22 червня 2021 року Справа № 915/1573/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши без виклику сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія”,
вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017;
до фермерського господарства “Зерноград-V ”,
57210, вул. Соборна, буд. 58, смт. Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область;
про: стягнення пені, інфляційнийх витрат та 3 % річних у загальній сумі 395916 грн. 98 коп.,-
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Миколаївська електропостачальна компанія” пред'явлено позов до фермерського господарства (ФГ) “Зерноград-V” про стягнення грошових коштів у сумі 15916 грн. 98 коп., (з урахуванням закриття ухвалою від 22.06.2021 провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу) з яких: 5702 грн. 21 коп. - пеня; 1425 грн. 37 коп. - 3% річних; 8789 грн. 40 коп. - інфляційні витрати; з посиланням на неналежне виконання ФГ “Зерноград-V” грошового зобов'язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 30.09.2020 № 46/1348 (далі-договір), а саме, зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар, унаслідок чого у відповідні періоди прострочень позивачем здійснено нарахування пені в порядку п. 5 комерційної пропозиції до договору та на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних витрат, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито провадження в даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження
ФГ “Зерноград-V” у відзиві, зареєстрованому у Господарському суді Миколаївської області 25.02.2021 за вх. № 3014/21, вказує, що при розрахунку інфляційних витрт було допущено помилку, а підстави нарахування пені за вересень 2020 року відсутні, оскільки договір від 30.09.2020 № 46/1348 укладено 30.09.2020 року. Крім того, у відзиві ФГ “Зерноград-V” просить суд зменшити штрафні санкції, з посиланням, зокрема, на скрутне фінансове становище відповідача та положення ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України, якими передбачене право суду на зменшення розміру неустойки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір від 30.09.2020 № 40/1348 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір), за умовами якого ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” (далі - постачальник) продає електричну енергію ФГ “Зерноград-V” (далі - споживач) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п. 2.1 договору).
Споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (п. 6.2 договору).
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком № 1 до договору; умови договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.2 договору).
Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, викладеної в додатку № 2 до договору (п. 3.3 договору).
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком №1 до договору (п. 3.4 договору).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору; спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.п. 5.1-5.2 договору).
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.п. 5.4-5.5 договору).
Розрахунки споживача здійснюються на поточний рахунок; при цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.6 договору).
Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційний пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (п. 5.7 договору).
Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ; у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.8 договору).
Сторонами погоджено, що договір укладається на строк, зазначений в комерційний, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1 договору).
Договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання Споживачем (Відповідачем) заяви приєднання до Договору і укладається на строк до 01 квітня 2021 року (включно) (п. 8 Комерційної пропозиції).
Умовами пунктів 2-3 обраної відповідачем комерційної пропозиції, яка є невід'ємним додатком до договору, передбачено, що оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. У випадку співпадіння дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок Постачальника.
Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі-Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі-ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, “Акт прийняття-передавання товарної продукції” та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження Споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку Споживача без зауважень.
Платіжний документ формується постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до Договору. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті Постачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому Договором.
Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного після розрахункового - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ними ознайомлений.
Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.
Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.
Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Використання Сервісу надає споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього Договору.
Згідно пункту 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Додатком № 1 до договору є заява приєднання, що підписана 30.09.2020 уповноваженою особою ФГ “Зерноград-V”.
Крім того, у заяві-приєднанні відповідачем погоджено початок постачання електричної енергії з 30.09.2020.
На виконання умов договору ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” поставлено відповідачу електричну енергію в загальному обсязі відповідно до акту про прийняття-передавання товарної продукції: від 30.09.2020 на суму 468272 грн. 33 коп. з ПДВ; засвідчений підписами уповноважених представників сторін та скріплених печатками сторін.
На оплату зазначеного обсягу електроенергії ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” виставлено відповідачу рахунки: № 40/1348/9/1 на суму 468272 грн. 33 коп. з ПДВ, з терміном оплати до 12.10.2020.
Указаний рахунок отримано ФГ “Зерноград-V”, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці рахунку, та оплачені частково у сумі 88272 грн. 33 коп., згідно платіжних доручень: від 19.10.2020 №69 на суму 18727 грн. 33 коп.; від 20.10.2020 №75 на суму 11900 грн.; від 21.10.2020 №77 на суму 17000 грн.; від 26.10.2020 №82 на суму 11100 грн., від 29.10.2020 №83 на суму 10000 грн. 00 коп., від 29.10.2020 №84 на суму 20000 грн..
За твердженнями позивача, зазначені рахунок оплачено несвоєчасно, що не оспорюється ФГ “Зерноград-V”; внаслідок цього на суми допущених відповідачем прострочень ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати стягнення яких є предметом спору в даній справі.
Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (чч. 1, 3 ст. 275 ГК України).
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (чч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Сторонами в п. 5.8 договору погоджено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.8 договору).
Згідно п. 5 комерційної пропозиції, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, який здійснюється нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Отже, нарахування на суму вартості спожитої відповідачем активної електроенергії за час прострочення її оплати пені та 3 % річних: за рахунком №46/1348/9/1 за період 13.10-17.12.2020, а також інфляційних втрат за період листопад - грудень 2020 відповідає умовам договору, чинному законодавству і обставинам справи.
Подані позивачем розрахунки нарахувань: пені у сумі 5702 грн. 21 коп.; 3 % річних у сумі 1425 грн. 37 коп. - суд визнає правильними і зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.
Щодо стягнення інфляційних втрат, то суд не погоджується з розрахунком, що здійснив позивач.
Так, судом перераховано суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період листопада - грудень 2020 року за допомогою програми "ipLex", сума якого становить 8404 грн. 46 коп., яка підлягають задоволенню. В частині стягнення 384 грн. безпідставно нарахованих інфляційних втрат у позові слід відмовити.
Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру підлягаючих до стягнення штрафних санкцій, суд приходить до такого.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на тяжкі “фінансові” дні для України, а також на те, що ФГ “Зерноград-V” є сільськогосподарським товаровиробником, отже, господарська діяльність має сезонний характер, окрім цього через несприятливі погодні умови у 2020 році частина врожаю загинула, а також додаткові труднощі виникли внаслідок запровадження карантину.
Позивач у відповіді на відзив заперечує щодо задоволення клопотання відповідача, вважаючи про його необґрунтованим та безпідставним, так як, зокрема: несвоєчасна оплата відповідачем платежів за спожиту електричну енергію має негативні наслідки фінансового характеру для позивача, що в свою чергу може ускладнити або поставити під загрозу постачання електричної енергії всім споживача позивача.
Господарським законодавством передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 ГК України).
Ураховуючи викладені обставини та приписи законодавства, інтереси обох сторін, приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, зокрема, свободу договору, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність, суд не вбачає підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій.
Таким чином, позов ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, ураховуючи те, що судом визнано позовні вимоги обґрунтованими частково, витрати ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія” на оплату позовної заяви судовим збором належить відшкодувати за рахунок відповідача у розмірі 232 грн. 99 коп.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” задовольнити частково.
2. Стягнути з фермерського господарства “Зерноград-V ” (57210, вул. Соборна, буд. 58, смт. Воскресенське, Вітовський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 40973903), на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія”, вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 42129888, грошові кошти в загальній сумі 15916 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 98 коп., із яких:
5702 (п'ять тисяч сімсот дві) грн. 21 коп. - пеня; 1425 (одна тисяча чотриста двадцять п'ять) грн. 37 коп. - 3 % річних; 8404 (вісім тисяч чотириста чотири) грн. 46 коп. - інфляційні втрати - на п/р № НОМЕР_1 в АТ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код 42129888,
а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 232 (двісті тридцять дві) грн. ? на п/р № НОМЕР_2 в АТ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код 42129888.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Копії даного рішення направити учасникам справи на адреси, зазначені у вступній частині рішення.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Коваль.