24.05.2021 р. cправа № 914/304/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі Зусько І.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір», м.Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христини Романівни, Львівська область, м.Винники
про скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно збудованої добудови до будівлі
за участю представників
від позивача: Кулик А.Я.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір» про скасування державної реєстрації права власності, зобов'язання привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно збудованої добудови до будівлі.
Ухвалою суду від 09.02.2021 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали на виправлення допущених недоліків шляхом надання суду відомостей про місцезнаходження відповідача; доказів відправлення відповідачеві та третій особі копій доданих до позовної заяви документів (заяви про забезпечення позову); доказів наявності повноважень у особи, яка засвідчувала додані до позовної заяви копії документів (або шляхом надання суду копій документів, засвідчених повноважною особою).
Ухвалою суду від 10.03.2021 р. прийнято справу до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Бойко Христину Романівну, підготовче засідання у справі призначено на 29.03.2021 р.
26.03.2021 р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№7406/21) про відкладення розгляду справи та продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву.
29.03.2021 р. позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№7451/21).
Ухвалою суду від 29.03.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 29.03.2021 р., продовжено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, відкладено підготовче засідання на 19.04.2021 р.
Ухвалою суду від 19.04.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 19.04.2021 р., продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 24.05.2021 р.
В судове засідання 24.05.2021 р. з'явився представник позивача.
Здійснюючи розгляд справи в підготовчому провадженні, суд вважає за необхідне вирішити раніше подану позивачем заяву про забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову Львівська міська рада зазначала, що нею подано позов про скасування державної реєстрації права власності ТзОВ «Сапфір» на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «В-1», «В'-1», «В''-1» загальною площею 206,2 кв. м (реєстраційний номер, об'єкта нерухомого майна1646075946101) та приведення до попереднього стану земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинно збудованої добудови до будівлі на АДРЕСА_1 .
В позовній заяві позивач заявляв, що відповідач здійснив самочинну прибудову до приміщення вулканізації за відсутності містобудівних умов і обмежень, повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність до експлуатації, а в договорі оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 , укладеному між ЛМР та ТзОВ «Сапфір», є заборона на здійснення капітального будівництва на цій земельній ділянці, оскільки вона знаходиться у межах червоних ліній.
Як ствердив позивач, державний реєстратор зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності ТзОВ «Сапфір» на об'єкт самочинного будівництва на АДРЕСА_1 з порушенням вимог законодавства за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Заявник звернув увагу суду на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що об'єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці на підставі іпотечного договору №695 від 05.10.2012 р. та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №2707 від 06.10.2017 р., іпотекодавцем об'єкта є ТзОВ «Сапфір», а іпотекодержателем - ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя чи на підставі виконавчого напису нотаріуса і в такому випадку Львівській міській раді необхідно буде звертатися зі ще одним позовом до наступного власника про скасування державної реєстрації права власності, а можливе рішення суду про задоволення позову не буде виконане.
На переконання позивача, з метою реального виконання рішення суду, доцільним є забезпечення позову шляхом заборони вчинення органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; нотаріусам; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій; територіальним органам Міністерства юстиції України та іншим), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлової будівлі літ. «В-1», «В'-1», «В''-1» загальною площею 206,2 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1646075946101).
Розглянувши подану заяву, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.3 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, заявник у своїй заяві не навів жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими він пов'язує застосування такого заходу забезпечення позову, та достатнього обгрунтування своєму припущенню про те, що існує ризик унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.
Стверджуючи про можливе звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки, яким є майно, державна реєстрація права власності на яке оспорюється, заявник, фактично, лише припускає можливість виникнення таких обставин та не наводить підтверджень тому, що договір іпотеки не виконується відповідачем чи доказів того, що іпотекодержатель має підстави і намір вчиняти відповідні дії.
Дослідивши подану заяву, суд вказує, що наведені у ній міркування, за умови відсутності будь-яких доказів на їх підтвердження, не надають суду можливості дійти однозначних висновків про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, відповідно, такі посилання самі по собі не можуть слугувати достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, іпотекодержатель не є відповідачем у даній справі та не залучений до участі в ній в будь-якому статусі, тому в разі вжиття заходів забезпечення позову буде порушенню права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Правомірність відповідного договору іпотеки не є предметом позову у даній справі, а забезпечення позову саме зазначеним способом напряму пов'язане з правами незалученої до справи особи. Вжиття таких заходів забезпечення позову має бути співставлене з правами такої особи на мирне володіння майном у розумінні Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод крізь призму доктрини «легітимного сподівання».
Цей підхід ґрунтується на принципі верховенства права, закріпленому у статті 129 Конституції України, відповідає засадам справедливого суду, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відображає реалізацію принципу необхідності дотримання при обранні заходу забезпечення позову належного балансу інтересів всіх зацікавлених осіб, до яких у даному випадку, безумовно, належить ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість поданої заяви про забезпечення позову та неможливість вжиття обраних заявником заходів, а тому у її задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.81, 137, 140, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви Львівської міської ради про забезпечення позову.
2. Витребувати у відповідача копію договору іпотеки №695 від 05.12.2012 р., укладений з ОСОБА_1 .
3. Відкласти підготовче засідання на 08.06.21 о 16:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128, зал судових засідань №3 (2-й поверх).
4. Визнати явку представників учасників справи в судове засідання необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, учасники справи можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
5. Запропонувати учасникам справи:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: https://e-court.mail.gov.ua, та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді у конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України. Детальнішу інформацію про переваги «Електронного суду», а також інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015
- надавати суду всі необхідні документи в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв'язку.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Суддя З.П. Гоменюк