ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 червня 2021 року №640/15369/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Тертиці В.О. та представника відповідача Бабченко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Йоркер Україна" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Йоркер України" (далі - позивач, ТОВ "Нью Йоркер України") до Головного управління Держпраці у Київській області (також далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу від 22.06.2020 р. №11/28-05/12 (далі - оскаржувана постанова).
Ухвалою суду від 13.07.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/15369/20 (далі - справа), розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
При цьому, ухвалою суду від 22.07.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 18.08.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
У подальшому, ухвалами суду від 16.02.2021 р. та від 21.04.2021 р. у відповідне судове засідання викликано для проведення допиту як свідків - Головного державного інспектора відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Заславця Костянтина Володимировича та Заступника начальника відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем з порушенням вимог законодавства.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувана постанова прийнята ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
З 09.06.2020 р. по 12.06.2020 р. відповідачем на підставі наказу від 25.05.2020 р. №1380 та направлення на проведення перевірки від 09.06.2020 р. №11/28/02 проведено плановий виїзний захід щодо перевірки характеристик продукції ТОВ "Нью Йоркер України", за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 12.06.2020 р. №11/28-05/03 (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 р. №761 (далі - Технічний регламент №761), - на продукцію (окуляри сонцезахисні) не нанесений знак відповідності технічним регламентам.
На підставі Акту перевірки 22.06.2020 р. відповідачем прийнято оскаржувану постановку, згідно якої, у зв'язку з встановленням порушення ТОВ "Нью Йоркер України" вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. №2735-VI (далі - Закон №2735-VI) - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачена відповідальність згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен артикул продукції (57 артикулів) у сумі 2907000,00 грн.
Вважаючи вказану оскаржувану постанову такою, що прийнята з порушенням вимог законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №2735-VI, державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону №2735-VI, орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).
У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.
Відповідно до п.п. 1, 2 та 7 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п. 3, пп. 21 п. 4 вказаного вище Положення, основними завданнями Держпраці є:
1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;
3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;
4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об'єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об'єктів Єдиної газотранспортної системи.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №2735-VI, сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. №1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, відповідно до якого Держпраці здійснює державний ринковий нагляд, зокрема, щодо засобів індивідуального захисту, до яких, згідно пп. 1 п. 2 Технічного регламенту №761, відносяться засоби захисту, що мають конструкцію простої складності і призначаються для захисту від сонячного світла (сонцезахисні окуляри).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону №2735-VI, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2735-VI, ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Згідно з п.п. 2, 4 Порядку розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 р. №1410 (далі - Порядок №1410), у цьому Порядку термін "секторальний план" означає план, відповідно до якого орган ринкового нагляду здійснює в межах сфери своєї відповідальності ринковий нагляд видів продукції, визначає їх належність до певного ступеня ризику та план, на підставі якого органи доходів і зборів здійснюють контроль продукції.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
До проекту секторального плану включаються види продукції, щодо яких протягом року передбачається вжити заходів ринкового нагляду та контролю.
Під час розроблення проекту секторального плану враховується належність певного виду продукції до підвищеного ступеня ризику, наявність підстави вважати, що продукція є небезпечною та/або не відповідає встановленим вимогам відповідно до звернень, що надійшли від споживачів (користувачів), органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій про розповсюдження продукції, споживання (використання) якої заподіяло шкоди суспільним інтересам, або продукції, яка має недоліки, що можуть призвести до заподіяння такої шкоди.
Відповідно до ч.ч. 3, 5, 6 ст. 23 Закону №2735-VI, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23' 1' Закону №2735-VI, для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
З матеріалів справи вбачається, що спірна перевірка характеристик продукції, за результатами якої складено Акт перевірки, проведена на підставі наказу від 25.05.2020 р. №1380 та направлення на проведення перевірки від 09.06.2020 р. №11/28/02 на виконання Секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік, затвердженого Державною службою України з питань праці, до якого включено, зокрема, засоби індивідуального захисту.
Враховуючи вищезазначене, позивач безпідставно стверджував, що при здійсненні перевірки характеристик продукції, за результатами якої складено Акт перевірки, відповідач фактично вийшов за межі своїх повноважень, передбачених п.п. 2, 4 Порядку №1410 та Секторальним планом державного ринкового нагляду на 2020 рік.
Як вже зазначалось вище судом, оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі Акту перевірки, у зв'язку з виявленням порушення з боку ТОВ "Нью Йоркер України" вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, а саме, введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 29 Закону №2735-VI, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність, зокрема, не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом.
У разі, якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Водночас, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Відповідно до п. 51 Технічного регламенту №761, під час проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважена особа чи постачальник:
складає декларацію про відповідність згідно з додатком, яку пред'являє на вимогу призначених органів державної влади;
маркує кожну одиницю засобу захисту національним знаком відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188).
Національний знак відповідності, який повинен легко читатися і не стиратися протягом передбачуваного строку служби, наноситься на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці.
Позивачем надано суду відповідну копію декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту від 27.01.2020 р., згідно якої спірні сонцезахисні окуляри відповідають Технічному регламенту №761.
При цьому, позивачем не заперечувався факт відсутності на вказаних вище сонцезахисних окулярах знаку відповідності технічним регламентам.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд погоджується із твердженнями позивача відносно того, що за умови дотримання відповідачем вимог Закону №2735-VI, штраф на позивача міг бути накладений відповідачем лише у разі невиконання чи неповного виконання позивачем рішення відповідача щодо усунення формальної невідповідності у вигляді відсутності знаку відповідності, що передбачена ч. 3 ст. 29 Закону №2735-VI. При цьому, позивач не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу за формальну невідповідність на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI, оскільки вказаною нормою прямо передбачено, що вона не застосовується до таких порушень.
Про безпідставне накладення відповідачем штрафу на позивача на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI свідчить також надісланий позивачу листом Головного управління Держпраці у Київській області проект рішення відповідача від 23.06.2020 р. №11/28-05/06 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким передбачається застосувати до позивача обмежувальний захід, що полягає в усуненні формальної невідповідності. Тобто, відповідачем визнається, що виявлене під час перевірки порушення є формальною невідповідністю. Проте, оскаржувана постанова ґрунтується на іншій нормі, яка передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а не за формальну невідповідність.
Таким чином, оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог Закону №2735-VI, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Йоркер Україна" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 21020,00 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Йоркер Україна" (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4Б; код ЄДРПОУ 36047834) до Головного управління Держпраці у Київській області (місцезнаходження: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10; код ЄДРПОУ 39794214) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 22.06.2020 р. №11/28-05/12.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Йоркер Україна" сплачений ним судовий збір у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова
Рішення у повному обсязі складено 14.06.2021 р.