вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1799/21
Господарський суд Київської області у складі судді Третьякової О.О., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову
За позовомКомунального підприємства «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (01140, Київська обл., Бучанський район, с. Білогородка, вул. Володимирська, 33)
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий» (08140, Київська обл., Києво - Святошинський район, с. Білогородка, вул. Тернівська, буд. 2-А)
Про про стягнення 499509,42 грн
Суддя Третьякова О.О.
Без виклику (повідомлення) сторін
Комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом від 17.06.2021, заявивши вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий» про стягнення заборгованості у розмірі 499509,42 грн, з яких 452680,60 грн основного боргу, 9848,88 грн 3% річних та 36979,94 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору №22-02/18 від 22.02.2018 про вивезення рідких нечистот, укладеного між позивачем та відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий» не виконало своїх грошових зобов'язань з оплати послуг за встановленими тарифами та у строк, визначений вищевказаним договором.
Разом з позовною заявою Комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області подало до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий», виявлені у всіх установах банків, в межах суми поданого позову та судових витрат.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обгрунтовує існуванням реальної загрози невиконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий» ухиляється від виконання зобовязань за договором №22-02/18 від 22.02.2018.
Розглянувши зазначену заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий» від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
Як вбачається з поданої заяви фактично необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана власними припущеннями позивача про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення за його позовом та можливістю настання негативних наслідків, які суттєво позначаться на його інтересах.
Разом з тим, саме лише посилання позивача на потенційну можливість вчинення відповідачем дій, спрямованих на свідоме ігнорування обов'язкового до виконання судового рішення, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Так, згідно зі ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Комунального підприємства «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову (вх.№ суду 172/21 від 17.06.2021) не містить обґрунтованих мотивів, посилань на докази та самих доказів, на підставі яких суд міг би визначити доцільність та необхідність забезпечення позову. Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження можливого порушення відповідачем в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подана заява мотивована припущеннями про можливе порушення прав позивача у майбутньому та ризик неможливості виконання рішення суду у спорі за його вимогами, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд відмовляє у задоволенні поданої заяви.
Керуючись ст.136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Комунальному підприємству «Комбінат комунальних послуг с. Білогородка» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області у задоволенні заяви (вх. № суду 172/21 від 17.06.2021) про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія перший парковий» про стягнення 499509,42 грн.
Ухвала набирає законної сили 22.06.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення.
Дата складення ухвали 22.06.2021.
Суддя О.О. Третьякова