку та процедури) здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади в особі замовника до Договору про постачання електричної енергії ПУП.
Всі умови зазначеного Договору про постачання електричної енергії ПУП залишаються чинними та обов'язковими для виконання їх сторонами. В результаті виникнення спірних питань між умовами цього договору та умовами Договору про постачання електричної енергії ПУП пріоритет має Договір про постачання електричної енергії ПУП.
Строк дії договору до 31.12.2019 (п.10.1.Договору №739/19).
02.03.2020 між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (учасник) було укладено договір №739/29 про закупівлю електричної енергії на умовах комерційної пропозиції №2/7 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів (надалі - Договір №739/20) (а.с.90-93 т.1).
Відповідно до п.1.1. Договору №739/20, учасник постачає, електричну енергію код за ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії), як різновид товару для забезпечення потреб замовника, а замовник оплачує учаснику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі по тексту - Договір про постачання електричної енергії ПУП), зокрема Договору №763-413 від 01.01.2019.
Сторони уклали цей договір для врегулювання правових та економічних засад (умов, порядку та процедури) здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади в особі замовника до Договору про постачання електричної енергії ПУП.
Всі умови зазначеного Договору про постачання електричної енергії ПУП залишаються чинними та обов'язковими для виконання їх сторонами. В результаті виникнення спірних питань між умовами цього договору та умовами Договору про постачання електричної енергії ПУП пріоритет має Договір про постачання електричної енергії ПУП.
Строк дії договору до 31.12.2020 (п.10.1.Договору №739/20).
22.12.2020 між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (учасник) було укладено договір №739/29 про закупівлю електричної енергії на умовах комерційної пропозиції №2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів (надалі - Договір №739/20) (а.с.94-97 т.1).
Відповідно до п.1.1. Договору №739/20-1, учасник постачає, електричну енергію код за ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії), як різновид товару для забезпечення потреб замовника, а замовник оплачує учаснику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі по тексту - Договір про постачання електричної енергії ПУП), зокрема Договору №763-413 від 01.01.2019.
Сторони уклали цей договір для врегулювання правових та економічних засад (умов, порядку та процедури) здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади в особі замовника до Договору про постачання електричної енергії ПУП.
Всі умови зазначеного Договору про постачання електричної енергії ПУП залишаються чинними та обов'язковими для виконання їх сторонами. В результаті виникнення спірних питань між умовами цього договору та умовами Договору про постачання електричної енергії ПУП пріоритет має Договір про постачання електричної енергії ПУП.
Строк дії договору до 31.12.2020 (п.10.1.Договору №739/20-1).
Підписуючи вищезазначені договори про закупівлю електричної енергії, зокрема Договір №739/20-1, сторонами було чітко визначено, що відповідні договори укладаються для врегулювання правових та економічних засад (умов, порядку та процедури) здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб відповідача до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, зокрема Договору №763-413 від 01.01.2019. Всі умови Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 залишаються чинними та обов'язковими для виконання їх сторонами. В результаті виникнення спірних питань між умовами Договору про закупівлю електричної енергії, зокрема Договору №739/20-1, та умовами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019, пріоритет має Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019.
Таким чином, помилковим є твердження відповідача про те, що позивач повинен був припинити постачання електричної енергії для відповідача починаючи з 01.01.2021 враховуючи, що Договір №739/20-1 та комерційна пропозиція до нього не містили умов продовження на 2021 рік, оскільки непередбачення сторонами умов продовження терміну дії Договору №739/20-1 жодним чином не впливає на умови Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 і тим більше не тягне за собою автоматичне припинення постачання електричної енергії позивачем для відповідача на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019.
Також відповідач стверджує, що починаючи з 01.01.2021 постачання електричної енергії для Головного управління Національної поліції в Харківській області повинно було здійснюватись Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".
Перевіривши вищезазначене твердження відповідача, судом встановлено наступне.
За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
В силу вимог статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов'язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника «останньої надії» ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються відповідно до цього Закону. Покладення зобов'язань з надання універсальних послуг та/або постачання «останньої надії» не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" призначається на строк до трьох років.
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Згідно з п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №312 (надалі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п.1.2.9. ПРРЕЕ, постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Як стверджує відповідач, 24.12.2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було розміщено оголошення про проведення процедури закупівлі шляхом застосування конкурентної процедури відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії для потреб Головного управління Національної поліції в Харківській області на 2021 рік. У зв'язку із тривалістю процедури закупівлі відповідачем було оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури із постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на 90 днів у 2021 році (до укладення договору про постачання електричної енергії).
Так, в матеріалах справи міститься повідомлення Головного управління Національної поліції в Харківській області про намір укласти договір (а.с.113-116 т.1), в якому зазначено, зокрема:
- місцезнаходження замовника: вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, Харківська область, 61002, Україна;
- місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: за адресою замовника та підпорядкованих йому підрозділів по м. Харків, м. Харків, Харківська область, 61002, Україна,
- строк поставки товарів: до 31.03.2021.
Листом від 04.03.2021 №975/119/05/29-2021 відповідач звернувся до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» з якого вбачається, що 02.03.2021 до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов лист Державного підприємства зовнішньої діяльності «Укрінтеренерго» про надання примірника договору постачальником «останньої надії» від 24.02.2021 №44/09-1328/ПОН. Однак в надісланому проекті договору не враховано протокол розбіжностей та додаткова угода №1 які були направлено Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (а.с.117 т.1).
Листом від 11.03.2021 №1057/119/05/29-2021 відповідач звернувся до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» яким повідомив про те, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області у лютому та березні 2021 року було направлено до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» листи від 24.02.2021 № 836/119/05/29-2021, від 04.03.2021 №975/119/05/29-2021 з пакетом юридичних документів, а саме: проект договору, протокол розбіжностей, додатки до договору, установчі документи, інше. З метою уникнення скасування переговорної процедури просив терміново підписати направлені документи та по 1 примірнику повернути до ГУНП в Харківській області (а.с.119 т.1).
В подальшому, за результатами проведення відкритих торгів між відповідачем та ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» було укладено договір №255т/НР/ХОЕ/УЗ від 15.03.2021 про постачання електричної енергії у 2021 році (а..с98-102 т.1).
Також, між відповідачем області та AT «Харківобленерго» 12.04.2021 на підставі заяви-приєднання було укладено договір №739/21 про надання послуг у 2021 році з розподілу електричної енергії (строк дії договору з 15 березня 2021 року по 31 грудня 2021 року) (а.с.103-112 т.1).
Доказів укладання договору між Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Державним підприємством зовнішньої діяльності «Укрінтеренерго» про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на період січень-березень 2021 року за об'єктом відповідача за адресою: Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, пров. Майстрів, б.1., який є предметом договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019, матеріали справи не містять.
В той же час, позивачем вівся облік фактичних обсягів спожитої електричної енергії відповідачем, поставленої останньому на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 та комерційної пропозиції до нього.
Таким чином, факт споживання відповідачем зафіксовано в Реєстрі обсягів електричної енергії по споживачам, на підтвердження чого позивач надав витяг з відповідного реєстру за період з січня по березень 2021 року (а.с.18 т.1).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що жодною із сторін у період за 20 днів до закінчення терміну дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 не було заявлено про припинення його дії, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять, на підставі чого позивач продовжував постачати електричної енергії на об'єкт відповідача за адресою: Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, пров. Майстрів, б.1.
Згідно з приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, зміна або розірвання договору допускається тільки за угодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі з підстав, установлених договором або законом. Тобто припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних доказів зміни, розірвання чи припинення дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 станом на період з січня по березень 2021 року, як і не містять належних доказів постачання електричної енергії в період з січня по березень 2021 року за об'єктом відповідача за адресою: Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, пров. Майстрів, б.1., постачальником "останньої надії".
При цьому суд наголошує, що фактичне споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги) є фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг, тобто акцептування такого договору, що унормовано положеннями чинного законодавства України.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача за електричну енергію перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 9 699,71 грн., який не погашено, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 9 699,71 грн. боргу за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами у зв'язку із чим підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №763-413 від 01.01.2019 позивачем нараховано пеню у розмірі 106,56 грн.
У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Разом з тим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7 Комерційної пропозиції №2/7 до Договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п.4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який здійснюються нарахування від суми боргу за кожен день прострочки.
Суд, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, беручи до уваги встановлений у Договорі строк на оплату отриманої відповідачем електроенергії та 6-ти місячний строк нарахування пені встановлений статтею 232 ГК України, оскільки інше не встановлено Договором, встановив, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі чого суд задовольняє позов у цій частині.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 25,35 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
Верховний Суд України підкреслив, що платежі встановлені ст.625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
Отже, Верховний Суд України розв'язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.
14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання.
Відповідальність у вигляді 3% річних з простроченої суми у разі порушення строків оплати також передбачена п.7. Комерційної пропозиції №2/7.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними, а тому суд задовольняє позов у цій частині.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40108599) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; адреса для листування: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд.10; код ЄДРПОУ: 42206328) заборгованість за електричну енергію у розмірі 9 699 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 71 коп., заборгованість по пені у розмірі 106 (сто шість) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 25 (двадцять п'ять) грн. 35 коп., а також судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "22" червня 2021 р.
Суддя Т.О. Пономаренко