Справа № 359/5240/2020
Провадження № 2/359/627/2021
21 травня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : Обухівська районна державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності в порядку спадкування, -
10 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким, з урахуванням уточнючої позовної заяви від 21 квітня 2021 року, просить встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме : свідоцтва про право власності на нерухоме майно : на квартиру АДРЕСА_1 , від 11.09.2008 року, померлому ОСОБА_5 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на ј квартири за адресою : АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв його син, брат позивача - ОСОБА_6 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 .. За життя він не встиг оформити документи на вказану квартиру. Після його смерті спадкування відбувалося за законом. Заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори подали дружина ОСОБА_6 та дві його доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 . Позивач подала заяву про прийняття спадщини ј частки квартири. У видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на квартиру. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду із даним позовом для захисту своїх спадкових прав.
Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача подав до суду заяву, якою просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідачі відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не направили.
Від третьої особи Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області надійшов лист, яким просили розгляд справи здійснити без участі їх представника.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і позивач.
Суд, дослідивши матеріали справи та виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року за № 475/97-ВР передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.
Згідно ч. 2-4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис № 155. Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області (а. с. 8).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до якої входить квартира, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв його син, брат позивача - ОСОБА_6 , що підтверджується копією спадкової справи № 239/2014 року до майна померлого ОСОБА_5 .
Однак, ОСОБА_6 не зміг оформити документи на право власності на квартиру, оскільки відсутній правовстановлюючий документ у спадкодавця.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Обухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області (а.с. 9).
На випадок своєї смерті ОСОБА_6 заповіт не складав, а тому спадкування відбувалося за законом. Заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори подали дружина ОСОБА_6 та дві його доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 (а.с. 59).
Крім того, позивач подала також заяву про прийняття спадщини ј частки квартири, що підтверджується копією спадкової справи № 28/2019 до майна померлого ОСОБА_8 (а.с. 61).
14 січня 2019 року Державним ногтаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області Коваленко Л.О. у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на зазначений об'єкт нерухомого майна (а.с. 69).
Відповідно п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» за № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 215072861 від 06 липня 2021 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за нині покійним ОСОБА_5 (а.с. 7).
Проте, правовстановлюючі документи, а саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 , від 11 вересня 2008 року загублено.
З матеріалів справи вбачається, що підтвердження факту належності право встановлю-ючого документу необхідне ОСОБА_1 для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт належності правовстановлюючого документу і зазначені обставини перешкоджають прийняти спадщину, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає за можливе встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме : свідоцтва про право власності на нерухоме майно : на квартиру АДРЕСА_1 від 11 вересня 2008 року, померлому ОСОБА_5 .
Спірні правовідносини регулюються книгою шостою Цивільного кодексу України «Спадкове право». Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 2 ст. 1223 ЦК України визначенго, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як встановлено ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 2 ст. 1274 ЦК України визначено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно абз.3 ч.2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , в тому числі на квартиру, набув право власності на дане майно в порядку спадкування з моменту відкриття спадщини.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідності ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Зважаючи на вказане, суд вважає доведеними обставини, зазначені в позовній заяві, а відтак наявні підстави для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз.3 ч.2 ст.331, ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України, п.2 ч.1 ст.258, ч.3 ст.259, ст.ст.263-265 та ст.268 Цивільного процесуального України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : Обухівська районна державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме : свідоцтва про право власності на нерухоме майно : на квартиру АДРЕСА_1 , від 11 вересня 2008 року, померлому ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на ј квартири за адресою : АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 31 травня 2021 року.
Суддя Л.В. Яковлєва