просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
15 червня 2021 року м. Харків Справа № 910/4583/21
Провадження № 14/913/228/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,
при секретарі судового засідання Славгородській К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Харків
до відповідача Державної установи «Центр пробації», м. Київ
про стягнення 15126,07 грн
У засіданні брали участь:
від позивача - адвокат Седньов М.Ю., діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5183 від 26.09.2018, довіреність № 6306 від 12.01.2021;
від відповідача - представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державної установи «Центр пробації» заборгованість за Договором оренди комерційної нерухомості та відшкодування комунальних послуг від 09.04.2019 № 63Е100-894/19/419Г в сумі 12805,88 грн, пеню в сумі 1273,89 грн, інфляційні втрати в сумі 557,97 грн та 3% річних в сумі 488,33 грн. Всього - 15126,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Укртелеком» на праві власності належить будівля за адресою: Луганська обл., Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Леніна, буд. 132. 09.04.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди вказаного приміщення № 63Е100-894/19/419Г. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором від 09.04.2019 № 63Е100-894/19/419Г в частині оплати за користування орендованими приміщеннями, у відповідача перед позивачем за період з листопада 2019 року по серпень 2020 року утворилась заборгованість в сумі 12805,88 грн. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості. Разом з тим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Позивач просить розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 № 910/4583/21 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Державної установи «Центр пробації» про стягнення 15126,07 грн передано на розгляд до Господарського суду Луганської області.
Частиною 6 статті 31 ГПК України визначено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.
У відповідності до ч. 7 ст. 31 ГПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4583/21. Суд ухвалив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Також вказаною ухвалою суд повідомив учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 25.05.2021.
19.05.2021 від відповідача на електрону пошту суду надійшов електронний лист, в якому міститься відзив на позовну заяву 19.05.2021 № 1835/11/11.01-21 та клопотання б/н б/д, яким відповідач просить судове засідання, призначене на 25.05.2021, провести за відсутності представника відповідача. Вказаний електронний лист не засвідчено електронним цифровим підписом, про що було складено акт від 19.05.2021.
Враховуючи те, що подані заявником в електронній формі відзив на позовну заяву та клопотання не скріплені електронним цифровим підписом уповноваженої особи, вони не можуть вважатися оригіналами електронних документів, у зв'язку з чим не приймаються судом до розгляду, проте долучаються до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.05.2021 розгляд справи було відкладено на 15.06.2021.
25.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 19.05.2021 № 1835/11/11.01-21, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду на наступне:
- Державною установою «Центр пробації» сплачено комунальні послуги та оренду комунальної нерухомості за 2019 рік, зокрема, проведено оплату за листопад 2019 року на загальну суму 3555,83 грн та грудень 2019 року на загальну суму 4754,29 грн.
- до позовної заяви позивачем додано копію акту № 63-КІВ-19-552 від 30.11.2019 (за листопад 2019 року) за оплату послуг з утримання майна, оренду комерційної нерухомості, послуг з енергозабезпечення на загальну суму 3611,69 грн та копію акту № 63-КІВ-19-635 від 31.12.2019 (за грудень 2019 року) за оплату послуг з утримання майна, оренду комерційної нерухомості, послуг з енергозабезпечення на загальну суму 4810,15 грн, що не відповідає сумі, номеру та даті розрахунку - акту, по якому проведено відповідачем оплату за комунальні послуги та оренду комерційної нерухомості за листопад-грудень 2019 року;
- договір оренди комерційної нерухомості та відшкодування комунальних послуг або додаткової угоди до договору на 2020 рік не укладено;
- акти за 2020 рік відповідач не отримував;
- позивачем нарахована пеня за десять місяців, що суперечить вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
14.06.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 11.06.2021 № 26-15/236, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Зокрема, у відповіді на відзив позивач заперечує проти того, що договір на 2020 рік не було укладено, оскільки відповідач продовжив користуватися предметом оренди після спливу 2019 року, предмет оренди не повернув.
Також позивач посилається на те, що 31.12.2019 відповідно до акту приймання-передачі майна відповідач повернув лише частину площі орендованого приміщення (28,4 м2 з 51,5 м2, які орендувались). Відповідно до акту приймання-передачі майна від 14.08.2020 відповідач повернув решту орендованого приміщення.
З огляду на вказані обставини, позивач дійшов висновку, що договір оренди продовжував діяти до 14.08.2020 та припинив свою дію лише після повернення відповідачем орендованого майна, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний оплатити повністю час фактичного користування приміщенням.
Щодо оплат відповідача позивач зазначив, що за спірний період відповідачем було сплачено 8310,12 грн, про що було зазначено і відповідачем, отже сторони не мають спору з наведеного питання.
Разом з тим, позивач зазначив, що надає відповідні рахунки за спірний період, а також частково докази поштової відправки.
Позивач повідомив, що в подальшому листування зі сторони позивача здійснювалось простими поштовими листами, у зв'язку з чим він не має відповідних поштових квитанцій. Крім того, позивач посилається на те, що чинне законодавство не містить обов'язку надсилати рахунки чи акти в договірних орендних правовідносинах рекомендованим листом. Позивач не може бути примушений направляти відповідачу рахунки рекомендованим листом та зберігати докази поштового відправлення, оскільки це не передбачено ані нормами діючого законодавства, ані умовами договору.
Крім того, на думку позивача, наведена обставина не має правового значення для вирішення спору, оскільки ніяк не впливає на обсяг та зміст взаємних прав та обов'язків орендодавця та орендаря. Орендар зобов'язаний оплатити час фактичного користування предметом оренди, що прямо передбачено нормами ст. ст. 759-797 ЦК України. Час фактичного користування орендованим приміщенням прямо вбачається з актів приймання-передачі приміщення, які підписані обома сторонами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» на праві власності належить будівля за адресою: Луганська обл., Біловодський район, смт. Біловодськ, вул. Леніна (вул. Центральна), буд. 132, що підтверджується копією дублікату Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.10.2004 серії НОМЕР_1 та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.10.2004 № 5011043, які містяться в матеріалах справи.
09.04.2019 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (надалі - орендодавець) та Державною установою «Центр пробації» (надалі - орендар) було укладено договір оренди комерційної нерухомості та відшкодування комунальних послуг № 63Е100-894/19/419Г (надалі - договір).
За умовами вказаного договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину комерційного нежитлового приміщення (далі - майно), розташоване за адресою: 92801, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 132. Загальна площа приміщень 51,5 м2, а саме кімната № 1-102 площею 23,7 м2 - з метою розміщення Станично-Луганського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області, а також кімната № 1-103 площею 11,7 м2, кімната № 1-104 площею 11,4 м2 - з метою розміщення Біловодського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області та площі загального користування, які розраховуються виходячи з 10% коефіцієнту площ переданих в оренду і становлять 4,7 м2. Майно знаходиться на балансі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (далі - балансоутримувач). Балансоутримувач забезпечує комунальні послуги (електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не впливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором (п. 1.1. договору).
Балансова вартість майна, яке передається в оренду станом на 18.03.2019 становить 46521,93 грн (п. 1.2. договору).
Згідно п. 2.1. договору передача орендареві майна у строкове платне користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.
Передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору (п. 2.2. договору).
Майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення терміну дії договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за Актом передачі-приймання, звіреним з Актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1. цього договору, разом з отриманим від орендодавця усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди (п. 2.3. договору).
За умовами п. 3.1. договору за домовленістю сторін орендна плата складається з плати за приміщення.
В пункті 3.1.1. договору сторони визначили, що за базовий місяць оренда майна становить 35,00 грн без ПДВ (20%) за 1м2 приміщень (додаток 2). Крім того, ПДВ 7,00 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 42,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди за 51,5 м2 всієї орендної площі становить 1802,50 грн. Крім того, ПДВ (20%) 360,50 грн. Разом з ПДВ 20% - 2163,00 грн (додаток 4).
У відповідності до п. 3.1.2. договору розмір місячної орендної плати є фіксованим та не підлягає коригуванню на індекс інфляції.
Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов'язання (п. 3.1.3. договору).
Загальна сума по договору складає: 51536,00 грн, в тому числі ПДВ 8589,33 грн (п. 3.1.4. договору).
Згідно п. 3.1.5. договору сума орендної плати по договору за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 25956,00 грн. В тому числі ПДВ - 4326,00 грн.
В пункті 3.1.6. договору сторони визначили, що орієнтовна сума витрат на відшкодування комунальних послуг з 01.01.2019 по 31.12.2019 відповідно до розрахунку (додаток 3) до цього договору складають 25580,00 грн, в тому числі ПДВ - 4263,33 грн, а саме:
- теплопостачання: 12720,00 грн:
- електропостачання: 11460,00 грн;
- водопостачання та водовідведення: 1400,00 грн.
За умовами п. 3.5. договору відшкодування комунальних послуг складається з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ «Укртелеком» (додаток 3).
Відповідно до п. 3.6. договору до орендної плати орендар оплачує витрати по відшкодуванню комунальних послуг п. 3.5. та вносить плату за них окремо в строк, зазначений у п. 3.10 договору (додатком 3).
За умовами п. 3.7. договору орендар відшкодовує витрати на електропостачання у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.10. договору.
У відповідності до п. 3.9. договору орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з розрахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом п'яти робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акту про надані послуги.
Орендна плата та плата за відшкодування комунальних послуг перераховуються орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надання послуг (п. 3.10. договору)
Щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати та витрат на відшкодування комунальних послуг за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця (п. 3.11. договору).
Орендна плата за перший місяць обчислюється згідно з п. 3.1.1, з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акту приймання-передачі орендованого майна. Оплата за перший місяць оренди здійснюється орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання Акта приймання-передачі орендованого майна та підлягає оплаті протягом п'яти робочих днів, рахунок за перший місяць оренди передається орендарю одночасно з Актом приймання-передачі майна (п. 3.12. договору).
У відповідності до умов договору орендодавець має право: вимагати своєчасної оплати оренди майна (пп. 5.1.1 п. 5.1. договору), змінювати розмір орендної плати в порядку, передбаченому договором (пп. 5.1.2. п. 5.1. договору).
За умовами пп. 6.1.3. п. 6.1. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та платежі на відшкодування комунальних послуг, передбачені цим договором.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та законодавством України (п. 8.1. договору).
В пункті 8.2. сторони зазначили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Згідно пункту 12.1., цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до грудня 2019 року включно, а в частині здійснення розрахунків - до їх виконання. Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2019 року.
Відповідно до умов договору від 09.04.2019 № 63Е100-894/19/419Г орендодавець передав, а орендар прийняв комерційну нерухомість, розташовану за адресою: 92801, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 132. Загальна площа приміщень 51,5 м2, а саме кімната № 1-102 площею 23,7 м2 - з метою розміщення Станично-Луганського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області, а також кімната № 1-103 площею 11,7 м2, кімната № 1-104 площею 11,4 м2 - з метою розміщення Біловодського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області та площі загального користування, які розраховуються виходячи з 10% коефіцієнту площ переданих в оренду і становлять 4,7 м2.
Вказане підтверджується Актом приймання-передачі майна від 09.04.2019, складеним та підписаним сторонами за договором.
Додатковою угодою № 1 від 27.08.2019 сторони зменшили суму договору на оплату електропостачання (КЕКВ 2273) на 2292,00 грн, в тому разі ПДВ-382,00 грн, після чого загальна сума договору становитиме 49244,00 грн, в тому числі ПДВ - 8207,33 грн.
Разом з тим, вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни до п. 3.1.4. Розділу 3 «Умови розрахунку», виклавши його в наступній редакції: « 3.1.4. Загальна сума по договору складає 49244,00 грн., в тому числі ПДВ 8207,33 грн.».
Крім того, сторони внесли зміни до п. 3.1.6. Розділу 3 «Умови розрахунку», виклавши його в наступній редакції: « 3.1.6. Орієнтовна сума витрат на відшкодування комунальних послуг з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року складає 23288,00 грн, в тому числі ПДВ - 3881,33 грн, згідно з розрахунком, наведеним у додатку 3, який є невід'ємною частиною цього договору, в тому числі:
- теплопостачання: 12720,00 грн:
- електропостачання: 9168,00 грн;
- водопостачання та водовідведення: 1400,00 грн.».
Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за користування орендованими приміщеннями, а також комунальних послуг за договором від 09.04.2019 № 63Е100-894/19/419Г за період з листопада 2019 року по серпень 2020 року.
Як стверджує позивач, відповідач має заборгованість перед позивачем за вказаним договором за період з листопада 2019 року по серпень 2020 року в сумі 12805,88 грн. Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної заборгованості. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 1273,89 грн за період з 01.07.2020 по 31.12.2020, інфляційні втрати в сумі 557,97 грн, нараховані за період прострочення з 01.01.2020 по 31.12.2020, та 3% річних в сумі 488,33 грн за період з 21.12.2019 по 31.12.2020.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
У відповідності до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
В пункті 3.9. договору сторони домовились, що орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з розрахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом п'яти робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акту про надані послуги.
Орендна плата та плата за відшкодування комунальних послуг перераховуються орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надання послуг (п. 3.10. договору).
Згідно п. 3.11. договору щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати та витрат на відшкодування комунальних послуг за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.
В пункті 3.12. договору сторони визначили, що орендна плата за перший місяць обчислюється згідно з п. 3.1.1, з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акту приймання-передачі орендованого майна. Оплата за перший місяць оренди здійснюється орендарем на підставі розрахунку, який складається орендодавцем на дату підписання Акта приймання-передачі орендованого майна та підлягає оплаті протягом п'яти робочих днів, рахунок за перший місяць оренди передається орендарю одночасно з Актом приймання-передачі майна.
Отже, обов'язок по сплаті орендної плати та плати за відшкодування комунальних послуг виникає у орендаря лише після отримання ним виставлених орендодавцем рахунків, які надаються йому разом з актами про надання послуг. При цьому, виходячи з п. 3.9. договору, акти про надання послуг повинні узгоджуватися між орендарем та орендодавцем.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами, відповідно до ст. 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В якості доказів наявності у відповідача заборгованості за договором № 63Е100-894/19/419Г від 09.04.2019 по оплаті орендованого приміщення та комунальних послуг у період з листопада 2019 року по серпень 2020 року позивач надав до позовної заяви копії Актів на загальну суму 21116,00 грн:
- № 63-КІВ-19-552 від 30.11.2019 на суму 3611,69 грн за період з 01.11.2019 по 30.11.2019;
- № 63-КІВ-19-635 від 31.12.2019 на суму 4810,15 грн за період з 01.12.2019 по 31.12.2019;
- № 63-КІВ-19-998, 189 від 31.01.2020 на суму 2153,14 грн за період з 01.01.2020 по 31.01.2020;
- № 63-КІВ-19-998, 188 від 29.02.2020 на суму 2193,80 грн за період з 01.02.2020 по 29.02.2020;
- № 63-КІВ-19-998, 187 від 31.03.2020 на суму 1983,66 грн за період з 01.03.2021 по 31.03.2020;
- № 63-КІВ-19-998, 191 від 30.04.2020 на суму 1868,94 грн за період з 01.04.2020 по 30.04.2020;
- № 63-КІВ-19-998, 190 від 31.05.2020 на суму 1308,79 грн за період з 01.05.2021 по 31.05.2020;
- № 63-КІВ-19-998, 185 від 30.06.2020 на суму 1293,89 грн за період з 01.06.2020 по 30.06.2020;
- № 63-КІВ-19-998, 186 від 31.07.2020 на суму 1309,75 грн на суму за період з 01.07.2020 по 31.07.2020;
- № 63-КІВ-19-998, 192 від 31.08.2020 на суму 582,19 грн за період з 01.08.2020 по 14.08.2020.
Суд звертає увагу на те, що вищевказані Акти підписані тільки позивачем та не містять підпису відповідача, отже не узгоджені з останнім відповідно до п. 3.9. договору.
Разом з тим, відповідач стверджує, що не отримував акти за 2020 рік, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
Доказів вручення або надсилання Актів відповідачу матеріали справи не містять.
Слід також зазначити, до позовної заяви не було надано доказів надання відповідачу рахунків, або їх отримання останнім. У зв'язку з чим, ухвалою суду від 25.05.2021 було запропоновано позивачу надати докази направлення відповідачу рахунків на оплату орендної плати та плати за відшкодування комунальних послуг.
Позивач до відповіді на відзив надав суду рахунки, в тому числі, за спірний період.
На підтвердження направлення виставлених позивачем рахунків Державній установі «Центр пробації» позивач надав копії наступних документів: список № 6 листів рекомендованих зі штампом пошти від 18.01.2020, фіскальний чек від 18.01.2020, список № 2342 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в ЦОКК Харків зі штампом пошти від 18.01.2020, три фіскальних чека від 29.11.2019, список № 23 листів рекомендованих (без дати), список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в ЦОКК Харків зі штампом пошти від 29.11.2019.
Суд дійшов висновку, що вищевказані документи не є належними доказами направлення рахунків відповідачу, оскільки з них не можливо встановити що 29.11.2019 та 18.01.2020 позивач направляв на адресу відповідача саме рахунки на оплату орендованого приміщення та комунальні послуги.
Крім того, суд звертає увагу на те, що за умовами п. 3.10. договору рахунки виставляються орендодавцем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Натомість, всі надані суду рахунки сформовані в останні дні кожного місяця протягом спірного періоду, що суперечить умовами договору.
Разом з тим, позивач наполягає на тому, що предмет оренди відповідач не повернув, а продовжував ним користуватися після 2019 року та у відповідача перед позивачем за період з листопада 2019 року по серпень 2020 року утворилась заборгованість в сумі 12805,88 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір оренди комерційної нерухомості та відшкодування комунальних послуг або додаткової угоди до договору на 2020 рік не укладався, а за комунальні послуги та оренду комерційної нерухомості за 2019 рік він розрахувався з позивачем, тому відсутні підстави для сплати ним заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних витрат по договору.
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 12.1. передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до грудня 2019 року включно, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання. Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2019 року.
Таким чином, строк дії договору від 09.04.2019 № 63Е100-894/19/419Г закінчується 31 грудня 2019 року.
В якості доказів відсутності заборгованості за договором перед позивачем за 2019 рік відповідач надав підписані сторонами копії рахунків за листопад та грудень 2019 року, які є одночасно Актом передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг):
- Рахунок - АКТ № 63-КІВ-19-36.134 від 06.12.2019 на суму 3555,83 грн за період з 01.11.2019 по 30.11.2019;
- Рахунок - АКТ № 63-КІВ-19-36.135 від 06.12.2019 на суму 4754,29 грн за період з 01.12.2019 по 31.12.2020.
Всього на суму 8310,12 грн.
З наданих відповідачем копій платіжних доручень вбачається, що вищевказані рахунки були повністю оплачені відповідачем:
- за платіжним дорученням № 9677 від 06.12.2019 на суму 565,97 грн - призначення платежу: оплата за теплопостачання за листопад 2019 року, акт № 63-КІВ-19-36.134 від 06.12.2019;
- за платіжним дорученням № 9671 від 06.12.2019 на суму 726,22 грн - призначення платежу: оплата за електропостачання за листопад 2019 року, акт № 63-КІВ-19-36.134 від 06.12.2019;
- за платіжним дорученням № 9675 від 06.12.2019 на суму 100,64 грн - призначення платежу: оплата за водопостачання за листопад 2019 року, акт № 63-КІВ-19-36.134 від 06.12.2019;
- за платіжним дорученням № 9673 від 06.12.2019 на суму 2163,00 грн - призначення платежу: оплата за оренду приміщення за листопад 2019 року, акт № 63-КІВ-19-36.134 від 06.12.2019;
- за платіжним дорученням № 9680 від 06.12.2019 на суму 1764,43 грн - призначення платежу: оплата за теплопостачання за грудень 2019 року, акт № 63-КІВ-19-36.135 від 06.12.2019;
- за платіжним дорученням № 9678 від 06.12.2019 на суму 726,22 грн - призначення платежу: оплата за електропостачання за грудень 2019 року, акт № 63-КІВ-19-36.135 від 06.12.2019;
- за платіжним дорученням № 9679 від 06.12.2019 на суму 100,64 грн - призначення платежу: оплата за водопостачання за грудень 2019 року, акт № 63-КІВ-19-36.135 від 06.12.2019;
- за платіжним дорученням № 9683 від 06.12.2019 на суму 2163,00 грн - призначення платежу: оплата за оренду приміщення за грудень 2019 року, акт № 63-КІВ-19-36.135 від 06.12.2019.
За таких підстав, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за листопад та грудень 2019 року є необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Разом з тим, судом враховується наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Згідно п. 2.3. договору сторони, майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення терміну дії договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за Актом передачі-приймання, звіреним з Актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1. цього договору, разом з отриманим від орендодавця усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди.
Таким чином, відповідно до умов договору відповідач повинен був повернути орендоване приміщення (загальна площа 51,5 м2) не пізніше 31.12.2019 року, про що скласти та підписати з позивачем Акт передачі-приймання.
Матеріали справи свідчать про те, що 31.12.2019 сторони склали та підписали Акт передачі-приймання майна. Проте, згідно вказаного Акту орендар передав, а орендодавець прийняв відповідно до умов Договору № 63Е100-894/19/419/Г від 09.04.2019 комерційну нерухомість розташовану за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 132, загальною площею 28,4 м2.
Отже, всупереч умовам договору 31.12.2019 відповідач повернув позивачу лише частину площі орендованого приміщення.
Решту орендованого приміщення - комерційну нерухомість розташовану за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 132, загальною площею 23,1 м2 відповідач повернув 14.08.2020, про що свідчить складений та підписаний сторонами Акт передачі-приймання майна від 14.08.2020.
При цьому, як свідчать матеріали справи, сторони не продовжували строк дії договору шляхом укладання додаткової угоди до нього; договір оренди комерційної нерухомості та відшкодування комунальних послуг на 2020 рік між позивачем та відповідачем не укладався.
Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
З огляду на те, що відповідач не повернув частину орендованого приміщення у встановлений договором строк (31.12.2019), суд дійшов висновку, що відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням, тому враховуючи приписи ст. 764 ЦК України, договір оренди комерційної нерухомості та відшкодування комунальних послуг слід вважати продовженим на 2020 рік.
Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості, яка нарахована ним за 2020 рік, слід зазначити наступне.
За умовами договору оплата за оренду приміщення та відшкодування комунальних послуг здійснюється відповідачем виключно на підставі виставлених позивачем рахунків (п. 3.9., п. 3.10. договору). Таким чином, обов'язок по оплаті орендованого приміщення та відшкодуванню комунальних послуг виникає у відповідача після отримання рахунків від позивача.
В той же час, позивачем не надано належних доказів виставлення відповідачу рахунків за 2020 рік, тобто фактично не надано доказів, що у відповідача виникло зобов'язання по оплаті орендованого приміщення та відшкодуванню комунальних послуг за період з 01.01.2020 по 14.08.2020. За таких підстав, позовні вимоги в цій частині також є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 1273,89 грн слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 8.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та законодавством України.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 230 Господарського кодексу України).
В пункті 8.2. договору сторони визначили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за весь час прострочення.
Отже, штрафні санкції у вигляді пені стягуються з учасника господарських відносин лише в разі порушення ним строків виконання грошових зобов'язань. Оскільки відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за договором не було порушено, вимога щодо стягнення пені в сумі 1273,89 грн не підлягає задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 557,97 грн та 3% річних в сумі 488,33 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з тим, що відповідач не прострочив виконання грошового зобов'язання, відсутні підстави для сплати останнім інфляційних втрат та 3% річних, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 557,97 грн та 3% річних в сумі 488,33 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено - 22 червня 2021 року.
Суддя Є.А. Лісовицький