22 червня 2021 року справа №234/1766/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя-доповідач Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 10 березня 2021 р. у справі № 234/1766/21 (головуючий І інстанції Лебединець Г.С.) за позовом ОСОБА_1 до майора поліції Краматорського РУП Ненасіна Євгена Володимировича, третя особа Головне управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, стягнення моральної шкоди,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 234/1766/21 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 10 березня 2021 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2020 року апеляційна скарга була залишена без руху, з наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.
В ухвалі було роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що в разі невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом 5 днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копія ухвали була надіслана на адресу апелянта, що підтверджується супровідним листом та отримана скаржником.
Відповідно до довідки, в реєстрі підтверджень оплати із Казначейства, відсутні данні про зарахування судового збору.
15 червня 2021 року на адресу суду від апелянта надійшло уточнена скарга, в якій він не погодився з ухвалою суду про залишення скарги без руху та вимогами про сплату судового збору.
Суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що норми Закону № 3674-VI не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, обов'язок сплати судового збору гарантується на принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим статті 129 Конституції України основним засадам судочинства.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» ).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Апелянт посилається на висновки постанови Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, щодо помірності судового збору та врахування майнового стану сторони. Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що вказані висновки визначають саме правомірність вимог щодо сплати судового збору. У вказаній справі стороною подавалось клопотання про звільнення від сплати судового збору та докази на підтвердження майнового стану, які були визнанні судом попередньої інстанції недостатніми. Суд касаційної інстанції зазначив, що особі, яка звернулась із скаргою, не надано можливості відреагувати на позицію суду щодо вирішення заявленого клопотання
При цьому, у зазначеній справі позивач не звертався з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Отже, обставини та підставі у вказаному рішенні Верховного Суду є відмінними від доводів апелянта з питання сплати судового збору.
Станом на 22 червня 2021 року апелянтом до суду не подано документів визначених в ухвалі про залишення скарги без руху. Від апелянта заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не надходила.
Отже, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5 днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За приписами ч. 6 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Оскільки апелянтом не усунуті недоліки, суд вважає за необхідне повернути заявникові апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 10 березня 2021 р. у справі № 234/1766/21- повернути заявникові.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 22 червня 2021 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.Д. Компанієць
Г.М. Міронова