просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
15 червня 2021 року м. Харків Справа № 913/275/21
Провадження № 14/913/275/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,
при секретарі судового засідання Славгородській К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до відповідача Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто», м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 224242,69 грн.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 224242,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 252796041 від 15.04.2021, право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 27.06.2017 набуто відповідачем - Приватним підприємством «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто», про що вчинено відповідну реєстрацію. Підставою для звернення позивача до суду с даним позовом стало невиконання відповідачем вимог законодавства про оренду землі в частині здійснення плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4412900000:06:022:0034.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд ухвалив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Також, вказаною ухвалою суд повідомив учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 15.06.2021.
Сторони правом на участь в судовому засіданні 15.06.2021 своїх уповноважених представників не скористались.
08.06.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 02.06.2021, в якому він проти позову заперечує, з огляду на наступне.
Як зазначає відповідач, з тексту позовної заяви вбачається, що на підставі рішень Сєвєродонецької міської ради № 138 від 30.12.2010 та № 430 від 29.03.2011 між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір № 441290004000309 оренди землі від 01.08.2011. На підставі якого передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7599 га - землі транспорту, зв'язку (під 9/1000 частки будівель та споруд), кадастровий номер 4412900000:06:022:0034, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 25 років.
На підставі договору дарування 9/1000 часток об'єкту - комплексу будівель та споруд від 10.04.2012, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області, зареєстрованого в реєстрі № 740, право власності на об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 переходить до ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Тобто з позовної заяви слід розуміти нібито ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 вищезазначений об'єкт нерухомості, але це не відповідає дійсності.
Договір дарування 9/1000 часток об'єкту - комплексу будівель та споруд від 10.04.2012, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області, зареєстрованого в реєстрі № 740, право власності на об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 був укладений між володільцем 9/1000 часток об'єкту - комплексу будівель та споруд ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому КП «Сєвєродонецьке БТІ 03.04.2-12 року за № 33702712 на бланку СЕВ № 808656, реєстраційний номер майна 17850876, відчужуване майно складається з автозаправного блоку мастила - літ. «М», м/, м//, АДРЕСА_3 загальною площею 50,3 кв. м. що підтверджується Договором дарування 9/1000 часток об'єкту - комплексу будівель та споруд від 10.04.2012, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області, зареєстрованого в реєстрі № 740.
Як зазначає відповідач, між ОСОБА_3 та Сєвєродонецькою міською радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,7599 га - землі транспорту, зв'язку (під 9/1000 частки будівель та споруд), кадастровий номер 4412900000:06:022:0034, яка знаходиться адресою: АДРЕСА_1 не укладався.
Після звернення ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради 05.06.2012 ОСОБА_2 від Сєвєродонецької міської ради надійшов договір оренди від 01.02.2013, згідно п. 13 договору оренди від 01.02.2013 року сторони визнають, що орендар користується земельною ділянкою площею 0,7599 га під 9/1000 часток комплексу будівель та споруд з 20.12.2012 при цьому сторони також визнають що орендатор фактично користувався земельною ділянкою з 19.04.2012 р.
Орендна плата донараховується за фактичний строк користування земельною ділянкою: щомісячно в розмірі з 19.04.2012 р. по 29.10.2012 р. 4396,40 гривень, з 30.10.2012 р. по 19.12.2012 р. - 6280,57 гривень, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендар зобов'язаний сплатити донараховану орендну плату по строку оплати у м'ясці, у якому одержав цей договір.
З умовами договору наданим Сєвєродонецькою міською радою Саян М.Р. не погодився та звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області для захисту своїх прав.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду по справі від 30.05.2014 № 428/9389/13-ц за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом Сєвєродонецької міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки вирішено зобов'язати Сєвєродонецьку міську раду (вул. Леніна 32, м. Сєвєродонецьк, Луганської області ідентифікаційний код 26204220) укласти з ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 договір оренди земельної ділянки розміром 0,7599 га (7599 кв. м.) за адресою: АДРЕСА_1 в наступній редакції (витяг п. 13):
«13. Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Сторони визнають, що орендар користується земельною ділянкою площею 0,7599 га під 9/1000 часток комплексу будівель та споруд з моменту підписання Акту прийняття земельної ділянки в натурі».
Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 08.12.2016 по справі № 428/9389/13-ц провадження № 22ц/782/924/16 рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 травня 2014 року залишив без змін, зазначивши, що в діючому законодавстві України дійсно відсутня імперативна норма, яка б визначала обов'язковість визначення в договорі оренди землі умови щодо сплати за землю за фактичний строк користування земельною ділянкою з моменту набуття у власність нерухомого майна.
Відповідач зазначає, що до моменту відчуження ОСОБА_2 автозаправного блоку мастила загальною площею 50,3 кв. м, який становить 9/1000 реальних часток об'єкта - комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 рішення Сєвєродонецького міського суду від 30.05.2014 по справі № 428/9389/13-ц не виконала та договір оренди зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_2 не уклала.
Таким чином між ОСОБА_2 та Сєвєродонецькою міською радою договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,7599 га - землі транспорту, зв'язку (під 9/1000 частки будівель та споруд), кадастровий номер 4412900000:06:022:0034, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не укладався і земельна ділянка не використовувалася. Таким чином ніяких прав на оренду земельної ділянки та її використання ОСОБА_2 не мав і такі права не могли перейти від ОСОБА_2 до відповідача після укладання договору купівлі-продажу від 26.06.2017, згідно якого ОСОБА_2 передав у власність ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» автозаправний блок мастила літ М?, м", Пд3, № 32 № 33 загальною площею 50,3 кв. м, який становить 9/1000 реальних часток об'єкта - комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 .
Посилання позивача на ст. 377 ЦК України - до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача свідчить про те, що відповідач мав право укласти договір оренди земельної ділянки розміром 0,7599 га (7599 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , після чого її використовувати.
Також відповідач у відзиві зазначив, що в наданому позивачем суду переліку справ судової практики, зокрема правова позиція Великої Палати Верховного суду в постановах: від 12.06.2019 у справі № 487/10128/13-ц та від 26.06.2019 у справі № 87/430/16-ц, та інших наведених справах не є аналогічними справами даного спору. Позивачем не наведеного жодної справи по якій було прийняте рішення про стягнення орендної плати без укладання договору оренду за відсутності факту використовування земельної ділянки.
Разом з тим відповідач навів свої приклади судової практики.
Відповідач також у відзиві посилається на те, що договір оренди вищезазначеної земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладено. Позивачем не надано жодного доказу користування відповідачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, на думку відповідача, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування за вищевказаною земельною ділянкою в розмірі 224 242,69 грн на користь позивача, оскільки вказані вимоги є необгрунтовані та безпідставні.
Також відповідач повідомив, що основним видом його діяльності є пасажирські перевезення автомобільним транспортом. На придбаному 9/1000 частку об'єкту - комплексу будівель та споруд планувалося зробити диспетчерську службу з механіком, а на земельній ділянці - стоянку для автобусів. Але у зв'язку з фінансовими труднощами відповідач до теперішнього часу не має можливості добудувати споруду (фактично 9/1000 часток об'єкту - комплексу будівель та споруд складає одна споруда незавершеного будівництва) та використовувати земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно абз. 15 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку або виконував на її території будь-які дії.
Відповідачем була придбана споруда (незавершене будівництво) загальною площею 50,3 кв.м, що підтверджується у розділі «Актуальна інформація про право власності» інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 180455513 від 10.09.2019. Дана довідка була сформована головним спеціалістом Болтовою Ніною Петрівною за ініціативою відповідача. Крім того всупереч вимогам ст.ст. 5, 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» Сєвєродонецькою міською радою жодного разу не було здійснено перевірки земельного законодавства стосовно використання земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 44129000000:06:022:0034.
Враховуючи вищевикладене просить у задоволенні позову відмовити.
15.06.2021 від позивача на електрону пошту суду надійшла відповідь на відзив б/н від 15.06.2021, підписана електронним цифровим підписом, в якій позивач заперечує проти доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне.
Зокрема, позивач посилається на те, що відповідач у відзиві акцентує увагу на порядку набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 4412900000:06:022:0034, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та наводить обставини, що характеризують відносини з користування ОСОБА_2 зазначеною вище земельною ділянкою. Однак, позивач вважає, що зазначені аргументи не стосуються суті справи та не мають братися до уваги судом, оскільки предметом позову у справі № 913/275/21 є стягнення заборгованості з плати за землю у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 4412900000:06:022:0034, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 за умовами договору № 441290004000309 від 01.08.2011 на підставі ст. 141 ЗК України, ст. 120 ЗК України, ст. 7 ЗУ «Про оренду землі».
У позовній заяві також наведено правову позицію висловлену у Постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 у справі № 913/328/20 за апеляційною скаргою Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 17.08.2020 за позовом Сєвєродонецької міської ради до Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» про стягнення безпідставно збережених коштів. Справа № 913/328/20 розглядалася за спором між тими самими сторонами, однак з інших підстав. Позивачем було заявлено вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів з ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4412900000:06:022:0034, однак судом у задоволенні позовних вимог було відмовлено, оскільки за умови існування чинного договору №441290004000309 оренди землі від 01.08.2011 щодо спірної земельної ділянки, кондикційні відносини між землевласником та фактичним землекористувачем не виникли, тому належним є стягнення саме заборгованості з орендної плати, чим обумовлені позовні вимоги у справі № 913/275/21.
Крім того, позивач зазначив, що перелік справ, які містяться у позовній заяві на підтвердження правової позиції Верховного суду містить позиції прийняті за результати спорів у подібних правовідносинах, тому можуть братися до уваги судом при прийнятті рішення у справі № 913/275/21.
На думку позивача, позиція відповідача про недоведеність фактичного використання ним спірної земельної ділянки кадастровий номер 4412900000:06:022:0034, є нікчемною, оскільки ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» з 27.06.2017 є власником об'єкта нерухомого майна, який розташований на спірній земельній ділянці, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджує фактичне використання відповідачем земельної ділянки комунальної власності.
Щодо наведених відповідачем положень Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» позивач зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, та визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 189 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про охорону земель», сільські, селищні, міські, районні та обласні ради здійснюють самоврядний контроль за використанням та охороною земель. Питання щодо порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель вирішується безпосередньо органом місцевого самоврядування на відповідній території.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідач помилково ототожнює поняття «державного контролю» та «самоврядного контролю» за використанням та охороною земель, та звинувачує Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області у невиконанні повноважень, виконання яких покладено на орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
В той же час, Сєвєродонецькою міською військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області, в рамках виконання повноважень з самоврядного контролю за використанням та охороною земель, здійснюється претензійно-позовна робота щодо відповідача з метою повернення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів, оскільки таке користування призводить до неповного надходження коштів до місцевого бюджету м. Сєвєродонецьк.
Враховуючи викладене позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
01.08.2011 між Сєвєродонецькою міською радою (надалі - орендодавець) та ОСОБА_1 (надалі - орендар) укладено договір оренди землі № 441290004000309, за умовами якого орендодавець, на підставі рішень сесії Сєвєродонецької міської ради за № 138 від 30.12.2010 та № 430 від 29.03.2011 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - землі транспорту, зв'язку (під 9/1000 частки комплексу будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1 договору).
Відповідно до п. п. 2, 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7599 га, в тому числі: під капітальною одноповерховою будівлею - 0,0038 га, під спорудами - 0,0079 га, під проходами, проїздами та площадками - 0,7482 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна.
Згідно п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:06:022:0034 становить: 2008 р. - 645915,00 гривень, 2009 р. - 744094,08 гривень, 2010 р. - 788016,30 гривень, з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. - 788016,30 гривень, з 01.07.2011 р. - 1507337,64 гривень.
Договір укладено на 25 років строком по 29 грудня 2035 року включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку згідно з актом приймання-передачі протягом трьох днів у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану та несвоєчасного звільнення земельної ділянки має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується в судовому порядку (п. 20 договору).
В пункті 35 договору сторони погодили, що дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку на який його було укладено.
Договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення (за бажанням однієї із сторін договору) та його державної реєстрації (п. 41 договору).
Договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Сєвєродонецьк Луганської області 21.09.2011 за № 441290004000309.
Земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,7599 га, була передана ОСОБА_1 в користування за актом передачі - прийняття земельної ділянки в натурі, який підписано сторонами 21.09.2011.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів, на підставі договору дарування 9/100 часток об'єкту - комплексу будівель і споруд, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О., 01.11.2011 в реєстрі за № 4142, зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» 22.11.2011, реєстраційний номер 17850876, номер запису 460 в книзі 1, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 32137351, об'єкт нерухомого майна був відчужений ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_2 .
На підставі договору дарування 9/100 часток об'єкту - комплексу будівель і споруд від 10.04.2012, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Малаховим С.О., зареєстрованого в реєстрі за № 740, право власності на об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_2 .
Після звернення ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради 05.06.2012 ОСОБА_2 від Сєвєродонецької міської ради надійшов договір оренди від 01.02.2013. Вивчивши умови даного проекту ОСОБА_2 не погодився з деякими його пунктами щодо необхідності сплати орендної плати з моменту набуття нерухомого майна у власність та звернувся до суду для спонукання Сєвєродонецьку міську раду укласти зазначений договір оренди земельної ділянки на умовах, які б відповідали діючому законодавству України та не порушували його інтереси.
Встановлено, що рішенням Сєвєродонецького міського суду від 30.05.2014 у справі № 428/9389/13-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки було задоволено. Зобов'язано Сєвєродонецьку міську раду укласти з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки розміром 0,7599 га (7599 кв. м.) за адресою: АДРЕСА_1 в редакції, наведеній в рішенні суду.
Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 08.12.2016 у справі № 428/9389/13-ц рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 травня 2014 року залишив без змін.
Проте, Сєвєродонецькою міською радою рішення Сєвєродонецького міського суду від 30.05.2014 у справі № 428/9389/13-ц не виконано, договір оренди земельної ділянки розміром 0,7599 га (7599 кв. м.) за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 не було укладено.
26.06.2017 між ОСОБА_2 та відповідачем - Приватним підприємством «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Михайловським А.Т., зареєстрований в реєстрі за № 2021, за яким останній прийняв у власність об'єкт нерухомого майна.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, з 27.06.2017 власником об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є Приватне підприємство «Сєвєродонецьке Комфорт - Авто» на підставі договору купівлі - продажу № 2021 від 26.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Михайловським А.Т.
Матеріали справи свідчать про те, що 21.08.2019 відповідач направив на адресу позивача лист № 89-ю від 21.08.2019, в якому просив переоформити в оренду на Приватне підприємство «Сєвєродонецьке Комфорт - Авто» земельну ділянку площею 0,7599 га під 9/1000 частини комплексу будівель і споруд, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 4412900000:06:022:0034.
В листі від 16.09.2019 № 4995 позивач роз'яснив відповідачу про необхідність звернення з відповідною заявою та переліком необхідних документів щодо оформлення права користування земельною ділянкою комунальної власності до Центру надання адміністративних послуг Сєвєродонецької міської ради.
05.03.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1168 з вимогою щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.
08.04.2020 позивач звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Луганській області з листом від 08.04.2020 № 1638, в якому просив надати інформацію щодо надходжень плати за користування земельною ділянкою у вигляді земельного податку або орендної плати за землю від Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт - Авто» за період з 27.06.2017 по 29.02.2020.
Відповідно до інформації Головного управління Державної податкової служби у Луганській області № 2750/9/12-32-52-07 від 23.04.2020 Приватне підприємство «Сєвєродонецьке Комфорт - Авто» не є платником плати за землю (земельного податку чи орендної плати).
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, наданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 4412900000:06:022:0034, загальною площею 0,7599 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за Сєвєродонецькою міською радою; у розділі «відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку» зазначено ОСОБА_1 .
Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 224242,69 грн за період з 01.04.2018 по 31.03.2021.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України (у редакції станом на 21.09.2011) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України (у редакції станом на 21.09.2011), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції станом на 21.09.2011) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
У відповідності до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції станом на 21.09.2011) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (у редакції станом на 21.09.2011) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
У розумінні наведених положень законодавства, зокрема частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, частини 2 статті 377 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.07.2019 у справі № 911/2244/18, від 04.07.2019 у справі № 914/1925/18, від 23.05.2019 у справі № 922/109/18, від 18.04.2019 у справі № 913/210/18, від 03.03.2018 у справі № 904/6296/17, від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18.
При цьому суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін до договору стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено у законі.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 913/153/18.
Водночас, згідно статті 125 Земельного кодексу України (у редакції станом на 21.09.2011), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції станом на 21.09.2011) визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на 21.09.2011) обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Тобто, в силу імперативних вимог статті 125 Земельного кодексу України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу та частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 та постанові Верховного суду від 13.03.2020 у справі №913/224/18.
Судом встановлено, що державну реєстрацію права оренди як речового права на спірну земельну ділянку попереднім землекористувачем - ОСОБА_1 здійснено 21.09.2011.
Тобто, станом на час відчуження ОСОБА_1 будівель, розташованих на спірній земельній ділянці за договором дарування № 4142 від 01.11.2011, у ОСОБА_1 виникло право оренди земельної ділянки (стаття 125 Земельного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі № 441290004000309 від 01.08.2011 укладено на 25 років, строком по 29.12.2035 включно.
Отже, 22.11.2011 (договір дарування № 4142 від 01.11.2011) у ОСОБА_1 автоматично припинилося, а у ОСОБА_3 автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 0,7599 га за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, договір оренди землі № 441290004000309, укладений 01.08.2011 між ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою, не припинив 22.11.2011 дію в цілому, а в цей день 22.11.2011 відбулася заміна сторони в зобов'язанні, а саме орендаря, з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .
В подальшому, 10.04.2012 у зв'язку з укладанням договору дарування № 740 від 10.04.2012 у ОСОБА_3 автоматично припинилося право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 0,7599 га за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_2 10.04.2012 автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 0,7599 га за адресою: АДРЕСА_1 на умовах договору оренди землі від 01.08.2011 № 441290004000309, оскільки рішення Сєвєродонецького міського суду від 30.05.2014 у справі № 428/9389/13-ц не було виконало і новий договір оренди земельної ділянки між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_2 не було укладено.
Також, слід зазначити, що на підставі договору купівлі - продажу № 2021 від 26.06.2017, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем, останній отримав право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 252796041 від 15.04.2021, право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 набуто відповідачем - Приватне підприємство «Сєвєродонецьке Комфорт - Авто», про що вчинено відповідно реєстрацію 27.06.2017.
Таким чином, відповідач з моменту набуття у власність об'єкту нерухомості є орендарем землі на умовах, встановлених договором оренди № 441290004000309 від 01.08.2011 та в силу цього статусу є зобов'язаною стороною із здійснення орендної плати.
Тобто, 27.06.2017 (договір купівлі - продажу № 2021 від 26.06.2017) у ОСОБА_2 автоматично припинилося, а у Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт - Авто» автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою площею 0,7599 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Аналогічно у договорі оренди землі № 441290004000309, укладеного 01.08.2011 між ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою відбулася заміна сторони в зобов'язанні, а саме орендаря, з ОСОБА_2 на Приватне підприємство «Сєвєродонецьке Комфорт - Авто».
Тобто відповідач з моменту набуття у власність об'єкту нерухомості є орендарем землі на умовах, встановлених договором оренди № 441290004000309 від 01.08.2011 та в силу цього статусу є зобов'язаною стороною із здійснення орендної плати. Відтак доводи відповідача про те, що він не користується земельною ділянкою є юридично не спроможними, оскільки сам факт володіння нерухомістю, яка розташована на земельній ділянці, в достатній мірі підтверджує використання відповідачем такої земельної ділянки.
Враховуючи наведені норми законодавства, відповідач фактично став стороною договору оренди землі № 441290004000309 від 01.08.2011, за яким у нього виник обов'язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
За приписами абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1. статті 288 Податкового кодексу України»).
У зв'язку з невиконання відповідачем вимог законодавства про оренду землі в частині здійснення плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4412900000:06:022:0034 за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 утворилась заборгованість сумі 224242,69 грн.
Доказів погашення боргу відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» про стягнення 224242,69 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» (ідентифікаційний код 36077806, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Танкістів, будинок 27) на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44083662, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 32) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 224242,69 грн та перерахувати їх на р/р UA658999980334189812000012499, отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м. Сєвєр/18010600, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110, код класифікації доходів бюджету 18010600. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» (ідентифікаційний код 36077806, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Танкістів, будинок 27) на користь Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44083662, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 32) витрати зі сплати судового збору в сумі 3363,64 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено - 22 червня 2021 року.
Суддя Є.А. Лісовицький