Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "17" червня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1351/20
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТКОМП"
До боржника: Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон"
про банкрутство
Суддя Гнисюк С.Д.
Присутні:
- Лях І.М. - Коростишівська міська рада (діє згідно Виписки з ЄДР);
- Менський В.В. - ГУ ДПС у Житомирській області (діє згідно відомостей МЮУ);
- а/к Антоненко Д.О. - розпорядник майна боржника
(в режимі відеоконференцзв'язку).
В провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/1351/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.12.2020, зокрема, відкрито провадження у справі №906/1351/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон"; введено процедуру розпорядження майном ПАТ "Коростишівський залізобетон" строком на 170 (сто сімдесят) календарних днів; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Антоненко Дмитра Олександровича за його згодою; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/1351/20 про банкрутство ПАТ "Коростишівський залізобетон".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.03.2021 затверджено реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" (12500, Житомирська область, Коростишівський район, м.Коростишів, вул. Рози Люксембург, буд. 83; код ЄДРПОУ 31843625) по справі №906/1351/20 з включеними до нього вимогами наступного кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТКОМП" на суму 7149483,79 грн. боргу (четверта черга), 21020,00 грн. судового збору (перша черга).
22.04.2021 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла заява Коростишівської міської ради №03-26/1018 від 19.04.2021 з грошовими вимогами до Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" на суму 2634750,56грн.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.04.2021 прийнято заяву до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2021 відкладено розгляд заяви Коростишівської міської ради №03-26/1018 від 19.04.2021 з грошовими вимогами до боржника на суму 2 634 750,56 грн.; засідання суду для розгляду заяви призначено на 17.06.2021; постановлено розпоряднику майна боржника - Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" Антоненку Д.О. та Коростишівській міській раді, до дати засідання, подати до суду необхідні докази.
На адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшли наступні документи:
- 16.06.2021 від Коростишівської міської ради надійшла відповідь на відзив розпорядника майна №03-26/1476 від 06.06.2021 (з додатками);
- 17.06.2021 від розпорядника майна боржника надійшло письмове пояснення від 16.06.2021.
В засіданні суду 17.06.2021 розглядалась заява Коростишівської міської ради №03-26/1018 від 19.04.2021 з грошовими вимогами до боржника.
Присутній в засіданні 17.06.2021 представник заявника зазначив про те, що підтримує вимоги заяви на суму 477 040,73 грн. Зазначив, що вимоги зменшено та здійснено перерахунок (у тому числі враховано строк позовної давності).
Судом перевірено повноваження представника заявника та прийнято відмову заявника від частини вимог.
Присутній в засіданні суду 17.06.2021 розпорядник майна боржника вимоги Коростишівської міської ради у сумі 477 040,73 грн. визнав.
Суд дослідив докази, додані до заяви. Будь-яких зауважень щодо їх невідповідності до оригіналів, суду не заявлено.
Дослідивши заяву з грошовими вимогами до боржника та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд, встановив наступне.
Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що заява подана після спливу строку.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Відповідно до абз 2, 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу про банкрутство, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Судом встановлено, що вимоги кредитора до боржника виникли на підставі наступного.
19.07.2002 між Коростишівською міською радою та закритим акціонерним товариством "Коростишівський залізобетон" (код СДРПОУ 31843625) був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстровано в реєстрі за №3305, посвідчений Владикою І.В., приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу.
Згідно п. 1 договору орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в довгострокове користування земельну ділянку розміром 58946 кв.м., розташовану на землях Коростишівської міської Ради з правом суборенди.
Земельна ділянка передається в оренду з метою виробничих потреб.
Договір укладається на термін 25 років починаючи з дня його реєстрації (п. 2 договору).
Орендна плата вноситься на поточний рахунок Коростишівської міської ради та становить 0,4545 грн. за 1 кв.м. згідно рішення сесії Коростишівської міської ради від 05.02.02р.
Договір зареєстровано в Коростишівській міській раді, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис №61 від 04.09.2002.
15.07.2008 укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.07.2002, зареєстровано в реєстрі за №4188, посвідчений Владикою І.В., приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу, яким було змінено площу орендованої земельної ділянки.
Пунктом 5 розділу 2 "Умови договору " Договору оренди земельної ділянки від 19 липня 2002 року було передбачено сплачувати Орендарем орендну плату за використання земельної ділянки в такому розмірі: за перший рік роботи - 1,5 рази, а всі послідуючі роки - 2,5 рази до розміру земельного податку за 1 гектар в рік.
Відповідно до пункту 7 розділу 2 "Умови договору" періодичність внесення орендної плати становлять внески рівними частками до 10 числа щомісяця за попередній місяць поточного року.
Договір зареєстровано в державному реєстрі, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис №8 від 10.12.2008.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.07.2012 справа №11/5007/46/12 за позовом Коростишівської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Коростиіпівський залізобетон" внесено зміни до абзацу 6 розділу 1 "Предмет договору" договору оренди земельної ділянки від 19,07.2002. укладеного між Коростишівською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Коростишівський залізобетон" (на даний час Публічне акціонерне товариство "Коростишівський залізобетон"), виклавши його в такій редакції:
"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3040096,80 грн. згідно витягу від 03.02.2012 за № 01-12/272 Управління Держкомзему у Коростишівському районі".
Внесено зміни до абзацу 5 розділу 2 "Умови договору" договору оренди земельної ділянки від 19.07.2002, укладеного між Коростишівською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Коростишівський залізобетон" (на даний час Публічне акціонерне товариство "Коростишівський залізобетон"), виклавши його в наступній редакції:
"Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки становить 304009,68 грн. в рік на рахунок Коростишівської міської ради: код 04053660, банку ГУДКСУ в Житомирській області м. Житомир, р/р 33217812700269, МФО 811039".
Внесено зміни до абзацу 3 розділу 1 "Предмет договору" договору оренди земельної ділянки від 19.07.02р., укладеного між Коростишівською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Коростишівський залізобетон" (на даний час Публічне акціонерне товариство "Коростишівський залізобетон"), виклавши його в наступній редакції:
"В оренду передається земельна ділянка площею 28040 кв.м. для виробничих потреб".
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України), міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Плата за землю справляється у вигляді орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Кошти від сплати за землю надходять на спеціальний бюджетний рахунок місцевої ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.
Відповідно до ст. 14.1.136 Податкового кодексу України (далі ПК України), орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст.14.1.147 ПК України).
Відповідно до ст. 269 ПК України, суб'єктом плати за землю (платником) є, зокрема, землекористувач.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду) є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.
За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в Договорі, а саме: за пп. 9.3.1.4 орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення до бюджету орендної плати, за пп. 9.2.9 орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату в порядку та у строки, передбачені Договором.
Статтею 96 ЗК України встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Кожна зі сторін зобов'язана вжити всіх заходів, необхідних для виконання їх зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а, отже, повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник (орендар), у порушення вимог законодавства України та умов договору, своєчасно не вносив плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого виник борг у сумі 477 040,73 грн., а саме: 2018 рік - травень-грудень; 2019 рік січень-грудень; 2020 січень-листопад.
Відповідно до статтей 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 ГПК України).
За таких обставин, вимоги кредитора обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають визнанню.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку заяву Коростишівської міської ради №03-26/1018 від 19.04.2021 з грошовими вимогами до Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" - задовольнити.
Судовий збір, сплачений за розгляд заяви зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, у зв'язку з чим, на підставі статті 129 ГПК України на боржника покладається сплата судового збору, сплачена кредитором при поданні до суду заяви з вимогами до боржника.
Керуючись статтями 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -
1. Заяву Коростишівської міської ради №03-26/1018 від 19.04.2021 з грошовими вимогами до Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" - задовольнити.
2. Визнати вимоги Коростишівської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" на суму 477 040,73 грн., які підлягають включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів (без права вирішального голосу) та 4540,00 грн. судового збору, які підлягають включенню до першої черги вимог кредиторів.
3. Розпоряднику майна внести визнані судом вимоги в реєстр вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 підпункту 17 пункту 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали: 22.06.2021.
Суддя Гнисюк С.Д.