вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" червня 2021 р. Справа № 911/5186/14 (911/3332/20)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро", м. Київ
до 1) Товарної біржі "Придніпров'є", м. Дніпро
2) Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД", м. Сімферополь
3) Ліквідатор ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" - арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович, м. Київ
4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріка Груп", м. Дніпро
5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінком", м. Дніпро
про визнання недійсними результатів аукціону, договорів та зобов'язання вчинити дії
В межах провадження у справі про банкрутство № 911/5186/14
Суддя Лопатін А.В.
за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/5186/14 за заявою Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД", провадження в якій порушено ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015 р.
Постановою господарського суду Київської області від 04.08.2016 р. визнано банкрутом ТОВ Фірми "Консоль ЛТД" та відкрито його ліквідаційну процедуру.
Наразі триває ліквідаційна процедура ТОВ Фірми "Консоль ЛТД", повноваження ліквідатора останнього виконує арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович.
17.11.2020 р. через канцелярію суду ТОВ "ФК "Кантієро" подано позовну заяву до ТБ "Придніпров'є" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ Фірми "Консоль ЛТД", що відбувся 20.11.2019 р. та договорів, укладених за результатами зазначеного аукціону, зобов'язання покупців вчинити дії, а саме повернути придбане на оспорюваному аукціоні майно.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, в межах провадження у справі № 911/5186/14 про банкрутство ТОВ Фірми "Консоль ЛТД", підготовче засідання призначено на 09.12.2020 р.
08.12.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
08.12.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів.
09.12.2020 р. до суду від Товарної біржі "Придніпров'є" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2020 р. залучено до участі у даній справі відповідачем-2 ТОВ Фірма "Консоль ЛТД", залучено до участі у даній справі відповідачем-3 ліквідатора ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" - арбітражного керуючого Демчана О.І., залучено до участі у даній справі відповідачем-4 ТОВ "Аріка Груп", залучено до участі у даній справі відповідачем-5 ТОВ "Метінком", клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Товарної біржі "Придніпров'є" оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи) документів згідно переліку, зазначеному в ухвалі, підготовче засідання відкладено на 10.02.2021 р.
28.12.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
25.01.2021 р. на поштову адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву та документи для долучення до матеріалів справи.
25.01.2021 р. через канцелярію суду арбітражним керуючим Демчаном О.І. подано відзив на позовну заяву та документи для долучення до матеріалів справи.
10.02.2021 р. на офіційну електронну адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.02.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.03.2021 р., повторно витребувано у Товарної біржі "Придніпров'є" оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи) документів згідно переліку, зазначеному в ухвалі.
16.03.2021 р. до суду від відповідача-5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
17.03.2021 р. до суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2021 р. клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" докази у вигляді надання інформації та копій документів згідно переліку, зазначеному в ухвалі, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.05.2021 р., повторно витребувано у Товарної біржі "Придніпров'є" оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи) документів згідно переліку, зазначеному в ухвалі.
30.04.2021 р. на поштову адресу суду від Товарної біржі "Придніпров'є" надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
05.05.2021 р. на поштову адресу суду від Філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" надійшли докази на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2021 р.
12.05.2021 р. на офіційну електронну адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2021 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 16.06.2021 р.
15.06.2021 р. на офіційну електронну адресу суду від відповідача-5 надійшли пояснення на позовну заяву.
16.06.2021 р. на офіційну електронну адресу суду від відповідача-4 надійшли письмові пояснення.
16.06.2021 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зміну підстав позову.
В судовому засіданні, розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх учасників судового процесу, судом встановлено наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, безпосередньо перед початком судового засідання представником позивача подано до суду заяву про зміну підстав позову.
В обґрунтування вказаної заяви, позивач зазначає, що у зв'язку з наданими до суду матеріалами та отриманої з них інформації у позивача виникла необхідність в поданні заяви про зміну підстав позову, оскільки виявлено нові (додаткові) підстави для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.
Крім того, позивачем до даної заяви долучено «позовну заяву в новій редакції».
Розглянувши подану позивачем заяву про зміну підстав позову та заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, суд зазначає таке:
Відповідно до частини першої ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно із частиною третьої ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Приписами частини п'ятої ст. 46 ГПУ України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Згідно із частинами першою та другою ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України).
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників справи та передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17)
Кожен учасник судового процесу має визначені чинним законодавством процесуальні права та обов'язки. Об'єктивний вияв реалізації права знаходить свій прояв виключно в активних діях. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору. Правова конструкція "зловживання правом" передбачає, насамперед, активні дії учасників судового процесу та їх представників, що знаходять свій прояв у здійсненні процесуальних дій чи поданні процесуальних документів.
За приписами пункту 1 частини другої цієї ж статті Кодексу залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Разом з тим, як вбачається із змісту статті 43 зазначеного Кодексу, у ній не встановлюється виключний перелік дій.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх, особистих цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" та від 14.10.2007 р. у справі "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігали неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
З урахуванням викладеного вище у сукупності, наведені норми закону надають Суду право (на будь-якій стадії судового процесу), залежно від конкретних обставин справи, визнавати недобросовісні дії учасників судового процесу, що перешкоджають справедливому та своєчасному розгляду справи з метою недопущення безладного перебігу судового процесу, як зловживання процесуальними правами, закріпленими положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
За приписами частин третьої та четвертої статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Наведеними правовими нормами передбачено право суду на будь-якій стадії судового процесу визнати дії скаржника як зловживання процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У справі "Сілін проти України" Європейський суд з прав людини з огляду на затримки, що мали місце під час провадження у суді першої інстанції, та обставини справи в цілому, вважав, що тривалість цієї справи була надмірною та порушувала вимогу "розумного строку", а отже, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Разом з тим Європейський суд з прав людини наголосив також на тому, що відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягуванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції.
Аналогічні правові висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 26.04.2019 р. у справі № 911/1693/18 та від 08.08.2019 р. у справі № 910/16594/15.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2020 р.
В подальшому, у зв'язку із задоволенням клопотання позивача про витребування доказів, ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2020 р. витребувано у Товарної біржі "Придніпров'є" оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи) матеріалів, що стосуються проведення оскаржуваних аукціонів (детальний перелік зазначено в ухвалі).
Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2021 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" виписку по поточному рахунку Товарної біржі "Придніпров'є" за період з 18.10.2019 р. по 18.12.2019 р., а також повторно витребувано у Товарної біржі "Придніпров'є" оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи) документів згідно переліку, зазначеному в ухвалі.
На виконання вимог ухвал суду, 30.04.2021 р. на поштову адресу суду від Товарної біржі "Придніпров'є" надійшли документи для долучення до матеріалів справи та 05.05.2021 р. на поштову адресу суду від Філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" надійшли витребувані докази.
В судовому засіданні 12.05.2021 р. представником позивача було усно заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою подачі до суду додаткових пояснень щодо підстав позову, враховуючи документи, що надійшли від ТБ "Придніпров'є" та Філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Ощадбанк".
Водночас, лише 25.05.2021 р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про надання копій витребуваних документів та 28.05.2021 р. представником позивача було отримано зазначені матеріали.
Разом з тим, із заявою про зміну підстав позову позивач звернувся до суду лише 16.06.2021 р., безпосередньо переди початком судового засідання.
Крім того, як вбачається з матеріалів поданої заяви, остання, в порушення приписів частини п'ятої ст. 46 ГПК України, була направлена не всім учасникам справи.
Водночас, на адресу інших учасників справи (крім відповідача-2 - ТОВ Фірма "Консоль") заява про зміну підстав позову була направлена 15.06.2021 р. після 21:00 год., що позбавило відповідачів можливості вчасно ознайомитись з матеріалами поданої заяви та, відповідно, надати свої пояснення, аргументи та заперечення до початку судового засідання, призначеного на 16.06.2021 р.
Таким чином, дії позивача ставлять під сумнів його бажання розглядати дану справу впродовж розумного строку, оскільки останні фактично спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, відтак є зловживанням учасником справи своїми процесуальним правами.
Процесуальна поведінка позивача, яка полягає у ненаправленні всім сторонам справи заяви про зміну підстав позову та подачі такої заяви безпосередньо перед початком судового засідання щодо обставин, які були відомі позивачу з моменту попереднього судового засідання (12.05.2021 р.), без обґрунтування наявності причин неподання такої заяви в межах «розумних» строків в своїй сукупності розцінюється судом як намагання вчинити дії спрямовані на затягування розгляду справи, що безумовно кваліфікується як зловживання процесуальними правами.
За таких обставин, оскільки подання представником позивача заяви про зміну підстав позову є зловживанням процесуальними правами, а також враховуючи, що таку заяву подано з порушенням вимог частини п'ятої ст. 46 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення даної заяви без розгляду.
Відповідно до частини першої ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною третьою ст. 177 ГПК України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Положеннями частини другої ст. 185 ГПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що строк продовженого підготовчого засідання закінчився, судом виконано завдання підготовчого провадження, передбачені частиною першою ст. 177 ГПК України, та вирішено питання, зазначені у частині другій ст. 182 ГПК України, а також, з огляду на те, що присутні у судовому засіданні учасники та представники учасників справи не надали обґрунтованих заперечень щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.07.2021 р.
Керуючись ст. ст. 43, 46, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву позивача від 15.06.2021 р. (вх. № 14903/21 від 16.06.2021 р.) про зміну підстав позову залишити без розгляду.
2. Закрити підготовче провадження.
3. Призначити розгляд справи по суті в судовому засіданні на "07" липня 2021 року о 15:00 год.
4. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108.
5. Повторно роз'яснити сторонам, що на будь-якій стадії судового процесу сторони можуть укласти мирову угоду, зробивши спільну письмову заяву і повідомити про це суд.
6. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Дата підписання 22.06.2021 р.
Суддя А.В. Лопатін