22 червня 2021 року справа №200/1084/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року (повний текст складено 26 лютого 2021 року в м. Слов'янськ) у справі № 200/1084/20-а (суддя І інстанції - Мозговая Н.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчинити певні дії,-
27 січня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати ОСОБА_1 , вихідної допомоги при звільненні, зобов'язання солідарно виплатити ОСОБА_1 , вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку.
Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24.12.2019 року №3881/1 його було звільнено з посади заступника начальника управління начальника відділу інформаційно методичної роботи управління персоналу головного управління 28.12.2019 року відповідно до п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» та п.1 ст.40 КЗпП України. Однак при звільненні йому не було виплачено вихідну допомогу. Вважає таку бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Донецькій області протиправною та такою, що порушує його право на отримання заробітної плати.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/1084/20-а позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції в процесі розгляду справи дійшов законного висновку про те, що головне управління порушило права позивача на отримання вихідної допомоги при звільненні, однак не вжив передбачених законом заходів для відновлення порушеного права.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2019 року № 870 вирішено: ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1 (в тому числі Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області); утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2 (у тому числі Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків)); установити, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1.
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с.18-19).
Наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року №3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції (в тому числі Головне територіальне управління юстиції у Донецькій област); утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції (в тому числі Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків)) (пункти 1, 2 наказу).
Крім того, підпунктами 6-8 пункту 5 вказаного наказу головам ліквідаційних комісій головних територіальних управлінь юстиції доручено забезпечити дотримання порядку звільнення працівників, повідомлення територіальних органів Державної служби зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільнення працівників та своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видачу відповідних наказів та підписання необхідних документів; забезпечити письмове персональне попередження працівників не пізніше ніж за два місяці до їх звільнення, про що повідомити Департамент персоналу Міністерства юстиції України до 01 листопада 2019 року; надати первинним профспілковим організаціям інформацію про звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства юстиції (а.с.23-24).
Наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24.12.2019 року №3881/1 звільнено ОСОБА_1 ,, заступника начальника управління начальника відділу інформаційно методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з займаної посади 28.12.2019 року у зв'язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, згідно п.1 ст.40 КЗпП України та відповідно до п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби. Зазначено про виплату компенсації за частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 19.01.2015 року по 18.01.2016 року у кількості 02 календарні дні, за частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 19.01.2018 року по 18.01.2019 року у кількості 07 календарних днів, за частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 19.01.2019 року по 28.12.2019 року у кількості 15 календарних днів. Підстава: попередження про наступне звільнення від 23.10.2019 року №08.1-21/1477 (а.с.5).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року у справі №200/1085/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа на стороні позивача - Професійна спілка ЮСТИЦІЯ ДОНЕЧЧИНИ про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Про звільнення ОСОБА_1 , від 24.12.2019 №3881/1. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 29.12.2019 року. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 29 грудня 2019 року по дату прийняття рішення по справі у розмірі 418270,30 (Чотириста вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 30 коп. (розраховано без відрахування податків та інших загальнообов'язкових платежів). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1300 гривень 70 копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.138-145).
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року у справі №200/1085-а набуло законної сили 17.11.2020 року.
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив вихідну допомогу при звільненні у грудні 2019 року, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII Про державну службу (далі- Закон №889 в редакції на момент звільнення позивача) цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Дія цього Закону поширюється на державних службовців: 1) Секретаріату Кабінету Міністрів України; 2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 3) місцевих державних адміністрацій; 4) органів прокуратури; 5) органів військового управління; 6) органів дипломатичної служби; 7) державних органів, особливості проходження державної служби в яких визначені статтею 91 цього Закону; 8) інших державних органів.
Згідно підпунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону №889 підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу.
Судом встановлено, що наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24.12.2019 року №3881/1 звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника управління начальника відділу інформаційно методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з займаної посади 28.12.2019 року у зв'язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, згідно п.1 ст.40 КЗпП України та відповідно до п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби (а.с.5).
Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону №889 (в редакції на момент звільнення позивача), у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.
Тобто, Законом №889 була визначена підстава виплати вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати це звільнення у разі скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу, яке передбачене пунктом 1 частини першої статті 87 Закону №889.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Законом №889 не врегульовано питання щодо виплати вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати в разі звільнення в зв'язку з ліквідацією державного органу.
На підставі частини третьої статті 5 Закону №889 дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Статтею 44 Кодексу законів про працю України визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у (…) пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (…).
Судом встановлено, що відповідач 1, приймаючи наказ, від 24.12.2019 року №3881/1, також вказав підставу звільнення пункт 1 статті 40 КЗпП України, звільнення на підставі якого гарантує працівнику право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до частини першої статті 44 КЗпП України.
Отже, позивач на час звільнення мав право на отримання вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до пункту 1 статті 44 КЗпП України.
Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідачем 1 при звільненні позивача допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати разом із іншими виплатами позивачу вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.
Водночас, як вже було встановлено судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року у справі №200/1085/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа на стороні позивача - Професійна спілка ЮСТИЦІЯ ДОНЕЧЧИНИ про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Про звільнення ОСОБА_1 від 24.12.2019 №3881/1. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 29.12.2019 року. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 29 грудня 2019 року по дату прийняття рішення по справі у розмірі 418270,30 (Чотириста вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 30 коп. (розраховано без відрахування податків та інших загальнообов'язкових платежів). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34898944, 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3) на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1300 (Одна тисяча триста) гривень 70 копійок. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.138-145).
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року у справі №200/1085-а набуло законної сили 17.11.2020 року.
Тобто, наказ про звільнення позивача є скасованим, а позивач на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року у справі №200/1085/20-а справи був поновлений на посаді.
Відтак, аналізуючи вищевикладені норми права, суд доходить висновку про те, що вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати виплачується у разі звільнення з державної служби, однак позивача було поновлено на посаді, що виключає виплату такої допомоги.
Таким чином, на даний час відсутні підстави для зобов'язання відповідачів виплатити вихідну допомогу, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року у справі №200/1085/20-а визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Про звільнення ОСОБА_1 від 24.12.2019 №3881/1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 29.12.2019 року.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до ч.3ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/1084/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/1084/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В.Сіваченко