ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
22 червня 2021 року м. Київ № 640/14135/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Акціонерного товариства «Алгоритмцентр»
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправними та скасування постанов та скасування приписів,-
Акціонерне товариство «Алгоритмцентр» (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, код ЄДР: 21603464) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32а, код ЄДР: 40224921), в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року №15/21/073-1390 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 102 150 гривень;
2) визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 13/21/073-1388 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 40 860 гривень;
3) визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 14/21/073-1389 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 45 400 гривень;
4) визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 12/21/073-1387 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 81 720 гривень;
5) визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 лютого 2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;
6) визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 лютого 2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
До суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 24.05.2021.
Ухвалою суду від 01.06.2021 позовну заяву залишено без руху.
При цьому, залишаючи позовну заяву без руху, суддею була звернута увага на те, що в порушення вимог п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача.
Також, було акцентовано увагу на тому, що з КП «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що платіжне доручення від 29.04.2021 № 181 на суму 13620,00 грн. позивачем подавалась в межах адміністративної справи № 640/12565/21, а отже таке платіжне доручення закріплене за справою № 640/12565/21 та не може бути підтвердженням сплати судового збору у даній справі, відтак, виходячи з того, що як з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 270 130,00 грн. та 2 (дві) вимоги немайнового характеру, загальна сума судового збору складає 8591,95 грн. (4051,95 + 4540,00 грн.).
Крім того, було зазначено про те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду виконавчої (дозвільної) документації на проведення комплексу будівельних робіт «Капітальний ремонт групи нежитлових приміщень № 2, № 3, № 4 та фасаду нежитлової будівлі», які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37 літера «В» , у тому числі декларації про початок виконання таких робіт, а також не надано проектної документації на проведення комплексу будівельних робіт «Капітальний ремонт групи нежитлових приміщень № 2, № 3, № 4 та фасаду нежитлової будівлі», які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37 літера «В» .
Більш того, в ухвалі суду від 01.06.2021 про залишення позовної заяви без руху було зазначено про пропуск позивачем п'ятнадцятиденного строку звернення до суду в частині оскарження постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які прийняті 16.02.2021. При цьому, ухвалою судді від 01.06.2021 про залишення позову без руху визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, яке міститься у позовній заяві в частині оскарження постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які прийняті 16.02.2021.
Відтак, позивачу не усунення недоліків позовної заяви позивача було зобов'язано надати суду:
1) заяву із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача;
2) оригінал документу про доплату судового збору у розмірі:
за вимоги майнового характеру 4051,95 грн.;
за вимоги немайнового характеру у розмірі 4540.00 грн.;
3) докази, що підтверджують обставин на які позивач посилається у позовній заяві, у тому числі виконавчу (дозвільну) документацію на проведення комплексу будівельних робіт «Капітальний ремонт групи нежитлових приміщень № 2, № 3, № 4 та фасаду нежитлової будівлі», які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37 літера «В» , декларації про початок виконання таких робіт та проектної документації на проведення комплексу будівельних робіт «Капітальний ремонт групи нежитлових приміщень № 2, № 3, № 4 та фасаду нежитлової будівлі», які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Стуса Василя, 35-37 літера «В (відповідно до кількості учасників справи);
4) заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
11.06.2021 представником позивача на усунення недоліків позовної заяви надано позовну заяву, в якій зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків - представника позивача, а також надано докази сплати судового збору у загальному розмірі 8591,95 грн.
Щодо надання доказів сплати судового збору, то представник позивача зазначила, що товариство розпочало будівельні роботи після направлення відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 17.11.2020 №КВ 051201113238, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відтак, суд зазначає, що позивачем в цій частині виконано вимоги ухвали суду від 01.06.2021 про залишення позовної заяви без руху.
Щодо поважних причин пропуску строку звернення до суду, то представник позивача зазначив, що оскаржувані постанови, приписи та акти позивач отримав звичайним поштовим відправленням 19 квітня 2021 року, і лише тоді дізнався про їх існування. Звертає увагу, що постанови, приписи та акти вже були одержані позивачем після спливу встановленого строку оскарження - не з вини AT «Алгоритмцентр».
Наголошує, що одержані акти, постанови та приписи, директором позивача було передано адвокатові Трембічу Андрію Ярославовичу. Адвокатом у найбільш стислі строки було складено позов, зібрано докази та направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва засобами поштового зв'язку 30 квітня 2021 року, про що він повідомив позивача.
При цьому, як зазначає представник у заяві, 06 травня 2021 року засобами поштового зв'язку позивач повідомив Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Грамацький і Партнери» про розірвання із ним договору про надання правничої допомоги (адвокатами цього об'єднання є адвокати Трембіч Андрій Ярославович та Шведа Олег Володимирович).
Пояснює, що на жаль, адвокатська фірма не отримала цього повідомлення, а тому його адвокати, вважаючи себе уповноваженими представниками позивача, вчиняли дії із представництва інтересів позивача у спорі із відповідачем.
Повторно звертає увагу суду на те, що позивач одержав оскаржувані постанови вже поза межами строку оскарження, і цей строк було пропущений, відтак, не з вини позивача.
Додає, що як пізніше з'ясували, відповідач намагався відправити оскаржувані постанови та приписи з кінця березня 2021 року, але його лист повернувся (з невідомих позивачеві причин) відповідачу без вручення.
Представник додає, що кожного разу, коли вони дізнавалася про відповідний факт, вона діяла у найбільш стислі строки та невідкладно. Додає, що лише після того, як вона отримала 03 червня 2021 року від адвоката Шведи Олега Володимировича копію ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2021 року у справі № 640/14135/21, їй стало відомо про всі вчиненні адвокатами дії щодо відкликання та повторного подання позовної заяви, і про їх переконання у наявності повноважень на вчинення усіх цих дій.
Відтак, директор позивача наголошує, що через непорозуміння адвокати представляли інтереси позивача без належних повноважень, оскільки позивач договір із ними розірвав.
В свою чергу представник наголошує, що вона, як директор до 03 червня 2021 року була впевнена в тому, що позовна заява подана 30 квітня 2021 року і жодних причин для залишення її без руху з підстав пропуску строку на звернення до суду існувати не може.
Відтак, представник позивача вважає, що саме дії неуповноважених представників фактично створили передумови для залишення позову без руху, і вплинути на ці дії товариство об'єктивно не могло, оскільки вважало взаємовідносини із адвокатською компанією припиненими, а позов - поданим, з огляду на що просить суд врахувати описані в цій заяві обставини, та поновити позивачу пропущений строк на звернення до суду.
Разом з тим, щодо строку звернення до суду з даним позовом в частині оскарження постанов, то суд зазначає, що причини пропуску строку звернення до суду в цій частині, що викладені у заяві про усунення недоліків позовної заяви , є неповажними, з огляду на наступне.
Так, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що, виходячи з аналізу положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення.
В той же час, по-перше, відсутні матеріали на підтвердження доводів позивача щодо дати отримання спірних постанов саме 19.04.2021, оскільки з наданої копії конверту, адресованого на адресу АТ «Алгоритмцентр» не вбачається, від кого саме було надіслано такий конверт, також не проглядається дата надіслання відправником такого конверту позивачу, а також неможливо встановити, що саме в такому конверті було надіслано товариству.
По-друге, в контексті доводів позивача відносно того, що про існування спірних постанов товариству стало відомо 19.04.2021, п'ятнадцятиденний строк звернення до суду, в даному випадку слід обраховувати, з наступного дня, що слідує за днем коли товариству стало відомо про порушення своїх прав та інтересів, тобто починаючи з 20.04.2021.
Натомість з даним позовом позивач звернувся лише 24.05.2021, тобто також поза межами п'ятнадцятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
При цьому, посилання директора товариства у заяві на усунення недоліків на ті обставини, що 06.05.2021 засобами поштового зв'язку позивач повідомив Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Грамацький і Партнери» про розірвання із ним договору про надання правничої допомоги, проте адвокатська фірма не отримала цього повідомлення, а тому його адвокати, вважаючи себе уповноваженими представниками позивача, вчиняли дії із представництва інтересів позивача у спорі із відповідачем та відповідно відкликали позовну заяву в межах справи № 640/12565/21, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки, виходячи з аналізу положень ст.ст. 122, 123 та ч. 6 ст. 161 КАС України, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Більш того, не надано позивачем і доказів того, що товариство 06.05.2021 засобами поштового зв'язку повідомило Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Грамацький і Партнери» про розірвання із ним договору про надання правничої допомоги, що також свідчить про необґрунтованість доводів директора позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки дана позовна заява, яка надана суду 24.05.2021 подана саме від імені адвоката Трембіча А.Я. та відповідно позовна заява підписана саме представником позивача, адвокатом Трембічем А.Я.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Слід наголосити, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
При цьому, варто додати, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними в частині позовних вимог щодо:
1) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року №15/21/073-1390 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 102 150 гривень;
2) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 13/21/073-1388 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 40 860 гривень;
3) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 14/21/073-1389 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 45 400 гривень;
4) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 12/21/073-1387 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 81 720 гривень.
Отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин в цій частині, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до суду позивача в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов від 16.02.2021 №15/21/073-1390, № 13/21/073-1388, № 14/21/073-1389 та № 12/21/073-1387 є неповажними та, як наслідок суд не вбачає належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом в цій частині.
Згідно з п.п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак позовна заява підлягає поверненню позивачу в частині позовних вимог щодо:
1) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року №15/21/073-1390 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 102 150 гривень;
2) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 13/21/073-1388 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 40 860 гривень;
3) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 14/21/073-1389 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 45 400 гривень;
4) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 12/21/073-1387 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 81 720 гривень.
Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві на усунення недоліків позовної заяви щодо дотримання строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 16.02.2021 №15/21/073-1390, № 13/21/073-1388, № 14/21/073-1389 та № 12/21/073-1387, визнати неповажними.
2. Відмовити позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду в частині пазових вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 16.02.2021 №15/21/073-1390, № 13/21/073-1388, № 14/21/073-1389 та № 12/21/073-1387.
3. Позовну заяву, в частині позовних вимог щодо:
1) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року №15/21/073-1390 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 102 150 гривень;
2) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 13/21/073-1388 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 40 860 гривень;
3) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 14/21/073-1389 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 45 400 гривень;
4) визнання протиправною та скасування постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 лютого 2021 року № 12/21/073-1387 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 81 720 гривень, - повернути позивачу (вважати повернутою).
4. Копію ухвали про повернення позовної заяви в частині позовних вимог надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін