17.06.2021 р. Справа № 914/696/21
За позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, м. Львів в інтересах держави в особі
позивача: Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», м. Львів,
про розірвання договору оренди землі № Ф-3084 від 19.11.2018.
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Прокурор: Винницька Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Цап П.М.,
від відповідача: Фрусенко А.О.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів - програми фіксування судового процесу (судового засідання) «Акорд».
Суть спору. На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» про розірвання договору оренди землі № Ф-3084 від 19.11.2018.
Позовна вимога обгрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати за її користування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19 березня 2021 року справу № 914/696/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.03.2021 позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2021, встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Протокольною ухвалою від 22.04.2021 Господарський суд Львівської області відклав судове засідання на 20.05.2021. Ухвалою від 22.04.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомив прокурора та відповідача про дату, час і місце наступного судового засідання.
У підготовчому засіданні 20.05.2021 суд оголосив перерву до 03.06.2021, а згодом продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів та продовжив перерву до 17.06.2021.
01.06.2021 на адресу суду надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди (вх.№2297/21) з текстом цієї угоди, у якій вони просять затвердити мирову угоду, закрити провадження у даній справі, зазначивши, що питання щодо розірвання договору оренди землі № Ф-3084 від 19.11.2018 було вирішено шляхом подання цієї заяви.
09.06.2021 прокурор подав пояснення (вх.№13623/21), у якому підтримав заявлений позов та зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачена в подальшому заборгованість чи укладена мирова угода щодо сплати такої, а запропонована суду мирова угода фактично є відмовою позивача від позову, укладена з порушенням інтересів держави в особі територіальної громади м. Львова, а тому не може бути затверджена судом, просить позов задоволити.
11.06.2021 прокурор подав додаткові пояснення (вх.№14133/21 від 16.06.2021), у яких, посилаючись на постанову ВС від 07.04.2021 у справі №911/15/19, п.34 ч.1 ст.26, п.16 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.116, 124 ЗК України, просить відмовити у затвердженні мирової угоди, з підстав відсутності рішень міської ради щодо про надання згоди на укладення мирової угоди з відповідачем, а також її підписання зі сторони позивача не уповноваженою особою.
15.06.2021 відповідач подав відповідь на пояснення прокурора. Зазначив, що сторонами досягнуто домовленості і заборгованість відповідачем з орендної плати, яка існувала на момент звернення з позовом, погашена повністю, відповідач зобов'язався на майбутнє дотримуватись умов договору оренди землі від 19.11.2018. На орендованій земельній ділянці за спірним договором розміщені об'єкти нерухомого майна, які належать відповідачу на праві приватної власності, про що також зазначено у п.1 вказаного договору, а отже, у випадку розірвання договору оренди, передача вказаної ділянки іншим суб'єктам неможлива. Зазначає, що покликання прокурора на постанову ВС від 07.08.2021 є безпідставними, оскільки обставини наведеної справи та даної справи є різними з огляду на те, ЛМР не приймала рішень щодо розірвання спірного договору оренди землі. Ухвала ЛМР від 20.09.2018 №3974 «По продовження ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» терміну оренди земельних ділянок по вул.Стрийській, 108» є чинною. Повноваження підписанта мирової угоди зі сторони позивача підтверджені вказаною ухвалою.
Прокурор підтримав позовні вимоги та заперечив проти затвердження мирової угоди, з підстав. наведених у поясненнях. Зазначив, що погашення заборгованості з орендної плати не перешкоджає вирішенню судом питання про розірвання відповідного договору оренди землі.
Представники сторін у судове засідання з'явились, зазначили про відсутність заборгованості за договором оренди землі, підтвердили, що уклавши мирову угоду врегулювали усі спірні питання. Повідомили, що наслідки укладення мирової угоди знають і розуміють.
Дослідивши матеріали справи, мирову угоду від 24.03.2021 та заяву сторін про її затвердження, заслухавши учасників процесу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч. ч. 1-4 ст. 192 ГПК України).
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін. Таким чином, сторонам у справі надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.
Мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов'язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов'язанням з метою врегулювання такого спору.
Слід зазначити, що сторонами у цій справі є ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» та Львівська міська рада, а Керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова в силу положень ст.41 ГПК України виступає як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Суд також відзначає, що дискреційні повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду виключно у випадках, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Права та повноваження органів місцевого самоврядування з розпорядження майном комунальної власності шляхом передання його в оренду, а також напрями використання коштів, отриманих від передання в оренду об'єктів комунальної власності визначені у Законі України «Про місцеве самоврядування» та у Законі України «Про оренду землі».
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до положень статей 15, 16, 316, 317, 319, 761 ЦК України, статей 60, 61 Закону України «Про місцеве самоврядування» та статей 5, 21 Закону України «Про оренду землі», спори, які виникають у зв'язку із користуванням (у т.ч. - переданням в оренду) об'єктами комунальної власності (у т.ч. - земельними ділянками), пов'язані з реалізацією прав та охоронюваних законом інтересів власника цього майна - відповідної територіальної громади, від імені та в інтересах якої діє відповідний орган місцевого самоврядування. У зв'язку із цим такі спори стосуються прав та охоронюваних законом інтересів відповідної територіальної громади та органу, який представляє та захищає права та охоронювані законом інтереси цієї територіальної громади.
Вказаній нормі кореспондують норми статей 317 та 319 ЦК України, якими визначені права власника: власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України); власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 319 ЦК України).
У мировій угоді зазначено, що згідно інформації управління адміністрування місцевих та залучення фінансів про стан розрахунків по орендній платі за землю у 2019-2021 роках за договором оренди землі №Ф-3084 від 19.11.2018 заборгованість ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» по орендній платі за землю відсутня. Відповідач ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» зобов'язується дотримуватися умов договору оренди землі від 19.11.2018. Позивач та відповідач після затвердження господарським судом Львівської області цієї мирової угоди відмовляються від будь-яких взаємних вимог та претензій щодо вимог, які є предметом розгляду по справі №914/696/21, крім зобов'язань, що випливають з умов цієї мирової угоди. Сторонами у засіданні підтверджено, що заборгованість з орендної плати, яка виникла у зв'язку із складністю фінансового становища через запровадження на території України карантинних заходів, спричинених Covid-19, уже погашена. А саме наявність такої заборгованості була підставою для звернення прокурора з позовом до суду.
Підтримуючи поданий позов про розірвання договору оренди землі, прокурор покликається на позицію Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №911/15/19 про те, що врегулювання спору шляхом відмови від розірвання договору оренди землі без винесення такого питання на розгляд сесії міської ради є неправомірним в силу п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У пунктах 56-58, 61 наведеної постанови Верховний Суд відзначає: «Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір оренди був укладений на виконання рішення Головурівської сільради від 29.05.2008 № 968-22-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) ТОВ «Агро-Інвест» для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей на території села Кийлів Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області». Відповідно до пункту 5.3.1 договору оренди (в редакції договору про внесення змін від 21.10.2010) розірвання цього договору в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця можливе у випадку несплати орендної плати протягом шести місяців. Підставою для розірвання договору оренди за ініціативою орендодавця є рішення сільської ради. Крім того, саме позивачем на адресу прокуратури спрямовано лист від 08.08.2018 (т. 1, а. с. 34) щодо вжиття заходів представницького характеру, у якому міститься посилання на рішення Головурівської сільради від 23.07.2018 №799-28-VІІ «Про стягнення орендної плати та припинення користування земельними ділянками ТОВ «Агро-Інвест». Водночас Головурівський сільський голова Чуй М. І. одноособово, без попереднього розгляду, погодження даного питання на сесії сільської ради, прийняв рішення про відмову від розірвання договору оренди внаслідок укладення мирової угоди з ТОВ «Агро-Інвест» у справі № 911/15/19.»
Суд відзначає, що висновки ВС викладені у постанові від 07.04.2021 у справі №911/15/19, на які посилається прокурор, не є релевантними для даного спору, адже рішення про припинення права користування земельною ділянкою Львівською міською радою не приймалося. Натомість, у справі, на яку покликається прокурор, рада прийняла рішення про розірвання договору, а сільський голова усупереч такому рішенню уклав мирову угоду. Тому Верховний Суд звернув увагу, що для укладення мирової угоди необхідно було рішення ради, адже вона перед цим прийняла рішення про розірвання договору оренди.
Судом встановлено, що мирова угода викладена сторонами у письмовій формі, підписана повноважними особами сторін. Повноваження Пайонкевич Г.К., представника Львівської міської ради, підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 18.03.2021, і така особа вправі укладати мирову угоду. Умови мирової угоди не суперечать положенням ст. 192 ГПК України, стосуються інтересів сторін щодо предмету позову, не суперечать вимогам чинного законодавства, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, не є невиконуваними.
Відповідно до ст. 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Суд наголошує, що за змістом ст.192 ГПК України вирішення питання щодо укладання мирової угоди належить до процесуальних прав сторін, в той час як інші учасники справи не наділені повноваженнями щодо їх схвалення або заперечення. Хоча частиною п'ятою статті 55 ГПК України передбачено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті, разом з тим, зазначена норма не може бути застосована до процесу укладення мирової угоди, який врегульований статтями 191-192 ГПК України. Вказане відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №911/427/19, та спростовує викладені в поясненнях твердження прокурора.
Окрім того, суд також бере до уваги те, що на орендованій земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна, які належать відповідачу на праві приватної власності (п.1 спірного договору оренди), а відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), тобто така дія відбувається автоматично, в силу прямої норми закону (аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №911/2244/18).
Заслуговує на увагу також твердженням відповідача, що у випадку розірвання спірного договору оренди землі, кошти за оренду земельної ділянки у подальшому не надходитимуть до місцевого бюджету, чим і будуть порушені інтереси держави в особі територіальної громади м. Львова.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що укладена сторонами мирова угода підлягає затвердженню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Судом встановлено, що прокурор при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2'270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 421 від 15.03.2021.
Як вбачається зі змісту мирової угоди, у ній сторонами не передбачено порядок розподілу судових витрат, однак 17.06.2021 представник відповідача подав заяву (вх.№14264/21), що у випадку затвердження мирової угоди ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» відшкодує усі судові витрати зі сплати судового збору. У судовому засіданні представник підтвердив наведене.
За таких обставин, враховуючи укладення сторонами мирової угоди до прийняття рішення у справі, затвердження мирової угоди судом та з урахуванням п.4 ст.130 ГПК України і поданої відповідачем заяви, суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат.
Керуючись ст. ст. 46, 130, 192, 231, 234, 235 ГПК України, суд
1. Спільну заяву Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» про затвердження мирової угоди задовольнити.
2. Затвердити мирову угоду від 31.05.2021, укладену Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», у наступній редакції:
« МИРОВА УГОДА
м. Львів 31 травня 2021
Ми, що нижче підписались, сторони у справі №914/696/21, яка розглядається господарським судом Львівської області, а саме: Львівська міська рада (адреса: м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ - 04055896), надалі іменується - позивач, від імені та в інтересах якої діє представник згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України Пайонкевич Гелена Каземирівна, яка наділена повноваженнями на підписання мирової угоди у цій справі від імені позивача, та Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» (79014, м. Львів, вул.Кутова,8-А/І; код ЄДРПОУ 31145614), надалі іменується - відповідач, від імені та в інтересах якого діє директор Зузак Євген Тіберійович, який наділений повноваженнями на підписання мирової угоди цій справі від імені відповідача, з метою позасудового врегулювання спору, що виник між позивачем та відповідачем щодо розірвання договору оренді землі та повернення земельної ділянки орендодавцеві, керуючись ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, дійшли згоди про мирне врегулювання спору шляхом укладення цієї мирової угоди на таких умовах:
1. Згідно інформації про стан розрахунків по орендній платі за землю у 2019-2021 роках за договором оренди землі, який укладений з ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» 19.11.2018 року та зареєстрований за №Ф-3084 (наданої листом управління адміністрування місцевих та залучення фінансів від 28.05.2021 № 4-2201-4677), інформація про заборгованість по орендній платі за землю ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» відсутня.
2. Відповідач ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» зобов'язується дотримуватися умов договору оренди землі від 19.11.2018 року (зареєстрованого у Львівській міській раді 19.11.2018 року за № Ф-3084, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ф-3 вчинено запис).
3. Позивач та відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.
4. Дана мирова угода є обов'язковою для позивача та відповідача і підлягає затвердженню господарським судом Львівської області шляхом винесення відповідної ухвали.
5. Ця мирова угода набирає чинності з моменту затвердження господарським судом Львівської області відповідною ухвалою і діє до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією мировою угодою.
6. Позивач та відповідач після затвердження господарським судом Львівської області цієї мирової угоди відмовляються від будь-яких взаємних вимог та претензій щодо вимог, які є предметом розгляду по справі №914/696/21, крім зобов'язань, що випливають з умов цієї мирової угоди.
7. Провадження у справі №914/696/21 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України закривається одночасно із затвердженням цієї мирової угоди господарським судом Львівської області.
8. У випадку невиконання (неповного виконання) відповідачем у поряду та строк, які визначені цією мировою угодою зобов'язань, ухвала Господарського суду Львівської області про затвердження цієї мирової угоди може бути пред'явлена позивачем (стягувачем) до примусового виконання у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
9. Ця мирова угода складена у трьох однакових примірниках, по одному для кожної із сторін та господарського суду Львівської області, які мають однакову юридичну силу.
10. Сторони дають свою згоду на внесення положень цієї мирової угоди до ухвали господарського суду Львівської області про затвердження мирової угоди.
Позивач: Львівська міська рада
79000, м. Львів, пл. Ринок, 1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр»
79014, м. Львів, вул.Кутова,8-А/1».
3. Провадження у справі № 914/696/21 закрити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод Каменяр» (79014, м. Львів, вул. Кутова, 8-А/1; код ЄДРПОУ 31145614) на користь Львівської обласної прокуратури (79008, пр-т Шевченка, 17/19; код ЄДРПОУ 02910031) 2'270,00 грн. судового збору.
5. Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та може бути пред'явлення до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
Стягувач: Львівська міська рада (79000, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод Каменяр» (79014, м. Львів, вул. Кутова, 8-А/1; код ЄДРПОУ 31145614).
Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлений ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2021.
Суддя Б.І. Яворський