Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
17 червня 2021 рокуСправа № 912/1540/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, 21029)
до Фермерського господарства "Віра" (с. Мар'ївка, Новомиргородський район, Кіровоградська область, 26041)
про стягнення 170 018,19 грн,
секретар судового засідання Безчасна Н.Г.
представники:
від позивача - Бешлей Б.В., довіреність № 9 від 01.05.21 ( в режимі відеоконференції );
від відповідача - участі не брали;
в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" до Фермерського господарства "Віра" про стягнення 170 018,19 грн, з яких: 84 025,16 грн основна заборгованість, 24 341,77 грн пеня, 61 651,26 грн річні відсотки з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" зазначило, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умови Договору поставки №04-02-К-ДМ від 01.04.2019 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару з Фермерського господарства "Віра" підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою від 25.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1540/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 17.06.2021 о 12:00, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні участі не брав, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового направлення № 2502205076894.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив такі обставини.
01.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" та Фермерським господарством "Віра" укладено Договір поставки №04-02-К-МД (далі - Договір, а.с. 8-12), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) партіями у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а саме: мінеральне добриво, мікродобриво, а покупець зобов'язується прийняти товар та повести оплату за нього.
Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару, чинні відносно товару коди за відповідними класифікаторами, варіант тарування та/або пакування товару, виробник та країна походження товару, одиниці виміру кількості товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії товару визначаються в Договорі та/або у відповідній специфікації (надалі - Специфікація) до Договору, яка є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що оплата конкретної партії товару проводиться у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у Договорі, оплати у розмірі вартості партії товару, зазначеної у відповідній специфікації, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання покупцем даної партії Товару, якщо інший термін та/або порядок оплати партії товару не вказаний у відповідній специфікації. Зобов'язання покупця зі сплати ціни Товару вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця відповідно до платіжних реквізитів, вказаних Постачальником у цьому Договорі.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що відносно окремої партії товару відповідною Специфікацією може бути передбачено інший строк та/або порядок розрахунків.
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін та закінчується 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за Договором зобов'язань.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с.9-11).
Позивач згідно із Специфікацією № 1 від 01.04.2019 поставив відповідачу товар - органо-мінеральне добриво "Добродій" та добриво "Добродій - комфорт" на загальну суму 154 025,16 грн (а.с. 20).
У п. 1 вказаної Специфікації визначено, що товар продається на умовах товарного кредиту. Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, зазначену у даній Специфікації в наступні строки: 100% до 31.10.2019.
На оплату вартості отриманого товару позивачем надано відповідачу рахунок на оплату № 1148 від 01.04.2019 на суму 154 025,16 грн (а.с. 21).
Отримання товару відповідачем підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною № 11-00203 від 27.11.2019 на суму 154 025,16 грн (а.с. 22).
Відповідачем оплачено вартість отриманого товару частково, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 503 від 21.11.2019 на суму 30 000,00 грн та № 526 від 03.01.2020 на суму 40 000,00 грн (а.с. 23 - 24).
Решту вартості отриманого товару у розмірі 84 025,16 грн, відповідачем не сплачено.
Щодо сплати суми боргу позивач направив відповідачу претензію № 13 про сплату заборгованості на загальну суму: 166 972,57 грн за вих. № 67 від 27.04.2021 із вимогою протягом 3-х календарних днів з дня отримання цієї претензії перерахувати суму основного боргу, а також суму нарахованої пені та відсотків річних за порушення виконання грошового зобов'язання. Докази направлення та отримання претензії наявні у матеріалах справи, з яких вбачається, що претензія отримана відповідачем (а.с. 13 - 17).
Однак, відповідач суму заборгованості перед позивачем не сплатив. Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
В силу вимог ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Укладений між сторонами договір №04-02-К-МД за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (ч. 1).
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (ч. 2).
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3).
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 4).
Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Підписання та завірення печаткою покупця видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Вказаної позиції дотримався Верховний Суд у справі №910/16570/16, яка викладена у постанові від 13.04.2017.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином, здійснивши поставку обумовленого товару відповідачеві, що підтверджується видатковою накладною № 11-00203 від 27.11.2019, яка підписана представником відповідача із поставленням відбитку печатки на ній.
Із врахуванням п. 3.3. Договору та з урахуванням Специфікації № 1 від 01.04.2019 до договору, строк оплати товару 100% - 154 025,16 грн до 31.10.2019.
Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару виконав не у повному обсязі, сплативши суму боргу частково у розмірі 70 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 503 від 21.11.2019 на суму 30 000,00 грн та № 526 від 03.01.2020 на суму 40 000,00 грн, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 84 025,16 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, оскільки, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 154 025,16 грн, без здійснення попередньої оплати, то обов'язок з оплати цього товару виник після його прийняття.
Відповідачем не подано суду жодних заперечень стосовно позиції позивача, як і не подано доказів здійснення оплати наявного боргу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору поставки №04-02-К-МД від 01.04.2019, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 84 025,16 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про стягнення 24 341,77 грн пені та 61 651,26 грн відсотків річних, господарський суд зазначає таке.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.3 Договору визначено, що в разі прострочення оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період прострочення), нарахованої на суму вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення.
Пунктом 5.4 Договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов'язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором становить три роки.
Також, сторони у пункті 5.6 Договору прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25 % річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 60 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 60 календарних днів до дня повної оплати.
Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, господарський суд зазначає, що ним обрано початкову дату здійснення нарахувань 31.10.2019.
Однак, господарський суд зазначає, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (вказану правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15, від 10.10.2019 у справі № 919/116/19).
Таким чином, 31.10.2019 є останнім днем коли відповідач міг здійснити оплату товару у встановлений Специфікацією строк, тому прострочення відповідача почалось із 01.11.2019.
Здійснивши перерахунок суми пені, господарський суд встановив, що остання:
- на суму боргу 30 000,00 грн за період із 01.11.2019 по 20.11.2019 склала 509,58 грн;
- на суму боргу 40 000,00 грн за період із 01.11.2019 по 02.01.2019 склала 2048,05 грн;
- на суму боргу 84 025,16 грн за період із 01.11.2019 по 27.04.2021 склала 20 836,32 грн.
Клопотання про зменшення штрафних санкцій до суду від відповідача не надходило.
Отже, сума пені, що підлягає задоволенню судом у загальному розмірі склала 23 393,95 грн.
При здійсненні перевірки розрахунків відсотків річних, господарський суд встановив, що позивачем також неправильно обрано початкову дату здійснення таких нарахувань, а тому:
- на суму 30 000,00 грн за період із 01.11.2019 по 20.11.2019 (прострочено 20 днів) 25% річних склали 410,95 грн;
- на суму 40 000,00 грн за період із 01.11.2019 по 29.12.2019 - дата вказана позивачем у розрахунку кінцевою (прострочено 59 днів) 25% річних склали 1 616,43 грн; за період із 30.12.2019 по 02.01.2020 (прострочено 4 дні, з яких 30.12.2019 є шестидесятим днем для нарахування 25% річних, які склали 27,39 грн), тому 48% річних за період 31.12.2019 по 02.01.2020 склали 157,52 грн, разом 1 801,34 грн;
- на суму 84 025,16 грн за період із 01.11.2019 по 29.12.2019 - дата вказана позивачем у розрахунку кінцевою (прострочено 59 днів) 25% річних склали 3 395,53 грн; за період із 30.12.2019 по 27.04.2020 (прострочено 485 дні, з яких 30.12.2019 є шестидесятим днем для нарахування 25% річних, які склали 57,55 грн), тому 48% річних за період 31.12.2019 по 02.01.2020 склали 53 370,93 грн, разом 56 824,01 грн.
Враховуючи наведений розрахунок відсотків річних, останні підлягають до задоволення судом частково у загальній сумі 59 036,30 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" до Фермерського господарства "Віра" підлягають задоволенню частково у розмірі 84 025,16 грн основного боргу, 23 393,95 грн пені, 59 036,30 грн відсотків річних. В іншій частині в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "Віра" (с. Мар'ївка, Новомиргородський район, Кіровоградська область, 26041, ідентифікаційний код 31446456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, 21029, ідентифікаційний код 37898486) 84 025,16 грн основного боргу, 23 393,95 грн пені, 59 036,30 грн відсотків річних, а також 2 496,84 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділляагрозахист" (вул. Хмельницьке шосе, 122, м. Вінниця, 21029) та Фермерському господарству "Віра" (с. Мар'ївка, Новомиргородський район, Кіровоградська область, 26041).
Повне рішення складено 22.06.2021.
Суддя М.С. Глушков