22 червня 2021 р. Справа № 480/95/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 14478,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач всупереч вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України порушив строки сплати єдиного податку, у зв'язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся за останнім відомим місцем реєстрації, проте до суду повернулося поштове відправлення з ухвалою. Таким чином, суд вважає, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі не вручена відповідачу з не залежних від суду причин. З огляду на вимоги ч. 11 ст. 126 КАС України суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. В установлений строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності - 06.02.2020 р., перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2015 р. відповідач подала до Тростянецької ДПІ Охтирського управління ГУ ДПС у Сумській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.9).
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку.
У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач обрала фіксовану ставку єдиного податку - 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати - та 2 групу платників єдиного податку - з 01.01.2016 р. Так, щомісячний платіж з указаного податку у 2017 році складав 640,00 грн (відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальну заробітну плату з 01 січня 2017 року встановлено у розмірі 3200,00 грн, відповідно 20% від 3200,00 грн складає 640,00 грн).
Щомісячний платіж з указаного податку у 2018 році складав 744,60 грн (відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" мінімальну заробітну плату з 01 січня 2018 року встановлено у розмірі 3723,00 грн, відповідно 20% від 3723,00 грн складає 744,60 грн).
Щомісячний платіж з указаного податку у 2019 році складав 834,60 грн (відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" мінімальну заробітну плату з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 4173,00 грн, відповідно 20% від 4173,00 грн складає 834,60 грн).
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у розмірі 14478,00 грн виникла в результаті несплати відповідачем податкового зобов'язання:
- за грудень 2017 року в сумі 640,00 грн (у зв'язку з частковою сплатою сума несплаченого грошового зобов'язання складає 535,20 грн);
- за січень-грудень 2018 року в сумі 8935,20 грн;
- за січень-червень 2019 року в сумі 5007,60 грн.
Вказані суми заборгованості не були сплачені у встановлений строк, а тому відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України набули статусу податкового боргу.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу позивачем було виставлено ОСОБА_1 податкову вимогу від 08.07.2020 р. № 74242-51 на суму 14478,00 грн (а.с.7), яка була надіслана відповідачу поштою, проте сума боргу не сплачена.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості (а.с.3), витягом з інтегрованої картки платника (а.с.4-6,8), і складає 14478,00 грн.
Відповідно до ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що податкова заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 14478,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) в сумі 14478,00 грн чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім грн 00 коп.) на р/р UA 058999980314090699000018518, одержувач отг м Тростянець18050400, код одержувача 37344688, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах