17.06.2021 Справа № 914/817/21
За позовною заявою: Фермерського господарства “Рисовський”, с. Зубра, Пустомитівський район, Львівська область
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м.Львів
про: визнання незаконними, недійсними державні реєстрації земельних ділянок
Суддя У.І. Ділай
Секретар В.Д.Андрусик
За участю представників:
Від позивача: І.Г.Рисовський - голова
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фермерського господарства “Рисовський”, до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання незаконними, недійсними державні реєстрації земельних ділянок.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2021, справу №914/817/21 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 07.04.2021 позов залишено без руху.
21.04.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 07.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.05.2021.
Ухвалою від 27.05.2021 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 17.06.2021.
Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2021 просив закрити провадження та повернути сплачений судовий збір.
У судове засідання 27.05.2021 представник відповідача не з'явився.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки на виконанні в відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження з виконання наказу №5/79 виданого 13.10.1994 господарським судом Львівської області про зобов'язання Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру до 13 жовтня 1994 року виділити фермерському господарству «Рисовський» 4 га землі під розширення землі ф/господарства із ділянки 17 га землі яку додатково відведено Зубрянській сільській раді в запас із земель радгоспу «Львівський». Рішення суду не оспорено, встановлені обставини в судовому порядку не спростовані. Рішення набрало законної сили. Разом з тим, позивач зазначив, що відповідач ігноруючи вимоги державного виконавця, і надалі не вчинив жодних дій по виконанню вказаного наказу суду а із кадастрової карти стало відомо що 12.11.2020 в межах присудженої земельної ділянки, яка, на думку позивача, винесена в натурі згідно проекту землеустрою при виконанні судового рішення, державним кадастровим реєстратором П.П Корилкевичем всупереч ст.24 п.6-3,4 Закону України «Про державний земельний кадастр» здійснено дві державні реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами:
-№4623683300:03:000:0009 пл.3,838 га, що передана в приватну власність,
-№4623683300:03:000:0008 пл.2,35га що передана в приватну власність.
У відзиві відповідач повідомив, що земельна ділянка площею 2,3590 із кадастровим номером 4623683300:03:000:0008, яка розташована на території Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА 338822 виданого 17 червня 2005 року, відповідно до розпорядження голови Пустомитівської райдержадміністрації №304 від 20.05.2005. Державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 17.06.2005.
Земельна ділянка ділянку площею 3.8283 із кадастровим номером 4623683300:03:000:0009, яка розташована на території Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №338823 виданого 17 червня 2005 року, відповідно до розпорядження голови Пустомитівської райдержадміністрації №304 від 20.05.2005. Державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 17.06.2005.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною другою статті 13 Конституції України унормовано, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають права власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов'язані з набуттям і реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, є цивільно-правовими.
Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі №911/2034/16 зазначила, що вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов'язки, безпосередньо стосується прав та обов'язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справах № 488/6211/14-ц та № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до пункту першого частини 1 статі 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Зважаючи на викладене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що спір, який є предметом цього розгляду, з огляду на суб'єктний склад (фізичні особи, за якими оформлено права власності на землю), та характер спірних правовідносин, їх необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку закрити провадження у справі.
Розглянувши заяву про повернення сплаченого судового збору та матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
У матеріалах справи наявний оригінал квитанції №9228-1508-8365-5263 від 31.03.2021 про сплату судового збору в розмірі 2270,00грн та оригінал квитанції №0.0.2098693013.1 від 21.04.2021 про сплату судового збору в розмірі 2270,00грн, а також судом перевірено підтвердження зарахування судового збору на казначейський рахунок.
Зважаючи на заяву позивача, Господарський суд Львівської області приходить до висновку її задоволити та повернути ОСОБА_3 (згідно із квитанціями є платником) з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 4540,00грн .
Керуючись п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», п.1 ч.1 ст.231, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Провадження у справі закрити.
2.Повернути ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з державного бюджету судовий збір в розмірі 2270,00грн, сплачений відповідно до квитанції №9228-1508-8365-5263 від 31.03.2021 та судовий збір в розмірі 2270,00грн, сплачений відповідно до квитанції №0.0.2098693013.1 від 21.04.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя У.І. Ділай