Рішення від 22.06.2021 по справі 620/4226/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/4226/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (далі - Козелецька селищна рада), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути її клопотання від 17.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, за наслідками якого прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що законодавством України передбачена можливість набувати громадянами України у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм, визначених Земельним кодексом України. Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не розгляду її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства та є протиправною.

Ухвалою судді від 23.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу термін для надання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що підготовлений на звернення позивача проект рішення був винесений на розгляд сесії ради, однак не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття. Разом з тим, відповідач вважає, що відхилення депутатами проекту рішення не позбавляє права позивача на повторне звернення з відповідним клопотанням.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

17.02.2021 позивач звернулась до Козелецької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель комунальної власності, кадастровий номер 7422087700:83:132:0006, за межами населеного пункту с. Патюти на території Козелецької селищної ради, до якої додала графічний матеріал із бажаним місцем розташування земельної ділянки (а.с. 6).

На засідання сьомої сесії селищної ради восьмого скликання, яке відбулось 30.03.2021, було винесено розгляд проекту рішення «Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », однак рішення відповідачем не прийнято (проект відхилений депутатами), про що ОСОБА_1 повідомлено листом від 01.04.2021 №03-12/849 (а.с. 127

Вважаючи вказану бездіяльність Козелецької селищної ради протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з положеннями статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частин другої та третьої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передає у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічні підстави для відмови у наданні вищевказаного дозволу закріплені у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України

Виходячи с аналізу зазначених норм, будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею до 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 17.02.2021 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 6).

Таким чином, враховуючи наведене та вимоги статті 123 Земельного кодексу України, відповідач у місячний строк повинен був розглянути заяву ОСОБА_1 і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні. Однак, не зважаючи на вищезазначені вимоги чинного законодавства, відповідач рішення не прийняв, чим порушив права та інтереси позивача.

При цьому, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Суд звертає увагу, що лист Козелецької селищної ради від 01.04.2021 №03-12/849 (а.с. 7) також не свідчить про виконання відповідачем покладеного на нього Земельним кодексом України обов'язку, оскільки він не рішенням суб'єкта владних повноважень відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області щодо неприйняття мотивованого рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати Козелецьку селищну раду Козелецького району Чернігівської області на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, та прийняти мотивоване рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 0441241, вул. Ф. Сидорука, 9, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000).

Суддя С.В. Бородавкіна

Попередній документ
97798873
Наступний документ
97798875
Інформація про рішення:
№ рішення: 97798874
№ справи: 620/4226/21
Дата рішення: 22.06.2021
Дата публікації: 24.06.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.06.2021)
Дата надходження: 20.04.2021
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії