ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2021Справа № 23/448-б
За заявою Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м Києва
до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання
"ДІАЛІР" (ідентифікаційний код 01296126)
про банкрутство
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від заявника не з'явились,
від боржника не з'явились.
В судовому засіданні приймали участь: Лиховид О.С. - прокурор прокуратури м. Києва, Куделя М.О. - керуючий санацією боржника, Скороход Р.В. - предст. за дов. Фонду державного майна України, Коломієць М.О. - предст. за дов. ГТУ юстиції у місті Києві, Кудрицький Р.П. - предст. за дов. ТОВ "Київсоцпроект", ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-Фінанс", ОСОБА_1 - предст. за дов. Солнцева І.М.
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2007 порушено провадження у справі.
На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2007 заявником подано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, яке опубліковано у газеті "Голос України" № 218 (4218) за 27.11.2007.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 09.06.2008 затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2014 введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Куделю М.О.
23.10.2018 від ОСОБА_3 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 641.112, 29 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 продовжено строк процедури санації у справі № 23/448-б та повноваження керуючого санацією боржника на шість місяців, тобто до 07.08.2019.
02.04.2019 від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-Фінанс" надійшли заяви про заміну кредиторів у справі.
30.07.2019 від керуючого санацією боржника надійшло клопотання про продовження строку санації у справі.
10.01.2020 від керуючого санацією боржника надійшло клопотання про затвердження плану санації.
28.04.2020 від Міністерства Юстиції України надійшла заява про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі № 23/448-б.
Враховуючи викладене вище, розгляд спарви призначено на 10.06.2021.
31.05.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ГУ ДПС у м. Києві про заміну кредитора правонаступником.
04.06.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення арбітражного керуючого Куделі М.О.
Дослідивши клопотання Фонду державного майна України та прокурора прокуратури міста Києва про відкладення розгляду справи, суд визнав за доцільне його відхилити. Оскільки воно не обґрунтоване та не підтверджене належними доказами.
У судовому засіданні, розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну кредитора у справі, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є правонаступником Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки вимог законодавство не містить.
Відповідно до положень ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.09 визначено, що Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Вказаної правової позиції дотримається також Вищий господарський суд України у постановах № 5/173/б від 09.06.11, № 10/52-05 від 07.07.11, № 1/82-Б від 07.12.11.
Враховуючи викладене вище, подана заява підлягає задоволенню.
Також, у судовому засіданні 10.06.2021 було розглянуто заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" від 29.03.2019 року про заміну кредиторів ВАТ "Гідромеханізація", ТОВ "Компанія "Єсфірь", ТОВ "Київсоцпроект", ПрАТ "Броварський завод залізобетонних конструкцій" на правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс".
Присутні учасники справи щодо задоволення заяв ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" про заміну сторони у справі про банкрутство не заперечували.
Присутній у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Київсоцпроект" заяву ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" просив задовольнити.
Судом було розглянуто подані учасниками справи пояснення, заслухано присутніх представників та досліджено матеріали справи, за наслідками чого, суд вирішив задовольнити заяву ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" про заміну кредиторів ТОВ "Київсоцпроект", ПрАТ "Броварський завод залізобетонних конструкцій", ВАТ "Гідромеханізація", ТОВ "Компанія "Єсфірь" правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс", з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 09.06.2008 по справі №23/448-б затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", кредиторами по справі визнано, в тому числі:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Київсоцпроект" (код ЄДРПОУ 33603643) на суму 29 700 000,00 грн.;
- Приватне акціонерне товариство "Броварський завод залізобетонних конструкцій" (код ЄДРПОУ 01273711) на суму 1 259 866,90 грн.;
- Відкрите акціонерне товариство "Гідромеханізація" (код ЄДРПОУ 01416398) на суму 1 171 135,08 грн.;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Єсфірь" (код ЄДРПОУ32921227) на суму 3 942 304,40 грн.
01.03.2019 між ПрАТ "Броварський завод залізобетонних конструкцій" (Кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) було укладено договір про відступлення права вимоги боргу до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" (Боржник), згідно з яким ПрАТ "Броварський завод залізобетонних конструкцій" (Кредитор) відступило ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) право вимоги боргу до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" на суму 1 259 866,90 грн.
Укладення договору про відступлення права вимоги боргу з ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" з урахуванням компетенції органів управління, визначеної статутом ПрАТ "Броварський завод залізобетонних конструкцій", було погоджено наглядовою радою (протокол від 01.03.2019 №7).
Відповідно до п. 6 договору про відступлення права вимоги боргу від 01.03.2019 вартість права вимоги боргу до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" становить 125 986,69 грн. Вказана сума була повністю сплачена ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" на користь ПрАТ "Броварський завод залізобетонних конструкцій", що підтверджується банківським платіжним документом від 04.03.2019 та повідомленням ПрАТ "Броварський завод залізобетонних конструкцій" про відступлення права вимоги від 04.03.2019 №40, що належним чином направлене ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", що свідчить про перехід права вимоги боргу на суму 1 259 866,90 грн. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс".
21.03.2019 р. між ТОВ "Київсоцпроект" (Кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) було укладено договір про відступлення права вимоги боргу, згідно з яким ТОВ "Київсоцпроект" (Кредитор) відступив ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) право вимоги боргу до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" (Боржник) на суму 29 700 000,00 грн.
Відповідно до п. 5 договору про відступлення права вимоги боргу від 21.03.2019 право грошової вимоги переходить до цесіонарія - ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) з моменту підписання цього договору та акту прийому передачі копій документів.
Перехід права вимоги боргу на суму 29 700 000,00 грн. до ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" підтверджується договором про відступлення права вимоги боргу від 21.03.2019 та відповідним актом приймання-передачі копій документів від 21.03.2019, що належним чином укладені між ТОВ "Київсоцпроект" та ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс", а також повідомленням ТОВ "Київсоцпроект" про відступлення права вимоги від 22.03.2019 вих. №1, що направлено ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір".
14.03.2019 між ТОВ "Компанія "Єсфірь" (Кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) було укладено договір про відступлення права вимоги боргу, згідно з яким ТОВ "Компанія "Єсфірь" (Кредитор) відступив ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) право вимоги боргу до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" (Боржник) на суму 3 942 304,40 грн.
Відповідно до п. 6 договору про відступлення права вимоги боргу від 14.03.2019 вартість права вимоги боргу до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" становить 475 567,20 грн. вказана сума була повністю сплачена ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" на користь ТОВ "Компанія "Єсфірь" , що підтверджується банківським платіжним документом від 14.03.2019 та листом ТОВ "Компанія "Єсфірь" про відступлення права вимоги від 14.03.2019, що направлене ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", та відповідним актом приймання-передачі копій документів від 14.03.2019, що разом свідчить про перехід права вимоги боргу на суму 3 942 304,40 грн. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс".
09.01.2018 між ВАТ "Гідромеханізація" (Кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Про-Фінанс" (Первісний набувач) був укладений договір про відступлення права вимоги боргу №09/01/2018, згідно з яким ВАТ "Гідромеханізація" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Про-Фінанс" право вимоги до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" (Боржник) на суму 1 171 135,08 грн.
19.02.2019 між ТОВ "Фінансова компанія "Про-Фінанс" (Первісний набувач) та ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) був укладений договір про відступлення права вимоги боргу, згідно з яким ТОВ "Фінансова компанія "Про-Фінанс" (Первісний набувач) відступив ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" (Правонаступник) набуте у ВАТ "Гідромеханізація" право вимоги боргу до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" (Боржник) на суму 1 171 135,08 грн.
Відповідно до п. 6 Договору про відступлення права вимоги боргу від 19.02.2019 вартість права вимоги боргу до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" становить 10 000 грн. вказана сума була повністю сплачена ТОВ "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Про-Фінанс", що підтверджується первинними документами, а також листом ТОВ "Фінансова компанія "Про-Фінанс" від 04.03.2019 №2, а також повідомленням ТОВ "Фінансова компанія "Про-Фінанс" про відступлення права вимоги від 04.03.2019 №1, що направлене ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", що разом свідчить про перехід права вимоги боргу на суму 1 171 135,08 грн. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Про-Фінанс".
Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу
Отже, з огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" від 29.03.2019 року про заміну кредитора ВАТ "Гідромеханізація" на суму 1 171 135,08 грн., заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" від 29.03.2019 року про заміну кредитора ТОВ "Компанія "Єсфірь" на суму 3 942 304,40 грн., заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" від 29.03.2019 року про заміну кредитора ТОВ "Київсоцпроект" на суму 29 700 000,00 грн., заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-фінанс" від 29.03.2019 року про заміну кредитора ПрАТ "Броварський завод залізобетонних конструкцій" на суму 1 259 866,90 грн. підлягають задоволенню.
Також, у судовому засіданні, розглянувши заяву ГУ ДПС у м. Києві про заміну кредитора у справі, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві є правонаступником ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки вимог законодавство не містить.
Відповідно до положень ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.09 визначено, що Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Вказаної правової позиції дотримається також Вищий господарський суд України у постановах № 5/173/б від 09.06.11, № 10/52-05 від 07.07.11, № 1/82-Б від 07.12.11.
Враховуючи викладене вище, подана заява підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 10.06.2021 розглядались клопотання Міністерства юстиції України вих. №77-7/11 від 21.04.2020 року про закриття провадження у справі №23/448-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір". В його обґрунтування заявник посилався на положення абзацу першого частини другої розділу III Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", якими визначено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Заявник зауважив, що у зв'язку з встановленням Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" прямої заборони щодо застосування до державних підприємств судової процедури санації та судової процедури ліквідації, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та враховуючи п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі має бути закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Керуючий санацією ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" надала письмові заперечення на клопотання Міністерства юстиції України зазначаючи, що Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", яким заявник обґрунтовує своє клопотання про закриття провадження у справі № 23/448-б, не містить норм, які передбачають закриття провадження у справах про банкрутство боржників державного сектору, відкритих до набрання чинності цим законом. Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не входить до переліку підстав для закриття провадження у справі, визначених ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 року, і дія цього Закону у часі не має зворотної сили, тому норми цього Закону в чинній редакції не можуть бути підставою для закриття провадження у справі №23/448-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір".
Присутні представник Міністерства юстиції України та прокурор у справі підтримали подане клопотання та просили суд його задовольнити.
В судовому засіданні представник кредитора ТОВ "Київсоцпроект" та керуючий санацією ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" заперечували проти поданого Міністерством юстиції України клопотання та просили суд відмовити в його задоволенні.
Представник Фонду державного майна України просив зупинити провадження у справі про банкрутство до розгляду аналогічного питання Верховним Судом.
Дослідивши докази, які знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується подане Міністерством юстиції України клопотання, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.
Провадження у справі №23/448-б про банкрутство ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" було порушено згідно з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Так, враховуючи те, що провадження по справі №23/448-б про банкрутство ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" порушено ухвалою суду від 18.09.2007 при розгляді даної справи підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011, тобто в редакції до 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
Судом встановлено, що ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" не входило до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
За підсумками процедури санації керуючий санацією складає звіт, який розглядається комітетом кредиторів та затверджується судом (ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
З підстав, зазначених у ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;
2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;
4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;
5) затверджено мирову угоду;
6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону;
7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;
8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2 та 5 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом; у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6, - лише після визнання боржника банкрутом.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013, не містить в собі статтю 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається Міністерство юстиції України.
Відповідно до ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
- спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
- відсутній предмет спору;
- суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
- позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
- після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
- настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
- сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
02.10.2019 прийнято Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-ІХ, цей закон набрав чинності з 20.10.2019.
Пунктом 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Під час процедури санації нерухоме майно таких підприємств може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб'єктом), уповноваженим управляти державним майном.
В даному випадку щодо боржника ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" в законний спосіб було порушено справу про банкрутство, введено процедуру санації, яка триває і до сьогодні.
Норми Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачають такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, як незастосування процедури санації у справах про банкрутство державних підприємств або акціонерних товариств з державною часткою в статутному капіталі, що перевищує 50%.
Норма пункту 2 Розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-ІХ передбачає незастосування процедури санації у справах про банкрутство державних підприємств або акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі, що перевищує 50%, якщо така процедура не була застосована раніше.
Жодних вказівок на необхідність припинення уже існуючої процедури санації, яка була розпочата до 20.10.2019, Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ, не містить.
Судом враховано, що процедуру санації у справі №23/448-б було розпочато ще у 2014 році, тобто майже ніж за 5 років до набрання законної сили Законом № 145-ІХ, норми якого не встановлюють можливості припинення вже застосованої процедури санації та закриття лише з цих підстав провадження у справі про банкрутство.
Отже застосування Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не є можливим через відсутність відповідних правових підстав.
За приписами ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Офіційне тлумачення вказаної норми (хоча і в розрізі інших правовідносин) містить, зокрема, рішення Конституційного Суду України № 1-зп від 13.05.97, № 6-рп/2000 від 19.04.2000, в якому зазначається, що стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, є конституційно закріпленим принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Ст. 5 Цивільного кодексу України також закріплено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" набрав чинності 20.10.2019, а отже не підлягає застосуванню до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", процедура санації щодо якого відкрита 2014 та на цей час триває.
Дія вказаного Закону не поширюється на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, а поширюється на відповідні правовідносини та події у справах про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, з моменту набрання ним чинності.
Окрім викладеного варто зауважити, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №910/7290/19).
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення щодо якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2008 року по справі №23/448-б затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір", відповідно до якого сума кредиторських вимог до ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" складає 47 572 426,46 грн., з яких 1 737 156,48 грн. - вимоги по заробітній платі.
Предмет спору у справі про банкрутство ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" не припинив свого існування, оскільки наявні кредитори із непогашеними вимогами.
Більш того, під час провадженні у справі про банкрутство здійснюється судовий контроль за процесом задоволення вимог кредиторів у процедурі санації боржника, який гарантує дотримання прав як кредиторів, так і боржника.
Тоді як за відсутності цього контролю з боку суду у межах справи про банкрутство з підстав, зокрема, закриття провадження у справі про банкрутство, кредитори (окремі кредитори) мають ризики незадоволення їх вимог повністю або частково.
Крім цього, продовження провадження у цій справі про банкрутство боржника задля надання йому можливості погасити вимоги кредиторів у процедурі санації дає можливість досягти процесуальної економії та запобігти повторному (неодноразовому) порушенню провадження у справі про банкрутство боржника. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №922/1200/18).
За викладених вище обставин, клопотання Міністерства юстиції України вих. №77-7/11 від 21.04.2020 року про закриття провадження у справі 23/448-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" не підлягає задоволенню.
Також у судовому засіданні 10.06.2021, розглядалась заява ОСОБА_3 про визнання кредитором на суму 641 112,29 грн.
Керуючий санацією ВАТ "Науково-дослідне медичне об'єднання "Діалір" боржника у повідомленні про результати розгляду грошових вимог кредитора зазначила, що законом не передбачено звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника в процедурі санації, тому заявлені кредиторами вимоги на даний час не підлягають розгляду, оскільки є передчасними.
Дослідивши докази, які знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується подана ОСОБА_3 заява, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_3 без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
З огляду на викладене вище, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, суд вважає за доцільне заяву ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 52, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Клопотання Фонду державного майна України та прокурора прокуратури міста Києва про відкладення розгляду справи - відхилити.
2.Задовольнити клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну кредитора у справі.
3.Замінити кредитора у справі № 23/448-б Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).
4.Задовольнити заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-Фінанс" про заміну кредиторів у справі.
5.Замінити кредитора у справі № 23/448-б приватне акціонерне товариство "Броварський завод будівельних конструкцій" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-Фінанс".
6.Замінити кредитора у справі № 23/448-б товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Єсфірь" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-Фінанс".
7.Замінити кредитора у справі № 23/448-б відкрите акціонерне товариство "Гідромеханізація" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм-Фінанс".
8.Задовольнити клопотання Головного управління ДПС в м. Києві про заміну кредитора у справі.
9.Замінити кредитора у справі № 23/448-б ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС в м. Києві.
10.Відмовити в задоволенні клопотання Міністерства юстиції України № 77-7/11 від 21.04.2020 про закриття провадження у справі.
11.Заяву ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника на суму 641.112, 29 грн. - залишити без розгляду.
12.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.
Суддя М.В. Пасько
Повний текст ухвали складено 22.06.2021.