ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 червня 2021 року м. Київ № 640/18865/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шрамко Ю.Т., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій і бездіяльності, вчинених ГУ ПФУ в м. Києві на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 8 травня 2020 року в адміністративній справі №640/18865/18 (далі - справа) позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково (далі - судове рішення).
Вказаним вище судовим рішенням вирішено:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у повному обсязі на підставі довідки, виданої Міністерством внутрішніх справ України від 15 березня 2018 року №22/6/4737, з 01 січня 2018 року.
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі без зменшення суми підвищення за 2018 та 2019 роки з урахуванням довідки, виданої Міністерством внутрішніх справ України від 15 березня 2018 року №22/6/4737, з урахуванням вже виплаченого.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року скасовано та прийнято постанову якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 на підставі довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 22/6-4737.
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 на підставі довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737, з врахуванням виплачених сум.
22 березня 2021 року позивачу в адміністративній справі №640/18865/18 видано виконавчий лист.
Разом з тим, позивачем до суду через канцелярію подано письмову заяву про визнання протиправними рішень, дій і бездіяльності, вчинених ГУ ПФУ в м. Києві на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 (далі - подана заява) у якій позивач просить суд:
Визнати протиправними на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 і в порушення підтверджених цим судовим рішенням моїх прав позивача в справі № 640/18865/18:
а) рішення і дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення із зазначенням у перерахунку моєї пенсії за вислугу років від 27.11.2020 в листопаді 2020 року перерахунку пенсії з порушенням (недотриманням) встановлених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 чітких і зрозумілих способу і порядку виконання цього судового рішення шляхом додаткового, крім урахування виплачених сум, урахування не передбачених законодавством для таких пенсіонерів як я і постановою апеляційного суду обмеження максимальним розміром пенсії, визначеним у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, правильно і правомірно встановленого на підставі Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737 щомісячного розміру пенсії з 19810,61 грн. за весь період з 1 січня 2016 року;
б) рішення і дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо фактичного здійснення після проведеного в листопаді 2020 року на підставі Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737 перерахунку пенсії , пенсійних виплат у попередніх занижених до 18035,19 грн. (за період з 01.01.2016) і 18087,09 грн. (з 18.03.2017) щомісячних розмірах через урахування не передбаченого законодавством для таких пенсіонерів як позивач і постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 обмеження максимальним розміром пенсії, а також залишення без змін вже проведених виплат за період з 1 січня 2016 року;
в) бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення за наслідками проведеного на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 на підставі Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737 перерахунку пенсії, пенсійних виплат з урахуванням правильно і правомірно встановленого щомісячного розміру пенсії на суму 19810,61 грн. та без урахування обмеження максимальним розміром пенсії 1 січня 2016 року;
г) і безпідставними обґрунтування ГУ ПФУ в м. Києві своїх рішень, дій і бездіяльності з питань щодо здійснення за наслідками проведеного в листопаді 2020 року на підставі Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737 перерахунку пенсії, пенсійних виплат у попередніх розмірах на суму 18035,19 (за період з 1.01.2016) і 18.03.2017 грн. (з 18.03.2017) через не покладання на нього постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 зобов'язання щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміру.
Зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві негайно вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню (недотриманню) встановлених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 чітких і зрозумілих способу і порядку виконання постанови апеляційного суду та порушенню передбачених законодавством і підтверджених цим судовим рішенням прав позивача в справі №640/18865/18 зокрема, пенсійні виплати за правильно і правомірно встановленим за наслідками проведеного на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 в листопаді 2020 року і на підставі Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737 перерахунку пенсії розміром щомісячної пенсії на суму 19810,61 грн. здійснити з урахуванням лише раніше виплачених сум і без урахування не передбаченого законодавствам для таких пенсіонерів, як позивач та постановою апеляційного суду додаткового обмеження максимальним розміром, визначеним у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів, установленого для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2016 року.
Також, позивачем подано до суду заяву про доповнення (уточнення) вимог, які зазначені в резолютивній частині поданої заяви та просить викласти підпункт "а" пункту 2 і пункт 3 в наступній редакції:
Визнати протиправними на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 і в порушення підтверджених цим судовим рішенням прав позивача в справі №640/18865/18:
а) рішення і дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення із зазначенням у перерахунку пенсії позивача за вислугу років від 27.11.2020 в листопаді 2020 року на підставі Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737 перерахунку пенсії з виходом за межі встановлених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 чітких і зрозумілих способу та порядку виконання цього судового рішення шляхом додаткового, крім урахування виплачених сум, урахування не передбачених законодавством для таких пенсіонерів, як позивач і постановою апеляційного суду обмеження максимальним розміром пенсії, визначеним у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, повторно правильно і правомірно встановленого на підставі Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737 щомісячного розміру пенсії з 19810,61 грн. до 18035,19 грн. за весь період з 1 січня 2016 року.
Зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві негайно вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли виходу за межі встановлених постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 чітких і зрозумілих способу та порядку виконання постанови апеляційного суду та порушенню передбачених законодавством і підтверджених цим судовим рішенням прав позивача в справі №640/18865/18 зокрема, пенсійні виплати за повторно правильно і правомірно встановленим за наслідками проведеного на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 в листопаді 202 року і на підставі Довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №22/6-4737перерахунку пенсії розміром щомісячної пенсії на суму 19810,61 грн. здійснити з урахуванням лише раніше виплачених сум і без врахування не передбаченого законодавством для таких пенсіонерів, як позивач та постановою апеляційного суду додаткового обмеження максимальним розміром, визначеним у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів, установленого для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2016 року.
В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено зокрема, що перераховані вище рішення, дії і бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві позивач вважає неправомірними і такими, якими порушено передбачені законодавством і судовим рішенням його законні пенсійні права та інтереси на отримання належних пенсійних виплат за правильно і правомірно перерахованою на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 в листопаді 2020 року пенсією в розмірі 19810,61 грн. з урахуванням лише виплачених сум і без обмеження максимальним розміром пенсії.
Крім того, позивач просив суд розглядати подану заяву у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Суд з урахуванням ст. 383 КАС України, вирішив відмовити позивачу у розгляді поданої заяви у судовому засіданні, та здійснити розгляд поданої заяви в порядку письмового провадження, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, для прийняття обґрунтованого судового рішення за результатами розгляду вказаної заяви.
Розглянувши подану заяву, в порядку письмового провадження суд встановив наступне.
Так, згідно із ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно, правилами ч. 1, 6 ст. 383 КАС України гарантовано, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, врегульований приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач отримав виконавчий лист та звернувся до органів виконавчої служби щодо примусового виконання судового рішення.
Постановою від 25.03.2021р. відкрито виконавче провадження ВП №64954064.
Постанови про закриття виконавчого провадження у зв'язку з надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, матеріали адміністративної справи не містять.
Виконавче провадження з примусового виконання судового рішення у справі №640/18865/18 - триває.
Отже, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату
При цьому, суд звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням суб'єкта владних повноважень та процедурою його прийняття позивач має право звернутися до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення в загальному порядку, а не в межах статті 383 КАС України.
Таким чином, враховуючи вище викладені норми законодавства та з'ясовані судом обставини, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви, та як наслідок відсутність підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 254, 256, 383, КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності та порушення прав позивача.
Ухвалу може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова